Постанова № 48733989, 18.08.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/335/15

Єдиний унікальний № 320/5208/15-п Головуючий в 1-й інстанції - Урупа І.В.

Категорія - ст. 164 ч. 1 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції - Фомін В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2015 року м. Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Фомін В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 липня 2015 року стосовно неї,

в с т а н о в и в:

постановою судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 липня 2015 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП притягнуто ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючу, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, із застосуванням стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.

Вилучені у ОСОБА_2 чотири пляшки алкогольних напоїв, що знаходяться на зберіганні в Мелітопольському МВ ГУМВС України в Запорізькій області, постановлено конфіскувати. Також постановлено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 36 грн. 54 коп.

Як зазначено в постанові, 14 травня 2015 року приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», яке розташоване по АДРЕСА_2, здійснювала господарську діяльність, без ліцензії на проведення певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, а саме реалізацію алкогольних напоїв, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на незаконність постанови в частині застосованого до неї адміністративного стягнення зазначає, що на момент вчинення нею 14.05.2015 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, діяла інша редакція закону, яка передбачала відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від двадцяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього правопорушення, чи без такої. Зміни до ч. 1 ст. 164 КУпАП в частині збільшення розміру адміністративного стягнення були внесені на підставі Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року, який набув чинності з 28.06.2015 року. Між тим, всупереч ст. 8 КУпАП приймаючи рішення про застосування до неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень, суддя керувався законом, який діяв на момент винесення постанови, а не вчинення адміністративного правопорушення.

Тому просить оскаржувану постанову змінити та застосувати до неї адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 164 КУпАП, що діяла станом на дату вчинення адміністративного правопорушення, тобто в розмірі 340 гривень з урахуванням повного визнання нею вини та щирого розкаяння у скоєному.

В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 з невідомих причин не з'явилась, про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи і будь-які перешкоди для розгляду справи відсутні, відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП слухати справу у її відсутність, вважаючи, що її права, передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП не порушуються.

Перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступне.

Висновки судді, викладені в постанові щодо фактичних обставин справи та доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, в апеляційній скарзі не оскаржуються, а тому відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП перевірки не підлягають.

Доводи апелянта щодо неправильного застосування норм матеріального права в частині адміністративного стягнення є слушними з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, вчинене ОСОБА_2 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП мало місце 14 травня 2015 року.

Санкція частини 1 статті 164 КУпАП, в редакції закону від 23.02.2014 року № 767-VII, яка діяла на час вчинення правопорушення, передбачала відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

На підставі Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» № 222-VIII від 02.03.2015 року, який набув чинності 28.06.2015 року, до частини 1 статті 164 КУпАП були внесені зміни, згідно до яких адміністративне стягнення передбачено у вигляді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Виходячи з положень статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Таким чином, приймаючи рішення про застосування до ОСОБА_2 адміністративного стягнення, суддя повинен був керуватися санкцією ч. 1 ст. 164 КУпАП, в редакції закону від 23.02.2014 року № 767-VII, яка діяла на час вчинення правопорушення та передбачала адміністративне стягнення у вигляді штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, діючи відповідно до вимог п. 4 ч. 8 та ч. 9 ст. 294 КУпАП, вважає необхідним змінити постанову та застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення в редакції закону, що діяв на час вчинення нею адміністративного правопорушення і з урахуванням повного визнання нею вини, розкаяння у скоєному накласти адміністративне стягнення в мінімальних межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 164 КУпАП, в редакції закону від 23.02.2014 року № 767-VII, у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 340 гривень.

Керуючись ст. 294 КУпАП суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 липня 2015 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП - змінити в частині адміністративного стягнення.

Застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 164 КУпАП, в редакції закону від 23.02.2014 року № 767-VII, у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 340 гривень, стягнувши його на користь держави (розрахунковий рахунок 31116106700007, банк: ГУДКСУ в Запорізькій області МФО 813015, одержувач: УК у м. Запоріжжі (Орджонікідзевського району), код отримувача: 38025409, код платежу: 21081100).

Роз'яснити ОСОБА_2, що відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати нею штрафу у 15-денний строк з дня коли їй стало відомо про винесення вказаної постанови, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

В іншій частині постанову, зокрема і в частині конфіскації вилучених у неї алкогольних напоїв, залишити без змін.

Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає та повинна бути звернута до виконання не пізніше трьох місяців з дня її винесення, тобто до 18.11.2015 р.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області В.А. Фомін