Постанова № 48734039, 05.12.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/515/14 Головуючий в 1-й інстанції: Клепка Л.І.

Категорія: ст. 130 ч. 1

КУпАП Доповідач в 2-й інстанції: Шаповал О.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Шаповал О.С., розглянувши 05 грудня 2014 року у м. Запоріжжі у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Димитровського міського суду Донецької області від 23.10.2014 року,

встановила:

Постановою судді Димитровського міського суду Донецької області від 23.10.2014 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює в шахтоуправлінні "Покровське" підземним електрослюсарем, проживає за адресою: АДРЕСА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн.

Згідно з постановою судді, 25.07.2014 року о 21 годині 50 хвилин біля будинку № 20 на м-ні "Молодіжний" в м. Димитрові Донецької області водій ОСОБА_2 керував автомобілем "ВАЗ-2101", номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нестійка хода) і в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, на вимогу працівника ДАІ пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння з використанням спеціального пристрою "Алкотест-6810" та від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, відмовився.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову судді щодо нього скасувати, визнати його невинуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, та закрити справу у зв'язку із спливом тримісячного строку притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування скарги апелянт послався на наступне:

- протокол про адміністративне правопорушення був складений за його відсутності, свідки, які там зазначені, нічого пояснити не можуть, так як вони були відсутні на місці події, відеодокази, які є в матеріалах справи, нічого не підтверджують, адже з них видно, що його автомобіль не рухався, габаритні вогні (була темна пора доби) були виключені та, крім цього, відеодокази не є такими, адже отримані із порушенням вимог Закону, тому протокол про адміністративне правопорушення не відповідає дійсним обставинам події, складений без доказів і з процесуальним порушенням;

- 25.07.2014 року, близько 21 години, він вирішив залишити автомобіль на ніч біля дому №20 у м-ні Молодіжному, де мешкають його колишня дружина та син, до якого він приїхав на день народження, тому, для запобігання можливої крадіжки, вони з теперішньою дружиною пішли до машини, щоб він забрав речі, та, коли вони з дружиною закінчили свої справи, одразу під'їхав автомобіль, схожий на патрульний ДАІ, з якого вийшли люди, схожі на працівників міліції, і почали вимагати від нього документи, звинувачуючи його у керуванні автомобілем у нетверезому вигляді. Однак, він не надав документів цим людям, пояснив, що документи знаходяться вдома та він нікуди на автомобілі останні декілька годин не їхав. Однак, ці люди, не відрекомендувавшись та не надавши своїх службових посвідчень, почали безцеремонно обшукувати його автомобіль, знімали його на дорогий телефон "Ейпл", тому він засумнівався та перелякався, а наприкінці закрив автомобіль, ввімкнув сигналізацію та пішов додому. Потім колишня дружина йому повідомила, що його автомобіль був викрадений робітниками ДАІ на евакуаторі, проте, жодних протоколів або інших документів вони не складали.

Таким чином, вважає, що міліціонери діяли у порушення вимог ст. ст. 5, 10, 11 Закону України "Про міліцію", так як його автомобіль був обшуканий без рішення суду та викрадений без складення протоколів, а потім повернутий співпрацівниками міліції; у порушення п. 20.2. Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.03.2009 року N 111, його безпідставно та без його дозволу знімали на відео дуже дорогим побутовим пристроєм, при цьому міліціонери не надали своїх службових посвідчень, нагрудні значки на них він не бачив, вели себе дуже агресивно та неповажно, у зв'язку з чим вважає, що суду потрібно постановити окрему ухвалу, вказавши на порушення, допущені міліцією.

Іншими підставами для скасування постанови судді вважає наступні:

- зазначені ним вище пояснення були надані суду письмово, однак у постанові судді вони викладені невірно;

- також невірно викладені у постанові й пояснення свідків, оскільки вони таких пояснень не давали, так як щось бачити та підтвердити вони не могли, оскільки протокол був складений о 22.00 годині і на місці події з учасників вже нікого не було, однак, суд не встановив час події та взяв до уваги тільки факти, викладені у протоколі, і свідчення співробітника міліції, який не може бути свідком;

- під час розгляду справи йому було необґрунтовано відмовлено в задоволенні його усного і письмового клопотань про ознайомлення з матеріалами справою, чим були порушені його права, передбачені ст.268 КУпАП.

Також просить врахувати, що він має на утриманні двох неповнолітніх дітей та 4 кредити, не мав можливості скористатися послугами платного адвоката, а у задоволенні клопотання про надання безоплатної правової допомоги, йому судом було відмовлено, та, крім цього, події відбулись 25.07.2014 року, тому станом на 27.10.2014 року, на підставі ст. 303 КУпАП сплинув строк притягнення його до відповідальності .

У судове засідання апелянт не з'явився, про час і місце розгляду його апеляційної скарги був повідомлений належним чином, повідомлення отримав апелянт особисто, клопотань до суду, у тому числі про повторне дослідження доказів та додаткових доказів, не подав.

Неявка апелянта не перешкоджає розгляду справи, по якій апеляційна скарга розглядається в межах її доводів і на підставі даних, які містяться в матеріалах справи.

Перевіривши та дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи, наведені в апеляційній скарзі, доходжу висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Як свідчать матеріали справи та зміст мотивувальної частини постанови, суддя, згідно з вимогами ст.280 КУпАП, повно та об'єктивно дослідив всі матеріали справи та наявні в ній докази, дав їм відповідну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Ці свої висновки суддя обґрунтував даними протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 проте, що останній керував автомобілем з ознаками сп'яніння і відмовився від проходження відповідного огляду у присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та в їх присутності відмовився надати пояснення по обставинам, зазначеним у протоколі. У судовому засіданні зазначені свідки підтвердили обставини, викладені у протоколі, і те, що ОСОБА_2 керував автомобілем "ВАЗ 21099", який був зупинений працівниками ДАІ, з явними ознаками сп'яніння, відмовився працівникам ДАІ надати документи, пройти огляд на стан сп'яніння і надати пояснення, а потім поставив автомобіль на сигналізацію і покинув місце події.

У судовому засіданні також були допитані свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які також підтвердили обставини подій, а також те, що ОСОБА_2 керував автомобілем "ВАЗ 21099", який був працівниками ДАІ зупинений, виходячи з неординарних дій водія, вийшовши з автомобіля, ОСОБА_2 відмовився надати документи і знаходився в стані з явними ознаками сп'яніння, у присутності свідків відмовився від відповідного огляду на стан сп'яніння і, посперечавшись з працівниками ДАІ, покинув місце події. Також свідки зазначили, що обставини подій були зафіксовані на відеоносії, долученому до протоколу в якості доказу, який також був досліджений у судовому засіданні.

ОСОБА_2 в судовому засіданні суду першої інстанції свою вину не визнавав і зазначив, що автомобілем не керував, а лише з дружиною і дитиною підійшов до свого автомобіля, що не знайшло свого підтвердження.

В апеляційній скарзі апелянт свою вину також не визнав, лише поставив під сумнів обставини подій та докази, покладені суддею в обґрунтування свого рішення, і при цьому, обставини, встановлені під час судового розгляду, не спростував іншими доказами. Що стосується доводів апеляційної скарги стосовно порушень, допущених на думку апелянта, працівниками ДАІ, то ці обставини апелянтом оскаржені не були і не підтверджуються доказами, які знаходяться в матеріалах справи.

Що стосується виду і розміру адміністративного стягнення, накладеного на апелянта, то воно застосоване з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, є найбільш м'яким і мінімальним, передбаченим санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не допущено суддею і порушення прав ОСОБА_2 на захист, якому була неодноразово надана можливість скористатися послугами захисника.

Одже, не вбачаю підстав для скасування постанови судді. Не наведені такі підстави і в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову судді Димитровського міського суду Донецької області від 23.10.2014 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн., залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області О.С. Шаповал