Рішення № 4873440, 30.09.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

30.09.2009

Справа №2-27/2776-2009

За позовом – Сільськогосподарського ЗАТ агрофірми "Крим", с. Віліне, Бахчисарайський район, вул.. Леніна, 128.

До відповідача - ЗАТ "Кримська фруктова компанія", с. Петрівка Красногвардійський район.

Третя особа - Республіканський комітет з земельних ресурсів в АРК, м. Сімферополь, вул.. Кечкеметська, 114.

Про спонукання до виконання певних дій

Суддя ГС АР Крим Воронцова Н. В.

При секретарі Пономаренко Н.О.

представники:

Від позивача - Пономарчук. дор. у справі.

Від відповідача – Кучіна, дор. у справі.

Від третьої особи – не з’явився.

Сутність спору:

Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача забовязання відповідача звільнити зайняті ним земельні ділянки на полях на території Віленської сільської ради №№36, 37, 38, 39, 40, 41, 55, 60А загальною площею 233,1 га. та на полях №№35, 56, 57, 58, 59, 60, загальною площею 171,5 га., що охоплені Державним актом на довічне користування землею №600301, виданим виконавчим комітетом Бахчисарайської районної ради 15.04.1969 р. сільськогосподарської артелі ім.. 22 – ого з’їзду КПРС, правонаступником якої є позивач і відновити їх первісний стан. Також просив суд забовязати відповідача в подальшому запобігати вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав позивача на земельні ділянки, охоплені Державним актом на довічне користування землею №600301, виданим виконавчим комітетом Бахчисарайської районної ради 15.04.1969 р. сільськогосподарської артелі ім.. 22 – ого з’їзду КПРС, правонаступником якої є позивач.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач без погодження з позивачем здійснює господарську діяльність на земельній ділянці площею більш ніж 400 га., що належить позивачу. Відповідачем позивачу чиняться перешкоди у користуванні майном, його позбавлено права вільного та на свій розсуд використання земельної ділянки.

Позов було прийнято до розгляду суддею ГС АР Крим Мокрушиним В. І. та порушено провадження по справі №2-19/2776-2009.

Резолюцією Голови Господарського суду АРК М.І. Луцяк від 30.06.2009 р. залучено до розгляду справи №2-19/2776-2009 замість судді ГС АРК Мокрушина В.І. суддю ГС АРК Воронцову Н.В. Справа передана судді Воронцовій Н.В. Справі привласнено номер №2-27/2776-2009.

Ухвалою від 02.07.2009 р. справа була прийнята до розгляду суддею ГС АР Крим Воронцовою Н. В.

Також позивач просив суд забезпечити позов шляхом заборони ЗАТ "Кримська фруктова компанія" ведення господарської та будь якої іншої діяльності на земельних ділянках на полях на території Віленської сільської ради № 36,37,38,39,40,41,55,60А загальною площею 1715 га, що охвачені Державним актом на довічне користування землею № 600301, виданим виконавчим комітетом Бахчисарайської районної ради 15.04.1969 р. сільськогосподарській артілі ім.. 22 з’їзду КПРС, правонаступником якої є СЗАТ АФ «Крим».

Судом вказане клопотання позивача про забезпечення позову суд ухвалою від 14.07.2009 р. залишив без задоволення, оскільки позивачем не надано достатньо обґрунтованого припущення щодо того, що невжиття вказаних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення з дійсного спору по суті.

Відповідач проти позову заперечував та надав клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Республіканський комітет з земельних ресурсів в АРК, так як від нього необхідні пояснення відносно статусу позивача відносно земельних ділянок, вказаних у позовній заяві.

Суд вирішив клопотання відповідача задовольнити та ухвалою від 14.07.2009 р. залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Республіканський комітет з земельних ресурсів в АРК, м. Сімферополь, вул.. Кечкеметська, 114.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про те, що на даний час є чинними договори оренди, укладені відповідачем з фізичними особами – орендодавцями, на підставі яких використовуються земельні ділянки на території Віленської сільської ради. Відповідач зауважив на тому, що державний акт на довічне користування землею № 600301, виданий виконавчим комітетом Бахчисарайської районної ради 15.04.1969 р. сільськогосподарській артілі ім.. 22 з’їзду КПРС, однак позивач по справі є правонаступником колгоспу, а не вищевказаної артілі.

Відповідач свої заперечення обґрунтовує тим, що у позивача на даний час відсутній документ, що засвідчує право позивача на спірні земельні ділянки. Відповідач вказує на той факт, що рішення будь – якого суду не є підставою володіння та користування землею. При цьому факт здійснення господарської діяльності на спірних земельних ділянках відповідач не заперечує.

Позивач у запереченнях на відзив на позов повідомив про те, що він був створений 29.03.2000 р. та є правонаступником колективного підприємства агрофірма «Крим», яке в свою чергу було правонаступником сільськогосподарської артілі ім.. 22 з’їзду КПРС. Постановою ГСАР Крим від 11.07.2006 р. по справі №2-6/9255-2006А було встановлено, що державний акт на вічне користування землею №600301, виданий в 1969 р. сільськогосподарській артілі ім.. 22 з’їзду КПРС, у відповідності до рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 р. є чинним документом і засвідчує право землекористування правонаступника – позивача по справі. Судами різних інстанцій неодноразово було встановлено факт знаходження вищевказаної земельної ділянки у користуванні позивача по справі. Таким чином, на даний час відсутні документи і обставини, що покладені в основу видачі громадянам - членам КП агрофірма «Крим» державних актів на право власності на земельну ділянку, і відповідно всі укладені на підставі державних актів громадян угоди, в тому числі передачі в оренду земель по ним відповідачу по справі є, у відповідності до ст.. 215 ЦК України, нікчемними.

На підставі вказаного, просить позов задовольнити.

Ухвалою Голови господарського суду АР Крим Луцяк М. І. від 02.09.2009 р. строк розгляду справи було продовжено.

Частина договорів оренди земельної ділянки з громадянами суду відповідачем так надано і не була і вказане відповідач пояснив тим, що вказані договори знаходяться на реєстрації в Кримській регіональній філії ДП «ДМЗК» при Деркомземі України.

Судом було надіслано запит до Кримській регіональній філії ДП «ДМЗК» при Деркомземі України з проханням надати належним чином завірені копії договорів оренди відповідача з громадянами, які відповідач не надав, посилаючись на те, що вказані договори знаходяться на реєстрації в Кримській регіональній філії ДП «ДМЗК» при Деркомземі України.

У відповідь на вказаний запит Кримська регіональна філія ДП «ДМЗК» при Деркомземі України повідомила про те, що за період з 01.07.2003 р. та до теперішнього часу інформація стосовно проведення державної реєстрації договорів землі, укладених між відповідачем по справі і вищевказаними фізичними особами відсутня.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить суд забовязати закрите акціонерне товариство "Кримська фруктова компанія", ( с. Петрівка Красногвардійський район ) звільнити земельні ділянки на полях на території Віленської сільської ради №№36, 37, 38, 39, 40, 41, 55, 60А загальною площею 233,1 га. та на полях №№35, 56, 57, 58, 59, 60, загальною площею 171,5 га., що охоплені Державним актом на довічне користування землею №600301, виданим виконавчим комітетом Бахчисарайської районної ради 15.04.1969 р. сільськогосподарської артелі ім.. 22 – ого з’їзду КПРС, правонаступником якої є сільськогосподарське закрите акціонерне товариство агрофірма "Крим" і відновити їх первісний стан.

Також просить забовязати відповідача в подальшому запобігати вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав позивача на земельні ділянки, охоплені Державним актом на довічне користування землею №600301, виданим виконавчим комітетом Бахчисарайської районної ради 15.04.1969 р. сільськогосподарської артелі ім.. 22 – ого з’їзду КПРС, правонаступником якої є сільськогосподарське закрите акціонерне товариство агрофірма "Крим".

Також просить покласти на відповідача судові витрати.

Відповідач проти позовних вимог заперечував.

Третя особа явку представника в судове засідання не забезпечила, про час та місце розгляду справи була сповіщена належним чином.

Справа слуханням відкладалася в порядку ст.. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

15.04.1969 р. сільськогосподарській артілі ім.. 22 з’їзду КПРС Бахчисарайського району у Кримської області Української РСР виконавчим комітетом Бахчисарайської районної ради депутатів трудящих Кримської області був вижаний державний акт на вічне користування землею №600301, в тому що за сільськогосподарською артіллю ім.. 22 з’їзду КПРС закріплюєься в безоплатне і безстрокове користування земля у кількості 6620,72 га.

Згідно пункту 8 Статуту колгоспу імені XXII з’їзду КПРС Бахчисарайського району АР Крим, земля, що займається колгоспом закріплюється за ним у безстрокове користування, є державною власністю.

На підставі рішення загальних зборів уповноважених колгоспників колгоспу 22 з’їзду КПРС від 07.08.1993 р. колгосп 22 з’їзду КПРС був перейменований в агрофірму «Крим» у формі колективного підприємства, статут якої було зареєстровано рішення Бахчисарайської районної ради народних депутатів від 28.01.1994 р.

Оскільки земля є державною власністю і підпадає під дію Закону України „Про земельну реформу” та Указу Президенту № 666/94 від 10.11.94 року „Про невідкладні заходи з прискорення земельної реформи к сфері сільськогосподарського виробництва”, згідно яких приватизація на добровільних засадах земель, які перебувають у користуванні сільськогосподарських підприємств і організацій є невід’ємним першочерговим заходом у здійснені земельної реформи в Україні.

Відповідно протоколу № 3 від 11.02.95 р. загальних зборів членів КСП Агрофірма „Крим” прийнято рішення заявити клопотання перед Бахчисарайською районною Радою про приватизацію земель колективної власності, протоколом загальних зборів від лютого 1998 року, затверджено матеріали про передачу земель колективного підприємства у колективну власність.

29.10.98 р. Піщанівська сільська Рада на 5 - ої сесії 23 - ого скликання рішенням № 1- 67 припинила право постійного користування КП агрофірма «Крим» земельною ділянкою та передала 1780 га земель у колективну власність КП агрофірма «Крим» і видала державний акт на право колективної власності на землю серії КМ БАХ № 0005 від 26.01.99 р.

Рішенням Віленської сільської Ради Бахчисарайського району №10 від 24.04.98 р. І сесія 23- ого скликання припинено право постійного користування КП «Агрофірма «Крим» земельною ділянкою та передано 2874,4 га. земель у колективну власність КП агрофірма «Крим» і видано 26.01.99 року державний акт на право колективної власності на землю серії КМ БАХ № 0006.

Надалі з земель колективної власності КП агрофірма «Крим» у порядку розпаювання виділялися земельні ділянки (паї), які відповідно до Додатку №1 до Державного акту на право колективної власності КМ БАХ №0006 – Список громадян –членів колективного сільськогосподарського підприємства були передані в приватну власність фізичним особам – членам колективного сільськогосподарського підприємства.

Позивачем також було надано перелік осіб, які отримали земельні ділянки на полях №35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 60А.

Судом при співставленні було встановлено, що відповідачем по справі було укладено договори оренди зі 121 фізичною особою, які отримали земельні ділянки в процесі вказаного розпаювання ( т. 2 а. с. 29 - 155; т. 3 а. с. 1 - 155; т. 4 а. с. 1 - 89, 98 - 157; т. 5 а. с. 1 -154; т. 6 а. с. 1-133 ), та які були вказані в переліку, наданому позивачем, та є в Додатку №1 до Державного акту на право колективної власності КМ БАХ № 0006 – Списку громадян –членів колективного сільськогосподарського підприємства. Всього вказаними фізичними особами було передано в оренду відповідачу по справі 325,9429 га.

Судом встановлено, що засновницьким договором членів колективного підприємства агрофірма «Крим» від 29.03.2000 р. було створено сільськогосподарське закрите акціонере товариство агрофірму «Крим», на підставі чого Бахчисарайською районною державною адміністрацією 04.04.2000 р. позивачу по справі було видано свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності з тим самим ідентифікаційним кодом в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України. що був у колективного підприємства агрофірма «Крим» - №03759754.

Відповідно до пункту 1.1, 3.3 Статуту СЗАТ Агрофірма „Крим” у редакції 29.03.00 року СЗАТ Агрофірма „ Крим” створено шляхом реформування колективного підприємства агрофірма „Крим” та є його правонаступником.

Згідно пункту 7 статті 34 Закону України № 887 від 27.03.91 р. „Про підприємства в Україні”, при перетворенні одного підприємства в інше, до щойно виниклого підприємства переходять усі права і обов’язки колишнього підприємства.

Пунктом 3.4 вказаного Статуту зазначено, що майно товариства складають основні фонди, оборотні активи та інші цінності, вартість яких відображена у балансі товариства.

Право фактичного землекористування земельною ділянкою площею 6620,72 га. колгоспу ім.. 22 з’їзду КПРС, перейменованого в 1993 р. в КП агрофірму «Крим», перейшло СЗАТ агрофірма «Крим» в порядку правонаступництва, що підтверджується постановою ГС АР Крим від 11.07.2006 р. по справі №2-6/9255-2006А за позовом СЗАТ агрофірма «Крим» до Піщанівської сільської ради, якою встановлено, що вищезгаданий державний акт на вічне користування землею, виданий сільськогосподарської артілі ім.. 22 з’їзду КПРС, відповідно до рішення Конституційного суду від 22.09.2005 р. є документом, що діє та засвідчує право землекористування правонаступника – СЗАТ агрофірма «Крим», а земельна ділянка площею 6620,72 га вже перебуває у постійному користуванні СЗАТ агрофірма «Крим» відповідно до Державного акту на вічне користування землею колгоспами №600301.

Судом було встановлено, що сільськогосподарське закрите акціонерне товариство Агрофірма “Крим” зверталося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання недійсним рішення Вілінської сільської ради №10 від 24.04.1998 р. “Про передачу в колективну власність земель колективного підприємства “Крим” Бахчисарайського району та рішення Піщанівської сільської ради №1-67 від 29.10.1998 р. “Про розгляд технічного звіту з видачі державного акту на право колективної власності на землю колективного підприємства Агрофірми “Крим”, розташованому на території Піщанівської сільської ради. Крім того, просило визнати недійсними державні акти на право колективної власності на землю КП Агрофірми “Крим” серії КМ-Бах №0005 від 26.01.1999 р. та серії КМ-Бах №0006 від 26.01.1999 р.

Постановою ГС АР Крим від 17.05.2007 р. по справі №2-15/1652.1 - 2007А у задоволенні вказаного позову було відмовлено у повному обсязі.

Однак постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.07.2007 р. вищевказана постанова ГС АР Крим від 17.05.2007 р. була скасована та було прийнято нову постанову, якою позов сільськогосподарського закритого акціонерного товариства Агрофірма “Крим” було задоволено у повному обсязі та визнано недійсними рішення Вілінської сільської ради №10 від 24.04.1998 р. “Про передачу в колективну власність земель колективного підприємства “Крим” Бахчисарайського району та рішення Піщанівської сільської ради №1-67 від 29.10.1998 р. “Про розгляд технічного звіту з видачі державного акту на право колективної власності на землю колективного підприємства Агрофірми “Крим”, розташованому на території Піщанівської сільської ради. Крім того, було визнано недійсними державні акти на право колективної власності на землю КП Агрофірми “Крим” серії КМ-Бах №0005 від 26.01.1999 р. та серії КМ-Бах №0006 від 26.01.1999 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2008 р. постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.07.2007 р. по справі №2-15/1652.1 - 2007А було залишено без змін.

При цьому у вказаній постанові було зазначено, що Севастопольський апеляційний господарський суд прийшов до вірного висновку про те, що сільськогосподарське закрите акціонерне товариство Агрофірма “Крим” як правонаступник з 29.03.2000 р. є землекористувачем земель колективного підприємства агрофірма «Крим» і є власником багаторічних насаджень у вигляді садів і виноградів площею 1081,1 га. балансовою вартістю 4778,1 тис. грн., які є засобами виробництва.

Постановою Верховного суду України від 04.11.2008 р. постанову Вищого господарського суду України від 24.07.2008 р. по вказаній справі було залишено без змін.

22.05.2009р. за клопотанням Республіканського комітету із земельних ресурсів в АРК Севастопольський апеляційний господарський суд своєю ухвалою роз'яснив, що суттю прийнятого їм рішення в справі № 2-15/1652.1-2007 є невідповідність рішення 1 сесії ХХІІІ скликання Вілінської сільської ради Бахчисарайського р-ну АР Крим №10 від 24.04.1998р. про передачу в колективну власність КП Агрофірма «Крим» земельної ділянки пл.2874,4 га й рішення 5 сесии ХХІІІ скликання Песчановської сільської ради Бахчисарайського р-на АР Крим № 1-67 від 29.10.1998 про передачу в колективну власність КП Агрофірма «Крим» земельної ділянки пл. 1780 га й невідповідність Державних актів на право колективної власності на землю КП Агрофірма «Крим» серії КМ-БАХ №0005 від 26.01.1999 і серії КМ-БАХ №0006 від 26.01.1999 вимогам закону, у зв'язку із чим вони були визнані недійсними, тобто такими, що не породжують правові наслідки у вигляді передачі виданих земельних ділянок у колективну власність Колективного підприємства агрофірма «Крим».

Відповідно до пункту 5.2. рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005 Справа N 1-17/2005 стосовно права постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований статтями 13, 14, 41, 55 Конституції України.

Відповідно до пункту 5.3. вищевказаного рішення Конституційного суду України чинний Земельний Кодекс, прийнятий 25 жовтня 2001 року, визначив право постійного користування земельною ділянкою як право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина перша статті 92). Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації. Так, поняття "набувають права" за змістом частини другої статті 92 та частини першої статті 116 Кодексу в аспекті вимоги переоформлення права користування земельною ділянкою не відповідає вимозі ясності і визначеності правової норми: зазначені положення припускають поширення цього поняття лише на випадки первинного отримання земельної ділянки із земель державної та комунальної власності підприємствами, установами та організаціями, що належать до державної або комунальної власності, а також громадянами та юридичними особами, які набувають права власності та користування земельними ділянками. Використання терміна "набувають", що означає "ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь", після набрання чинності статтею 92 Кодексу свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення.

Вищенаведене спростовує доводи Відповідача про те, що СЗАТ агрофірма «Крим» відповідно до ст.ст.80, 82 Земельного кодексу України не може мати землю на праві постійного користування, оскільки право Позивача на землю було набуто раніше, крім того зміст ст.ст.80, 82 Земельного кодексу України не містіть заборони на це.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" від 2 квітня 2002 року N 449 раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб, що спростовує доводи Відповідача з приводу недійсності Державного акту №600301 оскільки діють нові форми на Державні акті на землю.

Відповідно до заперечень Відповідача з приводу необхідності приведення документів на землю у відповідність діючому законодавству суд зазначає, що згідно з частиною п'ятою статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.». Відповідно до пункту 7 перехідних положень ЗУ «Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно і їхні обмеження» до приведення законів і інших нормативно-правових актів у відповідність із цим законом вони застосовуються в частині не суперечної йому.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позивач є користувачем земельної ділянки площею 6620,72 га відповідно до Державного акту на вічне користування землею колгоспами №600301 та крім того відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст.. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Однак, як вже було вказано вище, відповідні рішення місцевих рад про передачу в колективну власність земель колективного підприємства агрофірма “Крим” та видані на підставі цих рішень державні акти на право колективної власності на землю КП Агрофірми “Крим” серії КМ-Бах №0005 від 26.01.1999 р. та серії КМ-Бах №0006 від 26.01.1999 р., що слугували підставою для розпаювання земель колективного підприємства агрофірма “Крим” та видачі державних актів на право власності фізичним особам, які в подальшому передали отримані земельні ділянки в оренду відповідачу по справі, були визнанні недійсними вищевказаними судовими рішеннями, що вступили в законну силу.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Відповідно до ст.. 203 Цивільного кодексу України міст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ст.. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Крім того необхідно вказати, що оскільки 03.07.2007р. було прийнято рішення про визнання державного акту на право колективної власності недійсним, то реєстрація договорів після вказаної дати є неправомірною.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, правочини – договори оренди земельних ділянок, укладені між Відповідачем та 121 фізичною особою ( т. 2 а. с. 29 - 155; т. 3 а. с. 1 - 155; т. 4 а. с. 1 - 89, 98 - 157; т. 5 а. с. 1 -154; т. 6 а. с. 1-133 ) є нікчемними.

Необхідно вказати, що частина договорів оренди земельної ділянки з громадянами суду відповідачем так надано і не була і вказане відповідач пояснив тим, що вказані договори знаходяться на реєстрації в Кримській регіональній філії ДП «ДМЗК» при Деркомземі України.

В зв’язку з вказаним, судом було надіслано запит до Кримській регіональній філії ДП «ДМЗК» при Деркомземі України з проханням надати належним чином завірені копії договорів оренди укладених з Абібуллаєвим Юнусом Ернестовичем, Абібуллаєвим Юсуфом Ернестовичем, Абібуллаєвою Заремою Ернесовною, Абібуллаєвою Ельмірою Ернесовною, Абільовим Кадирсултаном, Алімжановим Мамутом Ахметовичем, Алімжановною Абібе Давлятеровною, Астаховою Пелагеєю Михайлівною, Беляловим Аширом Сетьяєвичем, Ваджип Зерою Фахриєвною, Ветушинським Володимиром Іллічовим, Гамзіною Оксаною Георгіївною, Гафаровим Рефатом Талятовичем, Гафаровою Аліє Сулеймановною, Гафуровою Гульферіє Усєіновою, Джабаровою Мінає Ібрагімовною, Дігірменжи Усеїном Ісмаіловичем, Жуковською Галиною Олександрівною, Жуковським Олександром Романовичем, Зекер’яєвим Ісметом, Зекер’яєвою Ульвіє, Зібровською Світланою Миколаївною, Кірюханцевим Олександром Павловичем, Кисельовим Володимиром Івановичем, Лущенко Петром Павловичем, Майдан Віктором Костянтиновичем, Мустафаєвою Зодіє Февзієвною, Нікітіною Надією Єгорівною, Османовим Зульджие б/о, Пархоменко Лідією Миколаївною, Паши Амза Асановичем, Прядко Петром Тимофійовичем, Сотниковим Володимиром Васильовичем, Сотниковою Пелагеєю Іванівною, Ткаченко Леонідом Олексійовичем, Фізля Осеїном Ісмаїловичем, Філоновою Лілією Геогрієвною, Юхановою Тетяною Іванівною.

У відповідь на вказаний запит Кримська регіональна філія ДП «ДМЗК» при Деркомземі України повідомила про те, що за період з 01.07.2003 р. та до теперішнього часу інформація стосовно проведення державної реєстрації договорів землі, укладених між відповідачем по справі і вищевказаними фізичними особами відсутня.

Відповідно до ст.. 20 Закону України «Про оренду землі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу. Частиною 2 цієї статті передбачено, що способами захисту цивільних прав і інтересів є, зокрема припинення дії, яка порушує право.

Однак при цьому позивач просить не тільки звільнити зайняті відповідачем земельні ділянки, але і відновити їх первісний стан.

Але в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що первісний стан вказаних земельних ділянок відповідачем яким – небудь чином змінено.

При таких обставинах, у задоволенні позовних вимог в даній частині необхідно відмовити.

У задоволенні позовних вимоги в частині забовязання відповідача в подальшому запобігати вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав позивача на земельні ділянки, охоплені Державним актом на довічне користування землею №600301, виданим виконавчим комітетом Бахчисарайської районної ради 15.04.1969 р. сільськогосподарської артелі ім.. 22 – ого з’їзду КПРС, правонаступником якої є позивач суд вважає за необхідне відмовити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З аналізу вказаних норм випливає, що суд може захистити лише порушене право, і тоді коли вже виник спір про право. Доказів вчинення відповідачем яких - небудь інших порушень прав чи законних інтересів позивача суду не надано.

Відповідно до ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При таких обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

У відповідності до ст.. 49 ГПК України судові витрати покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 82 – 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Забовязати закрите акціонерне товариство "Кримська фруктова компанія", ( с. Петрівка Красногвардійський район ) звільнити земельні ділянки на полях на території Віленської сільської ради №№36, 37, 38, 39, 40, 41, 55, 60А загальною площею 233,1 га. та на полях №№35, 56, 57, 58, 59, 60, загальною площею 171,5 га., що охоплені Державним актом на довічне користування землею №600301, виданим виконавчим комітетом Бахчисарайської районної ради 15.04.1969 р. сільськогосподарської артелі ім.. 22 – ого з’їзду КПРС, правонаступником якої є сільськогосподарське закрите акціонерне товариство агрофірма "Крим".

3. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Кримська фруктова компанія", с. Петрівка, Красногвардійський район, ( ЗКПО 32644372, банківські реквізити не відомі ) на користь сільськогосподарського закритого акціонерного товариства агрофірма "Крим", с. Віліне, Бахчисарайський район, вул.. Леніна, 128, ( ЗКПО 03759754 , банківські реквізити не відомі ) 42,50 грн. державного мита і 156,25 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині забовязання відповідача відновити первісний стан земельних ділянок на полях на території Віленської сільської ради №№36, 37, 38, 39, 40, 41, 55, 60А загальною площею 233,1 га. та на полях №№35, 56, 57, 58, 59, 60, загальною площею 171,5 га., що охоплені Державним актом на довічне користування землею №600301, виданим виконавчим комітетом Бахчисарайської районної ради 15.04.1969 р. сільськогосподарської артелі ім.. 22 – ого з’їзду КПРС, правонаступником якої є сільськогосподарське закрите акціонерне товариство агрофірма "Крим" у позові відмовити.

5. В частині забовязання відповідача в подальшому запобігати вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав позивача на земельні ділянки, охоплені Державним актом на довічне користування землею №600301, виданим виконавчим комітетом Бахчисарайської районної ради 15.04.1969 р. сільськогосподарської артелі ім.. 22 – ого з’їзду КПРС, правонаступником якої є сільськогосподарське закрите акціонерне товариство агрофірма "Крим", у задоволенні позову відмовити.

Видати накази після вступу рішення в законну силу

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.