Рішення № 48737921, 10.08.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/101/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2015 Справа № 908/4292/15

За позовом Командитного товариства ОСОБА_1 і компанія Комиш-Зорянського елеватора, смт. Комиш-Зоря, Куйбишевський район, Запорізька область.

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Прогрес, смт. Приазовське, Приазовський район, Запорізька область.

Суддя Кутіщева Арнет Н.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3, дов. б/н від 03.02.2015р.

від відповідача : не зявився.

Розглядається позов Командитного товариства ОСОБА_1 і компанія Комиш-Зорянського елеватора до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Прогрес про стягнення 1474200 грн. 00коп. відсотків та втрат від інфляції у сумі 699424 грн. 18 коп.

Ухвалою суду від 24.07.2015р. справу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 10.08.2015р. Ухвала суду була відправлена на адреси сторін 24.07.2015р., про що свідчить вихідний штамп канцелярії суду.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 Про деякі питання практики застосування ГПК України, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Сторони належним чином, заздалегідь до судового засідання були сповіщені судом про дату, час та місце судового засідання.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Згідно п. 1.8 постанови пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування ГПК України, 3.9.2. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови. { Підпункт 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 доповнено абзацом згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 ( v0003600-13 ) від 16.01.2013 }

Представник відповідача, в судове засідання не зявився.

10 серпня 2015р. до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання та продовження строку розгляду спору, в звязку з неможливістю присутності представника в судовому засіданні, так як представник відповідача зайнятий в іншій справі.

Представник позивача заперечив проти відкладення судового засідання, поскільки позивач також є не місцевим і забезпечувати відрядження представника в судові засідання є додатковими затратами для підприємства, зазначив, що ухвали суду отримані вчасно і відповідач мав можливість і час надати всі необхідні документи в підтвердження виконання своїх зобовязань чи заперечень (при наявності таких) і вирішити питання щодо направлення в судове засідання повноважного представника. Участь юриста зазначеного в клопотанні в іншій цивільній справі, яка не має відношення до даної справи, не є поважною причиною неявки компетентного, повноважного представника юридичної особи.

Згідно розяснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві, неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Суд зазначає, що господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть зявитися в судове засідання та представляти інтереси ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Прогрес, згідно статті 28 ГПК України.

Клопотання відповідача судом залишено без задоволення, поскільки відповідач є юридичною особою і, відповідно до ст. 28 ГПК України, керівник господарства повинен забезпечити явку компетентного, повноважного представника або особисто прийняти участь у судовому засіданні. Як вже зазначалось, сторони були завчасно повідомлені про дату судового засідання.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Крім того, неявка представника в судове засідання не звільніє сторону від виконання вимог суду та надання всіх необхідних матеріалів та заперечень (при наявності таких).

Згідно ч.3 ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідач не виконав вимоги суду, і поважність причин не підтвердив, щодо невиконання ухвали суду по наданню витребуваних матеріалів, в тому числі і відзив, а також не скористався правом надати матеріали, які б він бажав надати до справи.

Суд прийшов до висновку щодо можливості розгляду спору, відповідно до ст.75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за клопотанням представника позивача.

Розгляд справи закінчено 10.08.2015р. оголошенням рішення суду в повному обємі в присутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2012 року був укладений договір купівлі-продажу майбутнього врожаю №30/10 між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Прогрес» та Командитним товариством «ОСОБА_4 і компанія» Комиш-Зорянського елеватора».

Відповідно до п.п. 1.1, 2.2 договору купівлі-продажу майбутнього врожаю, КТ «ОСОБА_4. і компанія «Комиш-Зорянського елеватора» було зобов'язано здійснити на момент укладення договору оплату майбутнього врожаю - пшениці продовольчої у кількості 937,5 тон, що складає 1 500 000 (один мільйон п'ятсот тисяч) гривень. ТОВ «Прогрес» зі своєї сторони було зобов'язано зробити поставку до 01 серпня 2013 року.

Позивач виконав своє зобов'язання належним чином. Грошові кошти у сумі 1 500 000гривень були перераховані на рахунок ТОВ «Прогрес» 31 жовтня 2012 року.

ТОВ «Прогрес» жодних дій по виконанню своїх зобов'язань не здійснило.

Внаслідок вказаних обставин 23 січня 2014 року КТ «ОСОБА_4 і компанія» Комиш-зорянського елеватора» надіслало на адресу ТОВ «Прогрес» претензію-вимогу про повернення перерахованих грошових коштів з виплатою відсотків за користування грошовими коштами в семиденний термін за договором купівлі-продажу майбутнього врожаю № 30/10 від 30.10.2012р., що підтверджується претензією від 23.01.2014 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (копія додається).

В пункті 2.8 договору купівлі-продажу майбутнього врожаю № 30/10 від 30 жовтня 2012 року зазначено, що у разі відмови продавця від поставки товару чи іншому порушенні умов договору, продавцем, в т.ч. відмови продавця, у разі падіння ринкової ціни підписати додаткову угоду про зменшення ціни відповідного товару, покупець має право відмовитися від даного договору в повному обсязі або частково (по певному виду товару) і вимагати повернення перерахованих грошових коштів з виплатою штрафу і відсотків за користування грошовими коштами згідно умов цього договору.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи з наведеної вище умови договору КТ «ОСОБА_4 і компанія» Комиш-Зорянського елеватора», як покупець відмовився від поставки товару внаслідок порушення умов договору продавцем (ТОВ «Прогрес»).

18.03.2014р. відповідач отримав від позивача вимогу про повернення коштів, в звязку з невиконанням відповідачем договірних зобовязань.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.06.2014р. по справі №908/1465/14 позовні вимоги позивача до відповідача були задоволені, - з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Прогрес» стягнуто на користь КТ «ОСОБА_4 і компанія» Комиш-Зорянського елеватора» заборгованості в розмірі 1 400 000,00 гривень за договором купівлі-продажу від 30.10.2012 № 30/10.

Після отримання вимог та винесення рішення суду відповідач частково повернув позивачу: 07.02.14р. - 100 000 грн.; 08.08.14р. - 100 000 грн.; 05.09.14р. - 100 000 грн.; 18.09.14р. - 70 000 грн.; 02.12.14р. - 30000грн.; 26.05.15р.- 360000грн.; 03.06.15р. 450000 грн; 02.07.15р. - 228 000 гривень. Разом 1 438 000,00 гривень, що підтверджується банківськими виписками.

Відповідно до ч, 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України: «Факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони».

Згідно п. 2.3. договору купівлі-продажу №30/10 передбачено нарахування відсотків в розмірі 3,5 % в місяць, як плата за користування грошовими коштами з моменту зарахування грошових коштів на рахунок продавця і до переоформлення товару на покупця або згідно п. 2.8 - до поверненням отриманих грошових коштів.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування грошовими коштами боржник повинен сплачувати відсотки відповідно договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розмір відсотків за користування грошовими коштами за період з 01.11.2012р. по 01.07.2012р. складає 1474 200,00 гривень. (розрахунок поданий до позовної заяви).

Перевіривши в судому засіданні наданий суду розгляд рахунок, судом встановлено, що сума відсотків складає 1474200 грн. 00 коп. предявлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Згідно оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.04.2013 року № 01-06/767/2013, а саме: 9. наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не притіняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України».

Тобто боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За змістом глави 50 ЦК України «Припинення зобов'язання», рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Таким чином, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору».

Відповідно до вимог п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Позивачем, за неналежне виконання зобовязань за договором відповідачу нараховано суму індексу інфляції, за період з 01.04.2014р. по 01.07.2015р., в розмірі 699424 грн. 18 коп. (розрахунок прикладений до матеріалів справи).

Перевіривши наданий суду розрахунок судом встановлено, що сума індексу інфляції чого підлягає частковому задоволенню в розмірі 687051 грн. 08 коп.

В решті предявленої суми індексу інфляції слід відмовити, як предявленій необґрунтовано.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з вищевикладеного, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судовий збір, в частині задоволених вимог, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 536, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Командитного товариства ОСОБА_1 і компанія Комиш-Зорянського елеватора до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Прогрес задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Прогрес, 72400, смт.Приазовське, Приазовський район, Запорізька область, вул. Горького, буд. 2 (р/р 2600101301943, МФО 380913 АТ «БМ Банк» м. Київ, код ЄДРПОУ 03750925) на користь Командитного товариства ОСОБА_1 і компанія Комиш-Зорянського елеватора, 71030, смт.Комиш-Зоря, Куйбишевський район, Запорізька область, вул. Поштова, 10, поштова адреса: 72310, Запорізька область, м.Мелітополь, Запорізька область, вул.Фрунзе, 53 (р/р 26005301489575 в ФЗО ВАТ «Ощадбанк» м. Запоріжжя, МФО 313957, ОКПО 00954225) 1 474 200 (один мільйон чотириста сімдесят чотири тисячі двісті) грн. відсотків, 687051 (шістсот вісімдесят сім тисяч пятдесят одна ) грн. 08 коп. суми індексу інфляції, 43 225 (сорок три двісті двадцять пять) грн. 02 коп. судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Присутньому в судовому засіданні представнику позивача розяснено ст. 87 ГПК України.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет