Рішення № 4874018, 30.09.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.09.09р.

Справа № 17/163-09

За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпропетровськ

про стягнення 7 062 грн. 58 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача - Остапенко О.І., юрисконсульт, довіреність №800 від 26.09.08р.

від відповідача - Руссу С.Г., представник, довіренесть №69-09/27 від 12.05.09р.

СУТЬ СПОРУ:

Суть спору:

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" (надалі –позивач) звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (надалі –відповідач) суму 6 796 грн. 41 коп. основної заборгованості, 266 грн. 17 коп. пені за порушення виконання зобов’язань по договору № 050721 від 01.09.05р.

Відповідач проти позову заперечує. У відзиві на позов вказує на те, що відповідні рахунки на оплату спожитих послуг не були виставлені позивачем, у зв’язку з чим зобов’язання зі сплати спожитих послуг не настало.

Разом з тим, у судовому засіданні 30.09.09р. представник відповідача надав платіжне доручення № 5288 від 28.09.09р. про сплату суми 6 796,41 грн. основної заборгованості.

Представник позивача просить задовольнити позовні вимоги без врахування основної заборгованості, у зв’язку зі сплатою відповідачем в ході розгляду спору спірної суми.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 17.09.09р. по 30.09.09р., згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача та відповідача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

01.09.2005 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) був укладений договір № 050721 про постачання теплової енергії (далі - Договір), у відповідності з умовами якого позивач зобов’язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді на об’єкти споживача у потрібних йому обсягах, вказаних у додатку №1 до цієї угоди, а відповідач зі своєї сторони зобов'язався сплачувати вартість наданих послуг на умовах Договору, а саме: сплатити не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду вартість теплової енергії згідно із її кількістю, визначеною в додатку № 1 до цього ж договору із остаточним розрахунком не пізніше 10-го числа місяця наступного за розрахунковим (пункти 1, 6, 7.1-7.4 договору).

Відповідно до умов пункту 8.2.3 вищевказаного Договору, відповідач зобов’язався за несвоєчасну оплату наданих послуг сплатити на користь позивача пеню в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Факт постачання позивачем теплової енергії і заборгованість останнього по її оплаті в сумі 6 796 грн. 41 коп. за період з лютого по квітень 2009 року підтверджується матеріалами справи та відповідачем, у зв’язку зі сплатою останнім, в ході розгляду спору, вказаної суми у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 5228 від 28.09.09р.

За несвоєчасну оплату наданих послуг постачальник, на підставі п. 8.2.3 Договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", нарахував відповідачу пеню станом на 31.05.09р. у сумі 266 грн. 17 коп.

Доказів добровільного погашення відповідачем спірної суми пені на час розгляду справи суду не надано.

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

У відповідності із ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

З огляду на положення ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Разом з тим, оскільки відповідачем були надані докази про повну сплату відповідачем заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 6 796 грн. 41 коп. в ході розгляду спору, ці грошові зобов’язання, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч. 1 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а отже такими, що підлягають задоволенню у сумі 266 грн. 17 коп. пені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Сухий Острів, буд. №3, ЄДРПОУ 00168076) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 37, ЄДРПОУ 32082770) суму 266 грн. 17 коп. (двісті шістдесят шість грн. 17 коп.) пені, 102 грн. 00 коп. (сто дві грн. 00 коп.) державного мита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог провадження припинити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

А.В. Суховаров

Рішення підписано-01.10.09р.