Ухвала суду № 48736994, 17.08.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.08.15р. Справа № 904/2948/15

За заявою: комунального підприємства "Жилсервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, м.Вільногірськ, Дніпропетровська область

про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.15 р.

У справі:

за позовом комунального підприємства "ТЕПЛОСЕРВІС" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, м.Вільногірськ, Дніпропетровська область

до комунального підприємства "ЖИЛСЕРВІС" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання - помічник судді Лисаченко В.С.

Без представників.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Теплосервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, м.Вільногірськ, Дніпропетровська область (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до комунального підприємства "Жилсервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, м.Вільногірськ, Дніпропетровська область (далі по тексту - відповідач) про стягнення 351869,44грн. основного боргу; 8577,88грн. три відсотки річних; 78861,47грн. інфляційних втрат.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. № 127-15 від 01.04.2015р. ухвалою суду від 07.04.2015р. порушено провадження по справі та призначено слухання.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2015р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства "Жилсервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (51700, Дніпропетровська область, м.Вільногірськ, вул.Ленінського Комсомолу, 53; ідентифікаційний код 36489096) на користь комунального підприємства "Теплосервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (51700, Дніпропетровська область, м.Вільногірськ, вул.Леніна, 8; ідентифікаційний код 36489101) 351869,44грн. (триста п'ятдесят одна тисяча вісімсот шістдесят дев'ять грн. 44 коп.) основного боргу; 8564,88грн. (вісім тисяч п'ятсот шістдесят чотири грн. 88 коп.) три відсотки річних; 78861,47грн. (сімдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят одна грн. 47 коп.) інфляційних втрат; 8786,18грн. (вісім тисяч сімсот вісімдесят шість грн. 18 коп.) судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

05.08.2015р. на адресу господарського суду надійшла заява за вих.№2548 від 31.07.2015р. про розстрочку рішення суду.

Враховуючи, що в період з 20.07.2015р. по 07.08.2015р. суддя Петренко Ігор Васильович перебував у відпустці матеріали заяви оглянуто 10.08.2015р.

Оглянувши заяву за вих.№2548 від 31.07.2015р. про розстрочку рішення суду та керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ухвалив прийняти заяву за вих.№2548 від 31.07.2015р. про розстрочку рішення суду до розгляду; призначити розгляд заяви за вих.№2548 від 31.07.2015р. про розстрочку рішення суду у засіданні на 17.08.15р.

17.08.2015р. в судове засідання сторони не забезпечили явку своїх представників, однак наявних в матеріалах справи документів є достатньо для розгляду заяви за вих.№2548 від 31.07.2015р. про розстрочку рішення суду по суті.

Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання (ч.1).

Відповідно до п.7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12р. за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Пунктом 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12р. за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Дослідивши заяву відповідача (заявника) за вих.№2548 від 31.07.2015р. про розстрочку рішення суду господарський суд визнав її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню на підставі наступного.

По-перше, господарський суд встановив, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла за договором №126/У на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, який укладено між сторонами 14.10.2013року.

По-друге, відповідач з дати ухвалення рішення господарського суду від 05.05.2015р. по справі №904/2948/15 по дату звернення до суду з заявою за вих.№2548 від 31.07.2015р. про розстрочку рішення суду, а саме до 05.08.2015р. не погасив заборгованість перед позивачем навіть частково. Крім того, доказів погашення заборгованості навіть частково не надав і на дату судового засідання, а саме станом на 17.08.2015р.

По-третє, відповідач не надав суду належних доказів того, які дії відповідача в період з 05.05.2015р. (дата ухвалення рішення) до 05.08.2015р. (дата звернення до суду з заявою про розстрочку виконання рішення суду), тобто протягом 3 (трьох) місяців були спрямовані на належне виконання рішення суду.

Господарський суд визнав, що в неналежному виконанні відповідачем (заявником) умов укладеного між сторонами договору №126/У на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, який укладено між сторонами 14.10.2013року відсутня вина позивача, а зазначена заборгованість утворилася внаслідок господарської діяльності самого відповідача (заявника).

Господарський суд не вбачає винятковості випадку відповідача (заявника) та враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача (заявника) у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи заява не підлягає задоволенню.

Загальновідомою обставиною є наявність в економіці держави інфляційних процесів та економічної кризи, тому господарський суд погоджується з доводами відповідача, однак приймає до уваги й економічні інтереси позивача.

Заявник не позбавлений права вдруге звернутися до господарського суду з аналогічною заявою, у разі зміни обставин.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви за вих.№2548 від 31.07.2015р. відмовити

Ухвала набирає законної сили з часу її прийняття та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку встановленому для оскарження судових рішень.

Суддя ОСОБА_1