ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"13" серпня 2015 р.Справа № 916/2197/15
За позовом: Приватного підприємства "НАВІК";
До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;
про стягнення 590691,55 грн.;
Суддя Оборотова О.Ю.
В судових засіданнях приймали участь представник
Від позивача: ОСОБА_2 - довіреність від 25.05.2015р.
Від відповідача: - ОСОБА_3 - довіреність від 16.06.2015р.
СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство "НАВІК" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості 590691,55 грн., яка складається з суми основної заборгованості 400 336,25грн., пені 58 690,35грн., 3% річних 3 687,39грн. інфляційні 127 977,66грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.06.2015р. порушено провадження у справі №916/2197/15.
29.07.2015р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшла заява про продовження строку розгляду справи на 15 днів.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.07.2015р. продовжено строк розгляду справи на пятнадцять днів до 13.08.2015р.
29.07.2015р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшло заперечення на позовну заяву.
12.08.2015р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшли письмові додаткові пояснення.
У судовому засіданні 12.08.2015р. було оголошено перерву до 13.08.2015р.
У судовому засіданні 13.08.2015р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
04 лютого 2014 року між Приватним підприємством „НАВІК та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 було укладено договір оренди нерухомого майна № 04/02-1, предметом якого є нежиле приміщення площею 176,9 квадратних метрів, що розташоване в будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Затонського32, (надалі Договір оренди).
04 лютого 2014 року між Приватним підприємством „НАВІК та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 було укладено договір про відшкодування експлуатаційних витрат.
01 жовтня 2014 року між Приватним підприємством „НАВІК та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, а також Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, було укладено договір про внесення змін до Договору оренди (Договір про внесення змін), відповідно до якого Сторони погодилися здійснити заміну сторони Договору оренди.
Так, відповідно до пункту 4 Договору про внесення змін Відповідач є набувачем всіх прав та обовязків орендаря за основним Договором оренди.
Відповідно до пункту 4.2.1. Договору оренди розмір щомісячної орендної плати за оренду приміщення складає 49488,66 грн. (сорок девять тисяч чотириста вісімдесят вісім гривень шістдесят шість копійок), та на підставі пункту 4.4. Договору оренди підлягає корегуванню з урахуванням курсу долару США, при зміні вартості долара США у бік збільшення над встановленим у Договорі оренди.
28 лютого 2014 року між сторонами було підписано акт приймання-передачі, вказаного нежитлового приміщення.
Позивач зазначає, що в супереч зазначеним умовам Договору оренди Відповідач не сплачував своєчасно оренду плату у звязку з чим виникла наступна заборгованість: по орендній платі за жовтень місяць 2014 року у розмірі 29698,15грн; по орендній платі за листопад місяць 2014 року у розмірі 29698,15грн; по орендній платі за грудень місяць 2014 року у розмірі 39728,17грн; по орендній платі за січень місяць 2015 року у розмірі 39728,17грн; по орендній платі за лютий місяць 2015 року у розмірі 57719,15грн; по орендній платі за березень місяць 2015 року у розмірі 107888,52грн.
23.04.2015р. та 29.04.2015р. позивач звертався з листами до відповідача з проханням усунути порушення та сплатити всю суму заборгованості по орендній платі.
Таким чином, сума заборгованість відповідача по сплаті орендної плати за користування приміщенням становить 304 460,31 грн.
Відповідно до пунктів 4.8 - 4.10 Договору оренди в орендну плату не входить та сплачується окремо відшкодування вартості експлуатаційних витрат у розмірі 8 483,77 грн. щомісяця та плата за маркетингові послуги у розмірі 2 827,92 грн. щомісяця
Відповідно до договору № 04/02-1 від 04.02.2014р. про відшкодування експлуатаційних витрат, визначений конкретний перелік наданих послуг та порядок їх оплати.
Відповідно до пункту 3.2. та 3.4. договору від 04.02.2014р. у разі зміни вартості долара США до гривні за курсом НБУ у бік збільшення над встановленою у договорі ставка плати підлягає відповідному корегуванню.
Відповідно до пунктів 4.6., 4.11. Договору оренди усі платежі сплачуються відповідачем щомісяця авансом, не пізніше 5-го числа місяця за який здійснюється оплата. Якщо Позивач не надасть Відповідачу рахунок на оплату орендної плати до 5-го числа кожного місяця, то Відповідач сплачує орендну плату не пізніше терміну, передбаченого цим Договором оренди, незважаючи на те, чи вказані рахунки були отримані ним.
Позивач зазначає, що в супереч зазначеним умовам Договору оренди Відповідач не сплачував своєчасно компенсацію витрат на експлуатаційні послуги, а також плату за надання маркетингових послуг у звязку з чим виникла заборгованість за наступну компенсацію: експлуатаційних витрат за жовтень 2014 року у розмірі 3456,02 грн.; експлуатаційних витрат за листопад 2014 року у розмірі 3456,02 грн.; експлуатаційних витрат за грудень 2014 року у розмірі 5175,46 грн.; експлуатаційних витрат за січень 2015 року у розмірі 5175,46 грн.; експлуатаційних витрат за лютий 2015 року у розмірі 5943,25 грн.; експлуатаційних витрат за березень 2015 року у розмірі 20177,40 грн.; експлуатаційних витрат за квітень 2015 року у розмірі 16657,65 грн.; експлуатаційних витрат за травень 2015 року у розмірі 12977,76 грн.; витрат на маркетингові послуги за жовтень 2014 року у розмірі 1152,00 грн.; витрат на маркетингові послуги за листопад 2014 року у розмірі 1.152,00 грн.; витрат на маркетингові послуги за грудень 2014 року у розмірі 1725,15 грн.; витрат на маркетингові послуги за січень 2015 року у розмірі 1725,15 грн.; витрат на маркетингові послуги за лютий 2015 року у розмірі 1981,08 грн.; витрат на маркетингові послуги за березень 2015 року у розмірі 6725,80 грн.; витрат на маркетингові послуги за квітень 2015 року у розмірі 5552,55 грн.; витрат на маркетингові послуги за травень 2015 року у розмірі 4325,92 грн. Таким чином, сума заборгованість Відповідача по сплаті компенсації експлуатаційних витрат та витрат на маркетингові послуги становить 97358,67 грн.
18 травня 2015 року Відповідач повернув Позивачу орендоване приміщення у тому ж стані, в якому його отримав, про що Сторони підписали відповідний акт.
Відповідно до умов пункту 5.4. Договору оренди, якщо який-небудь платіж за цим Договором оренди прострочений більше ніж на десять банківських днів, Відповідач виплачує Позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення починаючи, з числа місяця, в якому сталося таке прострочення.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, загальна сума основного боргу складає 400 336,25 грн., загальний розмір пені за прострочення платежів 58 690,35 грн., 3% річних 3 687,39 грн., сума на яку збільшився борг у звязку з інфляційним процесом складає 127 977,66 грн.
Враховуючи вищевикладене, Приватне підприємство "НАВІК" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості 590691,55 грн., яка складається з суми основної заборгованості 400 336,25грн., пені 58 690,35грн., 3% річних 3 687,39грн. інфляційні 127 977,66грн.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Частиною 2 зазначеної статті Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обовязків.
Згідно ст.627 Цивільного кодексу України , відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту , вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, 04 лютого 2014 року між Приватним підприємством „НАВІК та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 було укладено договір оренди нерухомого майна № 04/02-1, предметом якого є нежиле приміщення площею 176,9 квадратних метрів, що розташоване в будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Затонського32, (надалі Договір оренди).
04 лютого 2014 року між Приватним підприємством „НАВІК та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 було укладено договір про відшкодування експлуатаційних витрат.
01 жовтня 2014 року між Приватним підприємством „НАВІК та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, а також Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, було укладено договір про внесення змін до Договору оренди (Договір про внесення змін), відповідно до якого Сторони погодилися здійснити заміну сторони Договору оренди.
Відповідно до пункту 4.2.1. Договору оренди розмір щомісячної орендної плати за оренду приміщення складає 49 488,66 грн. (сорок девять тисяч чотириста вісімдесят вісім гривень шістдесят шість копійок), та на підставі пункту 4.4. Договору оренди підлягає корегуванню з урахуванням курсу долару США, при зміні вартості долара США у бік збільшення над встановленим у Договорі оренди.
28 лютого 2014 року між сторонами було підписано акт приймання-передачі, вказаного нежитлового приміщення.
Відповідач не сплачував своєчасно оренду плату у звязку з чим виникла заборгованість: по орендній платі за жовтень місяць 2014 року у розмірі 29698,15грн; по орендній платі за листопад місяць 2014 року у розмірі 29698,15грн; по орендній платі за грудень місяць 2014 року у розмірі 39728,17грн; по орендній платі за січень місяць 2015 року у розмірі 39728,17грн; по орендній платі за лютий місяць 2015 року у розмірі 57719,15грн; по орендній платі за березень місяць 2015 року у розмірі 107888,52грн.
Відповідно до пунктів 4.8 - 4.10 Договору оренди в орендну плату не входить та сплачується окремо відшкодування вартості експлуатаційних витрат у розмірі 8 483,77 грн. щомісяця та плата за маркетингові послуги у розмірі 2 827,92 грн. щомісяця
Відповідно до договору № 04/02-1 від 04.02.2014р. про відшкодування експлуатаційних витрат, визначений конкретний перелік наданих послуг та порядок їх оплати.
Відповідно до пунктів 4.6., 4.11. Договору оренди усі платежі сплачуються відповідачем щомісяця авансом, не пізніше 5-го числа місяця за який здійснюється оплата. Якщо Позивач не надасть Відповідачу рахунок на оплату орендної плати до 5-го числа кожного місяця, то Відповідач сплачує оренду плату не пізніше терміну, передбаченого цим Договором оренди, незважаючи на те, чи вказані рахунки були отримані ним.
Відповідач не сплачував своєчасно компенсацію витрат на експлуатаційні послуги, а також плату за надання маркетингових послуг у звязку з чим виникла заборгованість за наступну компенсацію: експлуатаційних витрат за жовтень 2014 року у розмірі 3 456,02 грн.; експлуатаційних витрат за листопад 2014 року у розмірі 3 456,02 грн.; експлуатаційних витрат за грудень 2014 року у розмірі 5175,46 грн.; експлуатаційних витрат за січень 2015 року у розмірі 5 175,46 грн.; експлуатаційних витрат за лютий 2015 року у розмірі 5943,25 грн.; експлуатаційних витрат за березень 2015 року у розмірі 20177,40 грн.; експлуатаційних витрат за квітень 2015 року у розмірі 16657,65 грн.; експлуатаційних витрат за травень 2015 року у розмірі 12977,76 грн.; витрат на маркетингові послуги за жовтень 2014 року у розмірі 1152,00 грн.; витрат на маркетингові послуги за листопад 2014 року у розмірі 1152,00 грн.; витрат на маркетингові послуги за грудень 2014 року у розмірі 1725,15 грн.; витрат на маркетингові послуги за січень 2015 року у розмірі 1725,15 грн.; витрат на маркетингові послуги за лютий 2015 року у розмірі 1981,08 грн.; витрат на маркетингові послуги за березень 2015 року у розмірі 6725,80 грн.; витрат на маркетингові послуги за квітень 2015 року у розмірі 5 552,55 грн.; витрат на маркетингові послуги за травень 2015 року у розмірі 4 325,92 грн.
Таким чином, сума заборгованості відповідача по сплаті орендної плати за користування приміщенням, компенсації експлуатаційних витрат та витрат на маркетингові послуги становить 400 336,25 грн.
Відповідно до умов пункту 5.4. Договору оренди, якщо який-небудь платіж за цим Договором оренди прострочений більше ніж на десять банківських днів, Відповідач виплачує Позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення починаючи, з числа місяця, в якому сталося таке прострочення.
Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобовязання.
Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання.
Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку пені, судом встановлено, що розрахунок здійснений належним чином, та сума пені підлягає задоволенню в розмірі 58 690,35грн.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3 687,39грн. та індексу інфляції у розмірі 127 977,66грн.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом несвоєчасного проведення відповідачем проплат за орендоване приміщення, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 3 687,39грн. та індексу інфляції у розмірі 127 977,66грн., підлягають судом задоволенню в повній мірі.
29.07.2015р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшло заперечення на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві.
Судом надані заперечення відповідача до уваги не приймаються, оскільки вони є хибними та не підтверджуються доказами наявними в матеріалах справи у розумінні ст. 32,33 ГПК України.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65000, м. Одеса, вул Жаботинського, буд 48, корпус Г, код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "НАВІК" (65000, м. Одеса, вул Затонського, буд. 32, код 32146197) - заборгованість у розмірі 590691,55 грн., яка складається з суми основної заборгованості 400 336,25грн., пені 58 690,35грн., 3% річних 3 687,39грн. інфляційні 127 977,66грн.; судовий збір у розмірі 11 813,83грн.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 18 серпня 2015 р.
Суддя О.Ю. Оборотова
Судове рішення № 48738912, Господарський суд Одеської області було прийнято 13.08.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 916/2197/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: