Рішення № 4872244, 29.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.09.09 р. Справа № 13/118

Суддя господарського суду Донецької області І.Х. Темкіжев

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка Донецької області

до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк

про: стягнення 1’484грн. 90коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Плуталова Н.В. за довірен. № 11/18/554 від 01.07.09р. – юрискон.

від відповідача: Манерова Ю.В. за довірен. № Н-01/1726 від 19.05.08р.– юрискон.

Відкрите акціонерне товариство “Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка Донецької області звернулося до господарського суду з позовом до державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк про стягнення вартості втраченої продукції в розмірі 1’484грн. 90коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на контракт № 422/09 від 25.07.2009р., розрахунок суми позову за недостачу вантажу, комерційний акт № АЭ 891806/611/135 від 06.07.2009р., накладні № 51660921(основна) та 42232184 (досилка), рахунок-фактуру № 792538 від 09.07.2009р., сертифікат якості № 005298, претензію № 11/02/103 від 07.08.2009р.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.09.2009р. заперечив проти позовних вимог. Надав відзив на позовну заяву, в якому просить з посиланням на ст. 131 Статуту залізниць України в позовних вимогах відмовити, оскільки претензія та позов повинні заявлятися Одеській залізниці, як залізниці призначення спірного вантажу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги. Обґрунтовує свої вимоги ч. 2 ст. 131 Статуту залізниць України, а саме вважає, що претензії можуть бути заявлені залізниці відправлення або призначення (на бажання заявника претензії).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до умов контракту № 422/09 від 25.07.2009р. на адресу фірми „Bremer International Limited” 03.07.2009р. вантажовідправником – ВАТ “Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка за залізничною накладною № 51660921(основна) та 42232184 (досилка) на адресу Ізмаїльського морського торгівельного порту був відправлений дріб’язок коксовий, вологий, у вагоні № 66111956.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

За даними залізничної накладної № 51660921 на станції Авдіївка Донецької області вагон 66111956 був прийнятий з вагою нетто 46,50тн.

Під час прибуття вагону на станцію Знаменка Одеської залізниці, органом транспорту за результатами перевірки виявилася недостача вантажу проти даних, зазначених у залізничній накладній у кількості 3,60т. Це засвідчено в комерційному акті № АЭ 891806/611/135 від 06.07.2009р., у якому є посилання на акти загальної форми №№ 15794, 15797 від 05.07.2009р.

Відповідно до рахунку-фактури № СФ-792538 від 09.07.2009р. вартість 1 тонни дріб’язку коксового становить 412грн. 4736коп. без ПДВ. Згідно розрахунку позивача, що міститься в матеріалах справи, сума недостачі склала 1’484грн. 90коп.

У відповідності до вимог ст. 133 Статуту залізниць України, вантажоодержувачем - Ізмаїльським морським торгівельним портом був засвідчений переуступний напис у накладній № 51660921 у п.5 про передачу права пред'явлення претензій та позовів вантажовідправнику – ВАТ “Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка.

Претензія товариства № 11/02/103 від 07.08.2009р. була відхилена ДП “Донецька залізниця” м. Донецьк на підставі того, що претензія повинна пред’являтися залізниці призначення вантажу.

Позивач не погодився з позицією відповідача, що призвело до подання позовної заяви до суду про примусове стягнення вартості втраченої продукції в розмірі 1’484грн. 90коп.

За результатами розгляду матеріалів справи, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Зазначена норма закріплена у ст. 2 Статуту.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 Статуту претензії, що виникли з приводу перевезення вантажів, заявляються залізниці призначення вантажу.

Отже, виходячи з комплексного аналізу положень ст.ст.131, 133 Статуту можна зробити висновок, що позови про відшкодування вартості вантажу втраченого, пошкодженого або такого, який прибув з нестачею, при перевезенні вантажів у прямому залізничному сполученні в межах залізниць України можуть заявлятися як вантажоодержувачем, так і вантажовідправником, а також від їх імені уповноваженою особою у всіх випадках до залізниці призначення (а не відправлення або транзитної).

Залізницею призначення по залізничній накладній 51660921(основна) та 42232184 (досилка) є Одеська залізниця, до якої і повинні заявлятися претензії з приводу перевезення даного спірного вантажу.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на ч. 2 ст.131 Статуту оскільки розглядаючи дану норму за контекстом, суд дійшов висновку, що мова в ній йдеться саме про перевезення пасажирів, багажу та вантажобагажу.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вирішив, що у задоволені позову має бути відмовлено, оскільки позов заявлений не до належного відповідача.

Одночасно суд зазначає про наступне. Згідно зі штампом канцелярії суду, позовна заява надійшла на адресу суду 16.09.2009р. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" (зі змінами, згідно постанови КМУ № 825 від 05.08.2009р., опублікованої у Урядовому кур'єрі 13.08.2009р.) розмір оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу станом на час направлення позовної заяви складав 236грн. Але платіжним дорученням № 8910 від 07.09.2009р. позивачем по справі для подання позову була сплачена лише сума у розмірі 118грн. 00коп. Отже, недоплачена сума у розмірі 118грн. 00коп. підлягає стягненню з позивача.

На підставі викладеного, керуючись: ст. 131 Статуту залізниць України, ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відкритому акціонерному товариству “Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка у задоволенні позову до Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк про стягнення вартості втраченої продукції в розмірі 1’484грн. 90коп. - відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” (86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1, ЄДРПОУ 00191075) на користь Державного бюджету України витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 118грн.00коп.

За згодою сторін у судовому засіданні 29.09.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення.

Вступну та резолютивну частину рішення оголошено 29.09.2009р.

Повний текст рішення складено і підписано 01.10.2009р.

Суддя