Рішення № 4874126, 10.09.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2009 р.

Справа № 15/130-09-4187

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петрова В.С.

При секретарі Стойковій М.Д.

За участю представників:

від позивача – Сердюк В.А.;

від відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фермерського господарства „Сердюк” до Софіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на самочинні будівлі, -

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство „Сердюк” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Софіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на самочинно збудовані будівлі, а саме на підвал літ. „В”, сторожку літ. „Д”, вбиральню літ. „з”, що розташовані по вул. 28 червня, 45-6 в с. Софіївка Білгород-Дністровського району Одеської області, посилаючись на наступне.

Згідно свідоцтва на забудову в сільських населених пунктах України фермерському господарству „Сердюк” належать: вагова літ. „А”, склад літ. „Б”, склад літ. „Г”, пилорама літ. „Є”, покриття току літ. „Ж”, І, II, III, що розташовані на земельній ділянці площею 1,42 га, яка надана для експлуатації та обслуговування виробничих приміщень (рішення Софіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області за № 218-V від 25.12.2008 р.), розташованих по вул. 28 червня, 45-6 в с. Софіївка Білгород-Дністровського району Одеської області.

На території вищевказаної земельної ділянки фермерським господарством „Сердюк” без проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт збудовано: підвал літ. „В”, сторожку літ. „Д”, вбиральню літ. „з”.

Вказане будівництво за твердженнями позивача є самочинним, у зв’язку з чим фермерське господарство „Сердюк” було притягнуто до адміністративної відповідальності Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області за самочинно зведені будівлі. При цьому позивач вказує, що розміщення самовільних будівель не суперечить Державним будівельним нормам, пожежним нормам та санітарно-епідеміологічним вимогам.

Згідно технічного висновку, розробленого ПП „Малахіт” (Держліцензія серії АБ № 271375), стан основних несучих будівельних конструкцій самовільно збудованих будівель відповідають вимогам будівельних норм, самовільні будівлі знаходяться в задовільному технічному стані та придатні до експлуатації. У результаті самовільного будівництва права інших осіб не порушені. Таким чином, позивач просить суд визнати за ним право власності на спірну будівлю на підставі ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.08.2009 р. порушено провадження у справі № 15/130-09-4187 та справу призначено до судового розгляду в засіданні суду.

Представник відповідача у судові засідання не з’явився, проте відповідач надіслав до господарського суду заяву, в якій відповідач просить суд розглянути справу за відсутністю представника відповідача. Відзив на позов відповідач не надав, у зв’язку з чим відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд зазначає наступне.

Селянське (фермерське) господарство „Сердюк” зареєстровано виконкомом Білгород-Дністровської районної ради народних депутатів 06 лютого 1995 року, про що свідчить свідоцтво № 21013231 про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності (а.с. 21).

Як вбачається з матеріалів справи, ФГ „Сердюк” було прийнято на баланс господарства від уповноваженого групи пайовиків Севідової Г.А. основні засоби: покриття току, ваги, склад № 1, склад № 2, будівлю пилорами, лісораму, що підтверджується актом прийому-передачі основних засобів току (а.с. 29). Зазначені основні засоби були прийняті уповноваженим групи пайовиків Севідовою Г.А. від комісії з передачі майна, створеною рішенням загальних зборів членів Ефіролійного колективного сільськогосподарського підприємства „Софіївка” за актами прийому-передачі основних засобів № 2 та № 4 від 03.12.2001 р. (а.с. 28,20).

Рішенням Софіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 30.10.2002 р. № 66-IV (а.с. 17) надано згоду СФГ „Сердюк” на розробку технічної документації земельної ділянки площею 1,45 га в тимчасове користування, в т.ч. на умовах оренди, строком на 3 роки із земель в межах населеного пункту с. Софіївка.

При цьому Софіївською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області було надіслано ДП „Одеський регіональний центр державного земельного кадастру” лист-замовлення від 29.01.2003 р. № 11 (а.с. 16) щодо виготовлення технічної документації на земельну ділянку площею 1,45 га, яка розташована в межах населеного пункту с. Софіївка, передану СФГ „Сердюк” в тимчасове користування, в т.ч. на умовах оренди, строком на 3 роки згідно вказаного рішення сільради від 30.10.2002 р. № 66-IV.

Рішенням Софіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 11.11.2003 р. № 114-IV (а.с 34) була затверджена технічна документація по складанню договору оренди землі Селянському (фермерському) господарству „Сердюк” для експлуатації та обслуговування виробничих та складських приміщень на території Софіївської сільської ради Білгород-Дністровського району та вказаному господарству передана в короткострокову оренду терміном на 3 роки земельна ділянка загальною площею 1,42 га для експлуатації і обслуговування виробничих та складських приміщень на території Софіївської сільської ради (в межах населеного пункту) Білгород-Дністровського району Одеської області. До того ж передача СФГ „Сердюк” в короткострокову оренду терміном на 3 роки вказаної земельної ділянки була погоджена Софіївською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області (висновок № 53 від 11.11.2003 р.), Білгород-Дністровським районним відділом земельних ресурсів (висновок № 1020 від 21.11.2003 р.), Відділом архітектури та будівництва Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області (висновок № 606 від 24.11.2003 р.) .

12.11.2003 р. на виконання рішення Софіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 11.11.2003 р. № 114-IV були встановлені в натурі межі земельної ділянки загальною площею 1,42 га, переданої СФГ „Сердюк” в короткострокову оренду терміном на 3 роки для експлуатації і обслуговування виробничих та складських приміщень, про що був складений акт (а.с. 35).

05.05.2004 р. Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області Селянське (фермерське) господарство „Сердюк” було перереєстровано у Фермерське господарство „Сердюк”, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 04056813Ю0010448, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності (а.с. 11).

Як випливає з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем був укладений договір від 01.09.2007 р. оренди земельної ділянки площею 1,42 га для експлуатації і обслуговування виробничих та складських приміщень, розташованих за адресою: с. Софіївка, вул. 28 Червня, 45а. До того ж слід зазначити, що рішенням Софіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 25.12.2008 р. № 218-V (а.с. 69) вказаний договір оренди земельної ділянки від 01.09.2007 р. був поновлений на тих самих умовах на 2009 рік.

Між тим рішенням Софіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 10.04.2008 р. № 153-V (а.с. 42) було надано дозвіл ФГ „Сердюк” на розробку технічної документації земельної ділянки площею 1,42 га, розташованої в с. Софіївка, вуд 28 Червня, 45а, для експлуатації і обслуговування виробничих та складських приміщень, з метою передачі вказаному господарству в довгострокову оренду строком на 49 років із земель населеного пункту Софіївської сільської ради.

Отже, позивач є фактичним користувачем земельної ділянки за адресою: с. Софіївка, вул. 28 Червня, 45а.

Разом з тим, рішенням виконавчого комітету Софіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 23.10.2008 р. № 47/2008 (а.с. 67) встановлено, що на балансі ФГ „Сердюк” знаходяться виробничі приміщення, які складаються з вагової літ. „А”, пилорами літ. „Э”, покриття току літ. „Ж”, складу № 1 літ. „Б”, складу № 2 літ. „Г”, сторожки літ. „Д”, підвалу літ. „В”, вбиральні літ. „З”. Вказані будівлі були передані за вищевказаним актом прийому-передачі основних засобів від уповноваженого групи пайовиків Севідової Г.А. Так, згідно вказаного рішення виконкому ФГ „Сердюк” оформлено право власності на зазначені виробничі приміщення, розташовані в с. Софіївка, вул. 28 Червня, 45-б. Як з’ясовано судом, на вказаній земельній ділянці позивачем без проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт були збудовані: підвал літ. „В”, сторожку літ. „Д”, вбиральню літ. „з”. Таке будівництво є самочинним, у зв’язку з чим позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, про що свідчить постанова вказаної Інспекції № 26 від 25.02.2009 р. про накладення штрафу в розмірі 205 грн. за правопорушення у сфері містобудування. При цьому накладений на позивача штраф було сплачено останнім згідно платіжного доручення № 6 від 26.02.2009 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Проте, позивач просить суд захистити його право власності на самочинно збудовані будівлі, розташовані в с. Софіївка, вул. 28 Червня, 45-б, шляхом його визнання.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Так, відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно п. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд.

При цьому господарський суд зазначає, що підстави набуття права власності передбачені статтею 328 Цивільного кодексу України, згідно положень якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Положеннями ст. 376 Цивільного кодексу України передбачено загальне правило про те, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 ЦК). Однак, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво, лише у випадках, передбачених ст. 376 ЦК, а саме: за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч. 3 ст. 376 ЦК); за особою –власником (користувачем) земельної ділянки, яка здійснила самочинне будівництво на цій ділянці, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК).

Слід зазначити, що господарським судом не встановлено порушення прав та інтересів інших осіб при здійсненні позивачем самочинного будівництва спірних будівель, що також встановлено Відділом містобудування та архітектури Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області (висновок № 798 від 07.04.2009 р.).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, на замовлення позивача Приватною фірмою „Малахіт” (держліцензія серії АБ № 271375) був підготовлений технічний висновок про можливість збереження для подальшої експлуатації об’єктів Фермерського господарства „Сердюк”, розташовані на території Софіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області в с. Софіївка, по вул. 28 Червня, 45-б. Відповідно до вказаного технічного висновку несучі і огорожуючі конструкції самочинних будівель підвалу літ. „В”, сторожки літ. „Д”, вбиральні літ. „з” в цілому знаходяться в задовільному технічному стані, відповідають будівельним нормам та правилам, та є придатними для експлуатації за призначенням.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що зведені позивачем самочинно будівлі підвалу літ. „В”, сторожки літ. „Д”, вбиральні літ. „з” в цілому відповідають вимогам будівельних норм і правил, що підтверджується відповідним висновком компетентної організації, та знаходиться на земельній ділянці, користувачем якої є позивач, при цьому таке будівництво не порушує законні права та інтереси інших осіб, господарський суд вважає, що позовні вимоги Фермерського господарства „Сердюк” є цілком обґрунтованими.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги Фермерського господарства „Сердюк” відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Фермерського господарства „Сердюк” до Софіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на самочинні будівлі задовольнити.

2. ВИЗНАТИ за Фермерським господарством „Сердюк” право власності на самочинно збудовані будівлі, а саме на підвал літ. „В”, сторожку літ. „Д”, вбиральню літ. „з”, що розташовані по вул. 28 червня, 45-6 в с. Софіївка Білгород-Дністровського району Одеської області

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 15.09.2009 р.

Суддя