Рішення № 48737035, 18.08.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.08.15р. Справа № 904/7226/14За позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ

до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІНТЕРПАЙП НОВОМОСКОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД", м. Новомосковськ

про стягнення 227 915,62 грн.

Суддя: Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 14-167 від 11.06.14;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІНТЕРПАЙП НОВОМОСКОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД" про стягнення заборгованості в сумі 227 915,62 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням умов договору №555/13-ПР купівлі-продажу природного газу від 28.12.12.

У судовому засіданні 21.10.14 оголошено перерву до 19.11.14.

Ухвалою суду від 19.11.14 призначено судово-економічну експертизу проведення якої доручено фахівцям Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, куди і були направлені матеріали цієї справи. Провадження у справі було зупинено. Справа № 904/7226/14 була повернута до господарського суду без надання висновку експертної установи.

Ухвалою суду від 22.05.15 провадження у справі поновлено та призначено судове засідання на 11.08.15.

Позивач у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, надав витребувані ухвалами суду документи та пояснення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 11.08.15 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Між Позивачем (Продавець) і Відповідачем (Покупець), укладений договір №555/13-ПР купівлі-продажу природного газу від 28.12.12 (Договір).

Відповідно до п.1.1 договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору. Пунктом 1.2 договору встановлено, що газ, який продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для власних потреб. Покупець є кінцевим споживачем. Продавець передає Покупцеві з 01 січня 2013 по 31 грудня 2013 газ обсягом до 5800 тис. куб.м. (п.2.1 договору). Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, діє в частині поставки природного газу до 31 грудня 2013, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування до їх повного погашення заборгованості (п.11.1 договору).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору, Позивачем протягом січня, березня 2013 поставлено Відповідачу природний газ на загальну суму 5 041 041,28 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу (а.с. 41-42).

Відповідно до п. 6.1 договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключного грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, відповідач порушив умови договору. Оплату отриманого природного газу здійснював несвоєчасно та значним порушенням строку встановленого договором, що підтверджується матеріалами справи.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Відповідно до п.7.2 договору у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

На підставі цього, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 94 611,28 грн. за зобов'язання за січень 2013 року: за період прострочки з 14.04.13 по 14.01.14. та штраф в сумі 94 537,27 грн.

У своєму відзиві від 21.10.14 відповідач просить суд застосувати строк позовної давності.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 3, 4 ст.267 ЦК України).

За таких обставин, в стягненні пені в сумі 94 611,28 грн. та штрафу в сумі 94 537,27 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, однак позивач врахував до свого розрахунку день проплати відповідачем 14.01.14. Після перерахунку зробленого судом, стягненню підлягає 3% річних в розмірі 30 525,73 грн. за період прострочення 14.04.13 по 13.01.14, за зобовязання виконаними у березні 2013 року

Крім того, позивач заявив до стягнення суму інфляційних втрат в розмірі 8 130,33 грн. за зобов'язання виконаними у березні 2013.

Відповідно до п. 3.2. постанови пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. Таким чином, позивач під час обчислення сум інфляційних втрат необґрунтовано включив до розрахунку індекси інфляції за місяць (квітень), у якому мав бути здійснений платіж.

За таких обставин, обґрунтованими є вимоги про стягнення інфляційних втрат за період з травня 2013 по грудень 2013 в сумі 8 129,86 грн.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, господарські витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 193, 229, 230, 231, Господарського Кодексу України, ст. ст. 526, 530, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІНТЕРПАЙП НОВОМОСКОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова,115, код 05393139) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНОЇ АКЦІОНЕРНОЇ КОМПАНІЇ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) 30 525,73 грн. - 3% річних, 8 129,86 грн. - інфляційних втрат, судовий збір в розмірі 773,11грн.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення підписано 14.08.15

Суддя М.О.Ніколенко