Рішення № 48738514, 03.08.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2015Справа №910/15045/15

За позовомДержавного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" (ДП "Укрдержбудекспертиза") доДержавної установи "Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України"простягнення 3998,19 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Кравченко І.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: Дуплеца І.В. - представник за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" (ДП "Укрдержбудекспертиза") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державної установи "Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України" про стягнення 3998,19 грн. заборгованості, з якої: 2130,00 грн. - основна заборгованість, 154,53 грн. - пеня, 97,51 грн. - 3% річних та 1616,15 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами Договору на виконання експертизи кошторисної документації на проектні роботи №00-0898-13/ЕО/КД від 18.06.2013 не виконав зобов'язання з оплати робіт, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість, що зумовило нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 порушено провадження у справі №910/15045/15, розгляд справи призначено на 03.08.2015.

23.06.2015 позивач через відділ діловодства суду подав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

24.06.2015 відповідач через відділ діловодства суду подав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, а також відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що інститут є державною установою, яка заснована на державній власності і відноситься до відання Національної академії медичних наук України та обслуговується у органах Державної казначейської служби України. У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України від 17.03.2014 №1128-VII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» НАМН України, як головного розпорядника бюджетних коштів, позбавлено всіх коштів на погашення кредиторської заборгованості, не передбачено таких коштів і у 2015 році, в зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.

30.06.2015 позивач через відділ діловодства суду подав пояснення на відзив на позовну заяву, в яких вказує, що норми чинного законодавства не містять винятків про зміну чи нівелювання відповідальності при фінансуванні зобов'язання за рахунок бюджетних коштів.

Представник позивача в судовому засіданні 03.08.2015 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

У свою чергу, представник відповідача в засіданні суду проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 03.08.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.06.2013 між Державною установою "Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України" (далі - відповідач, замовник) та Державним підприємством "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" (далі - позивач, виконавець) укладено Договір на виконання експертизи кошторисної документації на проектні роботи №00-0898-13/ЕО/КД (далі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручає виконавцю проведення експертизи кошторисної документації на проектні роботи (далі - експертиза). Назва проекту будівництва: «Капітальний ремонт будівлі під клініку ДУ "Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України" по вул. Галицькій, 4 в Подільському районі м. Києва. (Коригування)» (п. 1.1. Договору).

За умовами п.п. 1.2., 1.3. Договору вартість проведення експертизи складає 2130,00 грн. з ПДВ та визначається згідно з ДБН Д.1.1-7-2000 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України», затвердженими наказом Держбуду України від 14.12.2000 №285 та іншими нормативно-правовими актами, які визначають порядок розрахунку вартості експертизи.

Пунктом 2.4. Договору сторони погодили, що замовник у строк не більше п'яти календарних днів з дня підписання акта приймання-передачі виконаних робіт зобов'язується відповідно до цього акту здійснити на користь виконавця оплату у розмірі 100% вартості виконаних робіт за договором.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками і діє до 31.12.2013, а у частині розрахунків - до повного виконання сторонами передбачених договором зобов'язань (п. 9.1. Договору).

На виконання умов договору, ДП "Укрдержбудекспертиза" виконало узгоджені роботи на загальну суму 2130,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 21.11.2013 за Договором на виконання експертизи кошторисної документації на проектні роботи №00-0898-13/ЕО/КД від 18.06.2013, актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2013 по 10.02.2014 та актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.06.2013 по 10.06.2015, які підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печатками підприємств.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення підрядником умов договору щодо виконання експертизи кошторисної документації на проектні роботи.

Натомість відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, оплату виконаних робіт не здійснив, внаслідок чого за ним, утворилась заборгованість в сумі 2130,00 грн.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

Статтею 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.4. Договору сторони визначили, що замовник у строк не більше п'яти календарних днів з дня підписання акта приймання-передачі виконаних робіт зобов'язується відповідно до цього акту здійснити на користь виконавця оплату у розмірі 100% вартості виконаних робіт за договором.

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт виконання позивачем визначених умовами договору робіт та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати експертизи кошторисної документації на проектні роботи, підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем належними доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 2130,00 грн.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

При цьому, частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що у разі порушення строків виконання своїх зобов'язань за цим договором винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від вартості робіт за цим договором за кожен день прострочення.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за виконані роботи, позивачем нараховано за період з 01.12.2013 по 31.05.2014 та заявлено до стягнення пеню в сумі 154,53 грн.

Окрім того, оскільки у відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в сумі 97,51 грн. та інфляційні втрати в сумі 1616,15 грн. за період з 01.12.2013 по 10.06.2015.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 та Верховний Суд України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, а посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування як на підставу для відмови в позові суд вважає безпідставним, оскільки відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за Договором на виконання експертизи кошторисної документації на проектні роботи №00-0898-13/ЕО/КД від 18.06.2013, не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт.

При цьому, згідно з частиною першою статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 №11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005".

Обов'язок відповідача сплатити суму боргу, додатково обґрунтовується і тим, що згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Відповідач, як юридична особа, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за договором, і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної установи "Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України" (03680, м. Київ, вулиця М.Амосова, будинок 5; ідентифікаційний код 02011947) на користь Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26; ідентифікаційний код 35691621) 2130 (дві тисячі сто тридцять) грн. 00 коп. основного боргу, 154 (сто п'ятдесят чотири) грн. 53 коп. пені, 97 (дев'яносто сім) грн. 51 коп. три відсотки річних, 1616 (одну тисячу шістсот шістнадцять) грн. 15 коп. інфляційних втрат та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Повне рішення складено: 07.08.15

Суддя О.А. Грєхова