Рішення № 48731073, 10.08.2015, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1432/15-ц

Провадження по справі № 2/305/811/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

10.08.2015 року Рахівський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді Тулик І.І.

при секретарі - Шемота М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Верхньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позову зазначено, що 2 лютого 2015 року, у віці 75 років, помер її батько ОСОБА_2, про що 4лютого 2015 року було складено відповідний актовий запис про смерть за №07, підтвердженням чого є Свідоцтво про смерть, видане 4лютого 2015 року, виконавчим комітетом Верхньоводянської сільської ради, Рахівського району, Закарпатської області.До дня смерті він постійно проживав в будинку за номером 1 по вулиці Дзержинського, в селі Верхнє Водяне, Рахівського району, Закарпатської області.

Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок за номером 1 (один), що розташованийпо вулиці Дзержинського, вселіВерхнє Водяне, Рахівського району, Закарпатської області. Належність вищезазначеного житлового будинку спадкодавцю ОСОБА_2, підтверджується даними викладеними в довідці, у відповідності до обліку погосподарських книг, виданою Верхньоводянською сільською радою, Рахівського району, Закарпатської області від 28 липня 2015р. за №02-19/404. Єдиним спадкоємцем, на спадкове майно після смерті батька, є вона, його дочка, ОСОБА_1. Дружина спадкодавця ОСОБА_3, померла 20 січня 2012 року, підтвердженням чого є Свідоцтво пр смерть, видане 20 січня 2012 року. Інших спадкоємців за законом чи за заповітом, немає. Спадщину вона прийняла, у відповідності до ст.ст. 1269, 1270 Цивільного кодексу України, подавши заяву про прийняття спадщини, до приватного нотаріуса Рахівського районного нотаріального округу ОСОБА_4, в установлений законом строк. На підставі якої приватним нотаріусом Рахівського районного нотаріального округу ОСОБА_4С, було заведено спадкову справу за номером у Спадковому реєстрі №57352187, підтвердженням чого є ОСОБА_5 про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 17.04.2015р. за №40167293. У відповідності до ст. 1298 Цивільного кодексу України, після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини, вона як спадкоємець першої черги, звернулася до приватного нотаріуса Рахівського нотаріального округу ОСОБА_4,щодо видачі їй Свідоцтва про право на спадщину за законом, на спадкове нерухоме майно житловий будинок, за номером 1 (один), що знаходиться по вулиці Дзержинського, в селі Верхнє Водяне, Рахівського району, Закарпатської області, що належав її померлому батьку, ОСОБА_2. Проте їй було відмовлено у видачі такого Свідоцтва, оскільки відсутні правовстановлюючі документи, які б підтверджували право власності на вищевказане нерухоме майно за спадкодавцем. Як наслідок, 29 липня 2015 року, приватним нотаріусом Рахівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом, у звязку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ, що підтверджував би право власності за померлим батьком, ОСОБА_2, на житловий будинок за номером 1 (один), що розташований по вулиці Дзержинського, в селі Верхнє Водяне, Рахівського району, Закарпатської області та було розяснено порядок оскарження даної постанови. На підставі наведеного, просив визнати за нею ОСОБА_1,право власності на житловий будинок садибного типу «А», загальна площа якого становить 45,23 кв.м., житлова площа 15,21 кв.м. з літньою кухнею «Б» загальною площею 33,84кв.м., житловою площею 14,13 кв.м.,що розташований за адресою: с.Верхнє Водяне, вул.Дзержинського, буд.1 (один),Рахівського району, Закарпатської області, в порядку спадкування за законом, після смерті мого батькаВарга ОСОБА_6.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні присутня не була. Надала заяву, якою позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити та розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача Верхньоводянської сільської ради Рахівського району в судове засідання не з"явився. Сільський голова ОСОБА_5 направила суду заяву про розгляд справи без представника ради.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст.ст.1217, 1258 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 являється дочкою спадкодавця ОСОБА_2, а отже є, в силу ст. 1261 ЦК України спадкоємцем першої черги спадкування за законом.

2 лютого 2015 року ОСОБА_2 помер, про що виконкомом Верхньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області в книзі реєстраці актів про смерть зроблено запис за №07 та видано свідоцтво про смерть серії І-ФМ №182701 від 4 лютого 2015 року.

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яким являється житловий будинок №1, що розташований по вул. Дзержинського в с. Верхнє Водяне Рахівського району Закарпатської області.

Звернення позивачки до суду з вимогою визнання права власності на спадкове майно зумовлене порушенням її права на отримання власності в порядку спадкування згідно відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в її користь, в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на право власності на спадковий будинок.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Норми ст. 392 ЦК не застосовуються щодо вимог про визнання права власності на об'єкти самочинного будівництва (ч. 3 ст. 376 ЦК), оскільки особа не є власником, а лише заявляє вимогу про встановлення права власності на об'єкт самочинного будівництва.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно-правових актів.

Згідно характеристики будинку, господарських будівель та споруд №1 по вул.Дзержинського в с. Верхнє Водяне Рахівського району, виданої ПП ОСОБА_7 спадковий будинок побудований у 1978 році.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Згідно довідки виконавчого комітету Верхньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області №02-19/404 від 28 липня 2015 року, житловий будинок №1 по вул. Дзержинського в с. Верхнє Водяне згідно запису в погосподарській книзі, числився за ОСОБА_2, а отже його не можна розцінювати як об'єкт самочинного будівництва.

При розгляді справ про визнання права власності на спадкове нерухоме майно у випадках, якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не було одержано свідоцтво про право на спадщину (ст. 1297 ЦК) або не здійснено державну реєстрацію права на спадщину (ст. 1299 ЦК), слід брати до уваги, що законодавець розмежовує поняття "виникнення права на спадщину" та "виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини", і пов'язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.

Для набуття спадщини необхідна наявність ряду умов. Першою необхідною умовою є відкриття спадщини, під якою розуміють настання таких юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у спадкоємця права на набуття спадщини - права на спадкування. До таких юридичних фактів, передусім, відноситься смерть спадкодавця. Але в момент відкриття спадщини спадкоємець набуває лише право на спадкування, але не право власності на саму спадщину. Для виникнення права власності на спадщину спадкоємець повинен належним чином здійснити (реалізувати) право на прийняття спадщини. Здійснення права на спадкування, передусім, полягає в тому, що спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийняття спадщини можливе двома способами: шляхом пасивної поведінки спадкоємця, яка передбачена ч.3 ст. 1268 ЦК України, яка встановлює, що для прийняття спадщини достатньо того факту, що спадкоємець, мешкав разом з померлим і протягом строку для прийняття спадщини не відмовився від неї. Такі спадкоємці також подають заяву про видачу їм документа, що підтверджує їх право на успадковане майно, але можуть це зробити незалежно від закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини; шляхом активної поведінки, тобто подачі заяви про прийняття спадщини та видачі їм відповідного свідоцтва. Для такого способу прийняття спадщини, який буде стосуватися всіх інших спадкоємців, існує певний строк для подачі заяви.

Судом встановлено, що позивачка прийняла спадщину, подавши у встановлений законом шестимісячний строк заяву до нотаріальної контори про пийняття спадщини, що стверджено Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №40167293 від 17 квітня 2015 року.

Спору щодо набуття права на спадщину судом не встановлено.підтвердженням відсутності інших спадкоємців підтверджено інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №40167083 від 17 квітня 2015 року.

Таким чином, враховуючи, що позивач по справі належить до спадкоємців за законом, спадщину прийняла, майнового спору з приводу спадкування не існує, суд вважає, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Питання відшкодування судових витрат позивачкою не ставилось.

Керуючись ст.ст. 10,11,60, 131, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, мешканкою с. Верхнє Водяне, вул. Дзержинського, 18 Рахівського району Закарпатської області, право власності на житловий будинок садибного типу «А», загальна площа якого становить 45,23 кв.м., житлова площа 15,21 кв.м. з літньою кухнею «Б» загальною площею 33,84кв.м., житловою площею 14,13 кв.м.,що розташований за адресою: с.Верхнє Водяне, вул.Дзержинського, буд.1 (один),Рахівського району, Закарпатської області, в порядку спадкування за законом, після смерті батькаВарга ОСОБА_6.

Судовий збір в сумі 624 гривень залишити за позивачкою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до цивільної палати апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Тулик І.І.

З оригіналом вірно,

Суддя Рахівського районного суду: Тулик І.І.