Постанова № 48733897, 15.08.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/322/14 Головуючий в 1-й інстанції: суддя Морока С.М.

Категорія: ст. 130 ч.1 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції: суддя Шаповал О.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Шаповал О.С., розглянувши 15 серпня 2014 року у м. Запоріжжі у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07.07.2014 року,

встановила:

Постановою судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07.07.2014 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює директором ПП «Каргієв», мешкає за адресою: АДРЕСА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

Згідно з постановою судді, 31.05.2014 року о 00 годин 55 хвилин в м. Запоріжжі по вул. Автозаводській та вул. Новокузнецькій ОСОБА_1 керував автомобілем PEUGEOT 407 з держномером НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, що встановлено висновком медичного огляду № 4750 від 31.05.2014 року, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

21.07.2014 року ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді від 07.07.2014 року, яке мотивоване тим, що він не був присутнім у судовому засіданні під час розгляду справи, а копію постанови судді отримав лише 11.07.2014 року.

Крім того, 21.07.2014 року ОСОБА_1 на постанову судді подана апеляційна скарга, в якій він просить замінити призначене йому адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік на штраф у розмірі, встановленому на розсуд суду.

В обґрунтування апеляційної скарги послався на те, що у порушення вимог ст. 268 КУпАП справу було розглянуто за його відсутності, хоча в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б свідчили про повідомлення його про час та місце розгляду справи в суді. Внаслідок розгляду справи за його відсутності він був позбавлений можливості подати до суду докази на підтвердження обставин, зазначених в ч.2 ст.33 КУпАП, зокрема про те, що він фактично є єдиним годувальником у своїй сімї, оскільки на його утриманні знаходяться дружина, яка ніде не працює, та троє неповнолітніх дітей, єдиним джерелом його заробітку є робота, пов'язана з керуванням транспортними засобами, оскільки він їздить у відрядження і позбавлення його права керування транспортними засобами поставить його та його сімю у скрутне фінансове положення.

Крім того, зазначив, що суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, формально підійшов до вивчення обставин справи, що потягло за собою накладення необґрунтовано суворого стягнення.

Також апелянт вказав, що суд безпідставно та необґрунтовано послався в постанові на те, що він своїми діями поставив під загрозу життя та здоровя людей, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні як будь-які дані щодо шкідливих наслідків, так і дані про потерпілих осіб. Між тим, під час складання протоколу він пояснював, що не вживав алкогольні напої, а напередодні курив кальян з тютюновою сумішшю, погодився пройти огляд на стан сп'яніння. Поряд з цим йому не була вручена копія протоколу про адміністративне правопорушення для ознайомлення.

В судове засідання апелянт не з'явився, про дату, час та місце розгляду його апеляційної скарги був повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою про отримання ним повідомлення суду апеляційної інстанції від 01.08.2014 року (а.с.28,29), клопотань про перенесення судового засідання на інший день або за його обов'язковою участю не подав.

Справа розглядається в об'ємі матеріалів, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення і досліджені суддею суду першої інстанції. Апелянт не подавав клопотання про дослідження додаткових доказів, у тому числі тих, на які іде посилання в апеляційній скарзі і які до неї додані в копіях без підтвердження відповідності їх оригіналам.

Як свідчить протокол про адміністративне правопорушення (а.с.1), під час його складання у ньому було зазначено, що розгляд справи щодо ОСОБА_1 відбудеться у Бердянському міськрайонному суді Запорізької області 20.06.2014 року, проте справа надійшла до суду 24.06.2014 року, тому судове засідання було призначено на 07.07.2014 року, про що направлено повідомлення ОСОБА_1 за місцем його проживання за адресою, яка відповідає даним про неї в апеляційній скарзі (а.с.25).

Проте матеріали справи не містять даних про отримання ОСОБА_1 повідомлення про дату, місце і час розгляду справи в суді.

Окрім цього матеріали справи містять відомості про те, що ОСОБА_1 отримав копію постанови судді 10.07.2014 року і саме з цієї дати в межах десятиденного строку подав апеляційну скаргу.

За таких обставин і з метою забезпечення права апелянта на захист вважаю за необхідне задовольнити його клопотання та поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.05.2014 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння (а.с.1).

Проте постановою судді від 07.07.2014 року ОСОБА_1 по зазначеному адміністративному протоколу притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ст.130 ч.1 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що свідчить про недотримання суддею під час розгляду справи вимог ст. 280 КУпАП.

За таких обставин вважаю, що суддею при розгляді справи були допущені процесуальні порушення в частині недотримання вимог ст.ст.268 та 280 КУпАП, які тягнуть за собою скасування постанови судді з постановленням апеляційною інстанцією нової постанови.

Виходячи з встановлених порушень норм процесуального права, справа розглядається при апеляційному провадженні без дотримання меж апеляційної скарги.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доходжу наступного висновку.

Як свідчать дані, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, та додані до нього докази, ОСОБА_1 31.05.2014 року о 00 годин 55 хвилин в м. Запоріжжі по вул. Автозаводській та вул. Новокузнецькій керував автомобілем PEUGEOT 407 з держномером НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується висновком медичного огляду № 4750 від 31.05.2014 року (а.с.2), проведеного у встановленому законом порядку, і апелянтом в частині обставин вчинення ним адміністративного правопорушення не ставиться під сумнів і не оскаржується.

Таким чином, доходжу висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, при обставинах, зазначених у протоколі, як керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.

Доводи апелянта про те, що йому не була надана для ознайомлення копія протоколу про адміністративне правопорушення, повністю спростовуються даними, що містяться в протоколі, згідно яких ОСОБА_1 був ознайомлений з протоколом про адміністративне правопорушення, про що свідчить його особистий підпис в протоколі (а.с.1).

Предметом апеляційного оскарження, відповідно до доводів апеляційної скарги, є висновки судді про керування апелянтом транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а також вид накладеного на апелянта адміністративного стягнення, який, на його думку, є несправедливим і занадто суворим.

Що стосується невідповідності обставин вчинення апелянтом адміністративного правопорушення, встановлених судом і наведених в мотивувальній частині постанови, обставинам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення, то ці доводи враховані і покладені в обґрунтування підстав для скасування рішення судді і постановлення по справі апеляційною інстанцією нової постанови.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення виходжу з наступного.

Статтею 130 ч. 1 КУпАП передбачені для водія стягнення у вигляді: штрафу або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративного арешту на певний строк.

Для застосування такого виду стягнення, як штраф, відповідно до норм ст.33 КУпАП, необхідно дослідити дані про майновий стан правопорушника і про можливість його сплати.

Проте у матеріалах справи відсутні дані про майновий стан апелянта, не подавались ці дані до суду першої інстанції, не містяться вони і в апеляційній скарзі. Таким чином, апелянт позбавив апеляційну інстанцію можливості перевірити та зробити відповідні висновки про застосування до нього більш м'якого стягнення у вигляді штрафу.

Враховуючи наведене, характер і обставини вчинення апелянтом адміністративного правопорушення, його відношення до своїх дій, ступінь вини, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, яке для цього виду стягнення є мінімальним відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП і не є занадто суворим, виходячи з того, що найбільш суворим видом стягнення за вказаною частиною статті закону є адміністративний арешт.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання ОСОБА_1 задовольнити і поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07.07.2014 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07.07.2014 року відносно ОСОБА_1 скасувати.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за ознаками керування транспортними засобами в стані наркотичного сп'яніння та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 36 гр. 54 коп. (розрахунковий рахунок 31218206780007, банк ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015, одержувач: Державний бюджет в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, код одержувача 38025409, код платежу 22030001).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає та повинна бути звернена до виконання не пізніше трьох місяців з дня її винесення.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області О.С. Шаповал