Ухвала суду № 48739085, 18.08.2015, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"18" серпня 2015 р. Справа № 918/1621/13

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В. розглянувши скаргу ОСОБА_1 компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на дії

відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції

у справі

за первісним позовом ОСОБА_1 компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

про стягнення 1 286 464 грн. 90 коп. боргу

та зустрічним позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

до відповідача ОСОБА_1 компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про визнання недійсним пункту 9.3. Договору №06/10-3259 БО-28 від 27.12.2010 року поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання

Представники:

від ДП "Газ України" НАК "Нафтогаз України" : ОСОБА_3

від ТзОВ "Рівнетеплоенерго" : не з'явився

від органу ДВС : не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про стягнення 1 286 464 грн. 90 коп. заборгованості, з яких 1 088 142 грн. 77 коп. - основний борг, 115 904 грн. 66 коп. - пеня, 82417 грн. 47 коп. - 3% річних.

26.11.2013 р. до початку розгляду господарським судом справи по суті, відповідно до ст.60 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем (за первісним позовом) - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" подано зустрічний позов до ОСОБА_1 компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про визнання недійсним пункту 9.3. Договору №06/10-3259 БО-28 від 27.12.2010 року поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання. Ухвалою суду від 26.11.2013 р. вказану зустрічну позовну заяву прийнято для спільного розгляду з первісним позовом у справі №918/1621/13

Рішенням від 10 грудня 2013 року первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" на користь ОСОБА_1 компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - 1 088 142 грн. 77 коп. - основного боргу, 115 904 грн. 66 коп. - пені, 82417 грн. 47 коп. - 3% річних, 25 729 грн. 30 коп. витрат по оплаті судового збору. Зустрічний позов задоволено частково. Визнано недійсним пункт 9.3. Договору №06/10-3259 БО-28 від 27.12.2010 року поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання, в частині, яка визначає : "Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом". Відмовлено в задоволенні решти вимог зустрічного позову. Стягнуто з ОСОБА_1 компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" - 573 грн. 50 коп. витрат по оплаті судового збору за розгляд зустрічного позову.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 року рішення місцевого господарського суду від 10.12.2013 року в частині часткового задоволення зустрічних позовних вимог скасовано і прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог. В частині первісного позову рішення господарського суду Рівненської області від 10.12.2013 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2014 р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 року в частині зустрічного позову та розподілу судових витрат скасовано. В скасованій частині рішення залишено без змін. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду та рішення господарського суду Рівненської області від 10.12.2013 року в частині первісного позову залишено без змін.

На виконання рішення видано накази від 07.03.2014 р. та від 26.06.2014 р.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду Рівненської області зі скаргою на дії державного виконавця відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції по справі №918/1621/13, у якій просить:

- визнати незаконною та скасувати постанову про зупинення виконавчого провадження від 15.07.15 р. з примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області від 07.03.14 у справі № 918/1621/13;

- зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції вжити всі заходи для фактичного повного виконання рішення суду.

Скарга мотивована тим, що 15.07.15 р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції на підставі п.1 ч.1 ст.38, ст.39 ЗУ "Про виконавче провадження" винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 42919194 у зв'язку з тим, що була подана заява про відстрочку виконання рішення у справі №918/1621/13. ДК Газ України вважає, що згадана постанова винесена з порушенням вимог чинного законодавства України, а дії державного виконавця є незаконними, оскільки у органу ДВС не було законних підстав зупиняти виконавче провадження.

Враховуючи викладене скаржник просить задоволити вимоги скарги повністю.

Від відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції надійшли письмові пояснення №13-9558 від 18.08.2015 р., у яких вказує, що постановою від 05 серпня 2015 року поновлено виконавче провадження з примусового виконання наказу №918/1621/13 від 07.03.2014 р.

Ухвалою суду від 04 серпня 2015 року прийнято скаргу стягувача/скаржника до розгляду, призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 18 серпня 2015 року.

Представник скаржника в судовому засіданні підтримав вимоги скарги повністю.

Представники ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" та органу ДВС у судове засідання не з'явилися.

Відповідно до ч.2 ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та давши їм належну оцінку, господарський суд Рівненської області прийшов до висновку, що скарга не підлягає до задоволення. При цьому суд виходив з такого.

15 липня 2015 року відділом державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції на підставі п. 1 ч. 1 ст. 38, ст. 39 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 42919194 по виконанню наказу господарського суду Рівненської області від 07.03.2014 р. у справі № 918/1621/13 (арк.с. 171). Так, в оскаржуваній постанові зазначено, що 15.07.2015 р. державним виконавцем була подана заява про відстрочку виконання наказу №918/1621/13 від 07.03.2014 р. господарського суду Рівненської області. Дана обставина стала підставою для зупинення згаданого виконавчого провадження.

24 липня 2015 року через канцелярію господарського суду від відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції надійшла заява про відстрочку виконання рішення господарського суду Рівненської області від 10 грудня 2013 року (арк.с. 160-163).

Однак, ухвалою від 27.07.2015 р. вказану заяву було повернуто без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст.63 ГПК України у зв'язку з тим, що органом ДВС не було подано доказів надіслання сторонам у справі копій заяви і доданих до неї документів (арк.с.165).

Дана ухвала у апеляційному та касаційному порядку оскаржена не була та набрала законної сили. Остання була відправлена сторонам у справі та відділу ДВС 28 липня 2015 року.

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами від імені України і є обов'язковими для виконання на всій території України. Обов'язковість рішення суду, як одна із засад судочинства також встановлена нормами Конституції України, які є нормами прямої дії. Недотримання цього принципу порушує правовий порядок, встановлений державою.

Статтею 4-5 ГПК України встановлено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення та постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов, господарських судів тягне відповідальність, встановлену ГПК України та іншими законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України Про виконавче провадження.

Згідно статті 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

У пункті 1 частини 1 статті 38 ЗУ Про виконавче провадження виконавче провадження може бути зупинено у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

Державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець (частина 1 статті 39 Закону).

З аналізу наведених вище правових норм та матеріалів справи вбачається, що державний виконавець мав право зупинити виконавче провадження у зв'язку із зверненням до господарського суду з відповідною заявою про відстрочку виконання наказу №918/1621/13 від 07.03.2014 р.

Таким чином, оскільки на момент винесення оскаржуваної постанови у органу ДВС були законні підстави для вчинення дій по зупиненню виконавчого провадження, тому вимоги скарги в частині визнання недійсною постанови про зупинення виконавчого провадження від 15.07.15 р. ВП № 42919194 задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги ДП "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про зобов'язання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції вжити всі заходи для фактичного повного виконання рішення суду у даній справі, суд звертає увагу на слідуюче.

За частиною 5 статті 39 Закону після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк.

У абзаці 2 пункту 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Отже, державний виконавець зобов'язаний був протягом трьох днів після отримання ухвали господарського суду від 27.07.2015 р. про повернення без розгляду заяви про відстрочку виконання рішення, відповідною постановою поновити виконавче провадження № 42919194 за власною ініціативою або за заявою стягувача.

Як підтверджується наявними у справі доказами, органом ДВС поновлено виконавче провадження 05 серпня 2015 року, про що винесено відповідну постанову (арк.с. 184).

Із наведеного слідує, що станом на день розгляду даної скарги на дії органу ДВС усунуто обставини, які стали підставою для звернення скаржника із вимогою про зобов'язання державного виконавця вжити всі заходи для фактичного повного виконання рішення суду.

Крім того, стягувачем не надано суду доказів безпідставного ухилення державним виконавцем від вчинення інших, передбачених законом, дій по виконанню судового рішення у справі №918/1621/13.

Відтак у цій частині скарга на дії державного виконавця задоволенню не підлягає.

У зв'язку з наведеним вимоги ДП "Газ України" НАК "Нафтогаз України", що викладені у скарзі на дії відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції, спростовані наведеними вище правовими нормами та матеріалами справи, відтак у задоволенні скарги необхідно відмовити.

Частиною 3 ст. 121-2 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Керуючись ст.ст. 33, 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в задоволенні скарги на дії відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції у справі №918/1621/13.

Суддя Бережнюк В.В.