Рішення № 48738697, 11.08.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2015 р. Справа № 911/2684/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства Златобанк;

до Товариства з обмеженою відповідальністю Пашківочка;

про стягнення 172047067,65 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 30 від 14.05.2015 р.);

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства Златобанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Пашківочка про стягнення 172047067,65 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.06.2015 року порушено провадження у справі № 911/2684/15 та призначено до розгляду на 14.07.2015 року.

В судове засідання, яке відбулось 14.07.2015 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 30.06.2015 року не виконав, у звязку з чим розгляд справи відкладався до 11.08.2015 року.

В судовому засіданні 11.08.2015 року позивач подав уточнений розрахунок пені на прострочену заборгованість по процентам, позовні вимоги (уточнені) підтримав в повному обсязі, відповідач в судове засідання 11.08.2015 року не зявився, вимоги суду не виконав, витребувані документи та письмовий відзив на позов не надав.

Оскільки, про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

26.09.2013 року між Публічним акціонерим товариством Златобанк (позивач, Банк, Кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Пашківочка (відповідач, Позичальник, Боржник) було укладено Кредитний договір № 262/1/13-KL (далі Кредитний договір).

Відповідно до умов Кредитного договору, в редакції укладених до нього Договорів про внесення змін до Кредитного договору (далі - Договір про внесення змін), Кредитодавець надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобовязується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього кредитного договору (п. 1.1 Кредитного договору).

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит у формі відкриття відкличної Кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості, визначеного цим Кредитним договором. Кредит може надаватися траншами.

Грошові кошти за Кредитною лінією (отримання траншів) надаються Банком за заявками Позичальника (далі - Заявка) після їх акцепту Банком.

При наданні Позичальнику Кредитних коштів за акцептованою Заявкою в обсязі, зазначеному в Заявці, така Заявка вважається виконаною, а зобовязання Банка дотриманими.

Кредит надається для поповнення обігових коштів (п. 1.2.1 Кредитного договору).

Максимальний ліміт заборгованості за Кредитною лінією становить 8000000,00 дол. США (п. 1.3 Кредитного договору).

Кінцева дата повернення Кредиту: 07.08.2015 року включно (п. 1.4 Кредитного договору в редакції Договору про внесення змін № 1 від 07.08.2014 року).

За користування кредитом Позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки, у розмірі 9,5 % річних (п. 1.5 Кредитного договору в редакції Договору про внесення змін № 2 від 01.09.2014 року).

Повернення кредитних коштів здійснюється на рахунок для оплати боргових зобовязань та процентів (п. 2.2.1 Кредитного договору).

Сплата процентів здійснюється за фактичний строк користування кредитом. При розрахунку процентів приймається місяць, рівний календарній кількості днів, та рік, рівний 360 дням. День повернення кредиту до розрахунку не приймається (п. 2.4 Кредитного договору).

Позичальник самостійно сплачує (перераховує) проценти на рахунок для оплати боргових зобовязань та процентів. Проценти сплачуються за період з першого по останній день календарного місяця щомісячно по сьоме число (включно) місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів (п. 2.5 Кредитного договору).

Проценти за останній місяць користування кредитом сплачуються в кінцеву дату повернення кредиту (п. 2.6 Кредитного договору).

Якщо останній день повернення кредиту та/або сплати процентів припадає на вихідний, святковий день або інший неробочий день, то Позичальник має право повернути кредит та/або сплатити проценти наступного робочого дня (п. 2.6.1 Кредитного договору).

Позичальник зобовязаний сплачувати проценти та комісію у розмірі та в порядку, передбаченому цим Кредитним договором, згідно з умовами Кредитного договору (п. 3.4.2 Кредитного договору).

Позичальник зобовязаний повернути кредит в повному обсязі в порядку та в строки, передбачені цим Кредитним договором, в тому числі достроково, у разі настання обставин, за яких Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, в тому числі у випадку настання несприятливих обставин/подій (п. 3.4.3 Кредитного договору).

Позичальник зобовязаний безумовно сплатити неустойку (штраф, пеню), інші штрафні санкції, відшкодувати заподіяні збитки, завдані невиконанням/неналежним виконанням умов Кредитного договору (п. 3.4.4 Кредитного договору).

Згідно п. 3.1.4 Кредитного договору Кредитодавець має право відмовитись від подальшого кредитування Позичальника за цим Кредитним договором частково або в повному обсязі та/або вимагати повернення у повному обсязі наданих Кредитних коштів (у тому числі дострокового повернення), сплати процентів за весь строк користування кредитними коштами та неустойки/штрафів (за їх наявності) у випадку одноразового порушення Позичальником будь-якого з боргових зобовязань, в будь-якій їх частині. Наявності/виникнення випадку невиконання умов Кредитного договору.

Договором про внесення змін № 3 від 08.12.2014 року Сторони домовились щодо сплати процентів за користування кредитними коштами за період з 01.11.2014 року по 30.11.2014 року включно не пізніше 20.12.2014 року включно та Договором про внесення змін № 4 від 08.01.2015 року Сторони домовились щодо сплати процентів за користування кредитними коштами за період з 01.12.2014 року по 31.12.2014 року включно не пізніше 16.01.2015 року включно

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Кредитним договором в частині надання кредиту згідно заяви відповідача № 26/09/13-3 від 16.09.2013 року з максимальним лімітом 8000000,00 дол. США виконав у повному обсязі, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою, що відповідачем не заперечено і не спростовано.

Однак, відповідач в порушення умов Кредитного договору та Договорів про внесення змін до нього, у встановлений строк кредитні кошти не повернув, проценти за користування кредитом в повному обсязі не сплатив.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою № 1075 від 06.04.2015 року (отримана відповідачем 15.04.2015 року, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення, що знаходиться в матеріалах справи) про погашення заборгованості, що виникла у відповідача за спірним Кредитним договором. Однак, відповідач відповіді не надав, коштів не сплатив.

Таким чином, станом на момент розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 164666,66 дол. США заборгованості по процентам за користування кредитом та 8000000,00 дол. США заборгованості по поверненню кредитних коштів, що відповідачем не заперечено і не спростовано.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є кредитим договором, за яким, згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відтак, суд дійшов висновку про доведеність факту існування заборгованості Позичальника за Кредитним договором в сумі 164666,66 дол. США по процентам за користування кредитом та 8000000,00 дол. США по поверненню кредитних коштів, а отже вимога про їх стягнення є обґрунтованою, відповідачем не запереченою та не спростованою, і підлягає задоволенню.

У звязку з простроченням відповідачем строків сплати кредиту та процентів за користування кредитом, позивач також заявив вимогу про стягнення з відповідача 114916,29 грн. пені, згідно уточнених позовних вимог, на підставі п. 4.1 Кредитного договору та 5000,00 грн. штрафу на підставі п. 4.3 Кредитного договору.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п. 4.1 Кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та/або за несвоєчасну повну чи часткову сплату/несплату процентів, Банк має право стягнути, а Позичальник зобовязаний сплатити неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за кожен день прострочення та обчислюється з суми неповернутого кредиту та/або несплачених процентів. Сплата пені не звільняє Позичальника від сплати кредиту та/або процентів до моменту фактичного погашення заборгованості. Сума пені розраховується у валюті кредиту та сплачується у національній валюті за курсом НБУ на дату фактичної сплати, за реквізитами, зазначеними Банком (або в порядку договірного списання стягується самостійно Банком). За згодою Сторін, розрахунок пені здійснюється із застосуванням умовної кількості днів у році 360.

За кожен випадок невиконання/неналежного виконання зобовязань за цим Кредитним договором, передбачених п. 3.4 (зокрема, але не виключно, ненадання/несвоєчасне надання документів, передбачених цим Кредитним договором (баланс, звіт про фінансові результати тощо), Банк має право стягнути, а Позичальник зобовязаний сплатити штраф у розмірі 5000,00 грн. (п. 4.3 Кредитного договору).

Пеня та штрафи сплачуються додатково до прострочених сум кредиту та/або процентів (п. 4.7 Кредитного договору).

Судом досліджено та встановлено, що позивачем нарахована пеня по кожному періоду на фактичні суми заборгованості, існування яких у відповідні періоди відповідачем не заперечено та не спростовано, із застосуванням умовної кількості днів у році 360, як передбачено п. 4.1 Кредитного договору.

Штраф правомірно нарахований у розмірі 5000,00 грн., що відповідає п. 4.3 Кредитного договору. Також, судом враховано, що пеня та штраф є окремими видами відповідальності і їх одночасне стягнення не суперечить нормам чинного законодавства, крім того, обидва види відповідальності та її розмір погоджені сторонами в Кредитному договорі.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо наявності заборгованості відповідача по процентам за користування кредитом, по поверненню кредитних коштів, та фактів прострочення платежів, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення пені та штрафу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги (уточнені) позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1-2 п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29 червня 2010 року «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 Цивільного кодексу України, Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»). При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, що п. 4.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 року визначено, що у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору, у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку звільнена від сплати судового збору за подачу позову.

Частиною 2 пункту 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012, № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що як за пред'явлення позову, так і при його вирішенні судом, ціна якого визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується позивачем або стягується судом у гривнях із урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування витрат по сплаті судового збору покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Пашківочка (08131, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, буд. 46А, код 34867518) на користь Публічного акціонерного товариства Златобанк (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького,, буд. 17/52, код 35894495) 164666 дол. США (сто шістдесят чотири тисячі шістсот шістдесят шість доларів США) 66 центів заборгованості по процентам за користування кредитом, 114916 грн. (сто чотирнадцять тисяч девятсот шістнадцять гривень) 29 коп. пені, 5000 грн. (пять тисяч гривень) 00 коп. штрафу, 8000000 дол. США (вісім мільйонів доларів США) 00 центів заборгованості по поверненню кредитних коштів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Пашківочка (08131, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, буд. 46А, код 34867518) в доход Державного бюджету 73080 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень) 00 коп. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 17.08.2015 р.

Суддя Т.П. Карпечкін