Рішення № 48736632, 13.08.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 678/390/14-ц

Провадження № 22-ц/792/1489/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Юзюка О.М.,

суддів: Ярмолюка О.І., Власенка О.В.,

при секретарі: Шевчук Ю.Г.,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу №22-ц/792/1489/15 за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві „Комерційний банк „Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни на заочне рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 24 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра" про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ПАТ „КБ „Надра" про стягнення залишку вкладу в розмірі 4500 дол. США, 150 дол. США відсотків, 3825 дол. пені, 10 дол. 3% річних та 5000 грн. моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях і переживаннях через незаконності дій відповідача по неповерненню вкладу, постійне нервування з приводу нестачі коштів на утримання малолітньої дитини. Зазначала, що 03.07.2014 року між нею та ПАТ „КБ „Надра" був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення строком з 03.07.2014 року по 03.10.2014 року на 5000 дол. США. 03.10.2014 року вона звернулась до відповідача із заявою про повернення вкладу з нарахованими відсотками, але відповідач повідомив про відсутність коштів та завірив, що протягом місяця їй повернуть 2000 дол. США з нарахованими відсотками, а на 3000 дол. запропонував продовжити строк розміщення ще на місяць на що вона погодилась. Цього ж дня був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) без

________________

Головуючий у першій інстанції - Курнос С.О. Категорія № 19, 27

Доповідач - Юзюк О.М.

поповнення, оформлений в рамках пакету послуг „ПУ Перший" строком з 03.10.2014 по 03.11.2014 року. В період з 03.10.2014 по 03.11.2014 року відповідач повернув для неї лише 500 дол. США. 03.11.2014 року вона подала заяву про повернення вкладу з нарахованими відсотками в сумі 4650 дол. США, проте відповідач вимоги не виконав пославсь на відсутність готівки і запропонував виплатити борг у гривнях.

Рішенням Летичівського районного суду від 24 лютого 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ „КБ „Надра" на користь ОСОБА_2 3100 дол. США - залишок вкладу, 150 дол. - нараховані відсотки, 7254 дол. - пеню, 20 дол. - 3% річних, та 3000 грн. - у відшкодування моральної шкоди. В решті вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ „КБ „Надра" не погоджуючись з рішенням зазначає про його незаконність та про перерахування коштів банком з вкладного на поточний рахунок позивача, що свідчить про виконання зобов'язання з повернення депозитних коштів, неврахування судом запровадження тимчасової адміністрації з 06.02.2015 року та зупинення, в зв'язку з цим, задоволення вимог вкладників банку; безпідставне стягнення відсотків річних, пені, моральної шкоди.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 1058 цього Кодексу за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Статтею 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність" встановлено, що вклад (депозит) - це кошти, в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

В силу ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ч. 5 ст. 1061 вказаного Кодексу проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Встановлено, що 03.10.2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ „КБ „Надра" був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) №2037346 без поповнення строком з 03.10.2014 року по 03.11.2014 року. Згідно даного договору ОСОБА_2 передала банку 3000 дол. США.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. За змістом зазначеної норми закону та ст. 1058 ЦК України, зобов'язання банку з повернення вкладу вважатиметься виконаним, коли вкладнику буде надана реальна можливість отримати та розпорядитися на свій розсуд вкладом.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач по закінченню строку дії депозитного договору звертався до банку із вимогою повернути вклад, однак банк не виконав свої зобов'язання за договором щодо реального повернення вкладу, тому договірні відносини між сторонами не припинилися і відповідач повинен сплатити позивачу залишок вкладу у сумі 3100 дол. США, відсотки за користування ним у сумі 150 дол. США та 20 дол. США 3% річних за період з 20.11.2014 року по 05.02.2015 року.

На час ухвалення оскаржуваного рішення 24.02.2015 року відповідачем не було реально повернуто вклад позивачеві, тому посилання в скарзі на перерахування коштів з вкладного на поточний рахунок позивача, що було вчинено в сумі 3249,58 дол. США лише 24.04.2015 року (а. с. 163-164) свідчить про порушення прав вкладника та наявність достатніх підстав для рішення про захист майнового права.

За невиконання грошового зобов'язання відповідач повинен нести відповідальність встановлену ст. 625 ЦК у вигляді 3% річних.

Позивачем враховано при цьому, що 05.02.2015 року було введено тимчасову адміністрацію до банку, тому у період після цієї дати про стягнення зазначених коштів не заявлялось.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції в зазначеній частині і не впливають на законність рішення суду, тому підстав для його скасування чи зміни стосовно вказаного колегія суддів не вбачає.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог про стягнення пені та моральної шкоди з наступних підстав.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пленум Верховного Суду України в постанові №4 від 31 березня 1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснив, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень, у випадках, передбачених ст. ст. 7, 4401 Цивільного кодексу Української РСР та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

З матеріалів справи вбачається, що договором банківського вкладу відшкодування моральної шкоди банком за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання не передбачено, тому стягнення цього виду відшкодування по справі є помилковим.

Оскільки між сторонами склалися договірні правовідносини, які регулюються зобов'язальним правом та не передбачають стягнення пені, суд дійшов також помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення вимоги, тому рішення суду і в частині стягнення 7254 дол. США пені підлягає скасуванню.

Всього до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 3100 дол. США залишку вкладу, 150 дол. відсотків, 20 дол. 3% річних.

Згідно ч. 5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра" задовольнити частково.

Заочне рішення Летичівського районного суду від 24 лютого 2015 року в частині стягнення на користь ОСОБА_2 пені та моральної шкоди скасувати і ухвалити стосовно цього нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення пені та моральної шкоди відмовити.

У решті заочне рішення Летичівського районного суду від 24 лютого 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.М. Юзюк