Постанова № 48734055, 17.04.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/143/14 Головуючий в 1-й інстанції: Кляшторний В.С.

Категорія: ст. 124 КУпАП

КУпАП Доповідач в 2-й інстанції: Шаповал О.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Шаповал О.С., розглянувши 17 квітня 2014 року у м. Запоріжжі у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду за участі: апелянта ОСОБА_2 та його захисника адвоката Гусельникова М.О., водія ОСОБА_4 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2014 року,

встановила:

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2014 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Згідно з постановою судді, 26 лютого 2014 року о 08 годині 15 хвилин по вул. Чарівній в м. Запоріжжі, ОСОБА_2, керуючи автомобілем "ВМW 3201", держномер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_5, не витримав безпечний боковий інтервал, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем "HYUNDAI ACCENT", держномер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, чим порушив вимоги п.п.13.1 ПДР України. Внаслідок ДТП автомобілі пошкоджено, потерпілих немає.

На постанову судді подана апеляційна скарга ОСОБА_2, в якій він просить постанову судді щодо нього скасувати, винести нову постанову, якою закрити щодо нього справу у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_2 вважає, що у постанові суд не мотивував, з яких підстав не взяв до уваги його та його пасажира - ОСОБА_5 показання, не зазначив, якими фактами спростовуються їх показання та підтверджуються показання ОСОБА_4 та її пасажира ОСОБА_6, а також не вказав, на підставі яких обставин дійшов висновку про його винуватість. Окрім цього апелянт зазначив, що суд, відмовивши йому в проведенні судової автотехнічної експертизи, у ході якої можливо було з'ясувати, показання кого з учасників ДТП є технічно спроможними, сам не проаналізував розташування пошкоджень на автомобілях, хоча з нього вбачається, що напрямок свого руху перед зіткненням змінила саме водій ОСОБА_4

Розгляд апеляційної скарги первинно призначався на 11.04.2014 року і був перенесений на 17.04.2014 року у зв'язку зі складністю і необхідністю додаткового вивчення матеріалів справи та доводів апеляційної скарги, у тому числі в частині клопотання апелянта від 10.04.2014 року про дослідження додаткових доказів, яке на час судового засідання надійшло без додатків.

До початку розгляду апеляційної скарги по суті, апелянт та його захисник заявили та підтримали клопотання від 10.04.2014 року про дослідження додаткових доказів в частині недостовірності даних замірів схеми до дорожньо-транспортної пригоди, які, на їх думку, спростовуються листом заступника голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району м. Запоріжжя, в якому зазначено, що ширина дороги від супермаркету "Брусничка", який розташований в житловому будинку № 107 по вул. Чарівній до житлового будинку № 113 по вул. Чарівній, складає 14.0 м.п. з відповідними схемами.

Апелянт та ОСОБА_4, як учасники пригоди, підтвердили, що схема до ДТП складалась на підставі замірів інспектора ВДАЇ, які апелянт не перевіряв, повіривши інспектору, і підписав схему без заперечень, а ОСОБА_4 підтвердила достовірність замірів і на підставі них підписала схему, яка відповідає дійсним обставинам та замірам, у тому числі в частині місця зіткнення автомобілів та ширини її смуги руху. Ані апелянт, ані захисник не обґрунтували правомірність клопотання про дослідження додаткових доказів на стадії апеляційного провадження відповідно до вимог ст. 294 КПК України, у зв'язку з чим, не вбачаю підстав для задоволення клопотання та дослідження додаткових доказів, які фактично стосуються загальної ширини дороги, а не ширини смуги руху водіїв, яка в схемі позначена на підставі замірів під час складання схеми, дані якої не ставились під сумнів апелянтом під час підписання схеми та під час дослідження доказів в суді першої інстанції. Додатки, додані до листа голови районної адміністрації, не містять підтвердження про відповідність копій оригіналам.

Також в судовому засіданні захисник апелянта подав клопотання про призначення комплексної експертизи, яке підтримав і апелянт. ОСОБА_4 клопотання не підтримала і вважає його несвоєчасним, особисто не бажає проведення по справі експертизи.

Вислухавши учасників провадження по справі, вивчивши зміст клопотання, доходжу висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, яке не заявлялось в суді першої інстанції, необхідність проведення експертизи в суді апеляційної інстанції не вмотивована відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, крім того, в клопотанні не визначено, яку саме експертизу належить призначити і провести, питання, поставлені в ній для вирішення, не є конкретними і не узгоджуються з обставинами дорожньо-транспортної пригоди.

Справа в апеляційному порядку розглядається в межах апеляційної скарги і по даним, які містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні апелянт та його захисник підтримали апеляційну скаргу та її вимоги. Апелянт в судовому засіданні 11.04.2014 року поясняв, що він керував автомобілем і їхав по правій стороні смуги його руху, зліва від нього у попутному з ним напрямку їхав автомобіль під керуванням ОСОБА_4 Далі він вирішив збільшити швидкість руху і випередити автомобіль "HYUNDAI ACCENT", під час чого, порівнявшись, заціпив своїм правим дзеркалом дзеркало зазначеного автомобіля і поїхав далі, а автомобіль під керуванням ОСОБА_4 різко повернув праворуч і зіткнувся з його автомобілем. У судовому засіданні 17.04.2014 року апелянт частково змінив свої пояснення і зазначив, що при здійсненні випередження автомобіля під керуванням ОСОБА_4, між його автомобілем і автомобілем останньої був боковий інтервал приблизно один метр і коли машини порівнялись, водій ОСОБА_4 різко повернула праворуч, заціпила дзеркало його автомобіля, а потім задню боковину його автомобіля.

Захисник, у свою чергу, звернув увагу на те, що пошкодження на автомобілях свідчать про те, що водій ОСОБА_4 порушила правила дорожнього руху, допустивши зіткнення з автомобілем, який рухався справа від неї і не витримала дистанцію.

ОСОБА_4 апеляційну скаргу вважає необґрунтованою, з висновками та рішенням судді згодна і вважає, що суддя зробив правильні висновки про порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху, який, здійснюючи випередження її автомобіля, не витримав небезпечний боковий інтервал, у зв'язку з чим і сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме, зіткнення автомобілів спочатку дзеркалами, а потім і частинами автомобілів. При цьому ОСОБА_4 не зазначила про зміну напрямку руху автомобіля під керуванням ОСОБА_2 після зіткнення дзеркалами, не пояснила вона і про свої дії після цих обставин, не спростувала і пояснення ОСОБА_2 в частині того, що саме вона, маючи перешкоду справа, різко повернула праворуч і допустила зіткнення правою передньою стороною свого автомобіля з задньою боковою частиною автомобіля під керуванням ОСОБА_2

Вислухавши апелянта, перевіривши та дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи, наведені в апеляційній скарзі, доходжу висновку, що апеляційна скарга має бути залишена без задоволення за наступних підстав.

Як при складанні щодо ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, так і в судовому засіданні, він не визнав своєї вини у скоєнні ДТП та пояснив, що ДТП сталася з вини водія ОСОБА_4, яка рухаючись по лівій смузі, почала об'їжджати яму на дорозі та допустила зіткнення з його автомобілем /а.с. 4, 21/.

Проте, не дивлячись на невизнання ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, доведеність його вини повністю знайшла своє підтвердження дослідженими суддею в судовому засіданні матеріалами справи.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія АБ2 № 075691 від 26.02.2014 року, ОСОБА_2 були порушені вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України /а.с. 4/ і з цим необхідно погодитись, виходячи з даних, які містяться в справі, і його пояснень, згідно з якими він, приймаючи рішення про випередження автомобіля під керуванням ОСОБА_4, який рухався попереду його автомобіля в лівому ряду і ніяким чином не робив перешкод останньому, виходячи з відстані до правого бордюру, не витримав небезпечний боковий інтервал і зачепив своїм дзеркалом лівого боку дзеркало автомобіля "HYUNDAI ACCENT".

За таких обставин, суд дійшов вірного висновку про те, що доводи ОСОБА_2 про відсутність його вини в ДТП спростовуються письмовими поясненнями водія ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_6, а також обставинами, зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього.

Що стосується доводів апелянта про відмову у задоволенні його усного клопотання про проведення судової автотехнічної експертизи, то їх не можна вважати обґрунтованими, виходячи з того, що матеріали справи та зміст постанови судді не містять даних та посилання відносно такого клопотання, яке повинно подаватись у письмовій формі.

Виходячи з викладеного, не вбачаю підстав для скасування постанови судді.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2014 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області О.С. Шаповал