Ухвала суду № 48718761, 18.08.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 382/55/14 Головуючий у І інстанції Кисіль О. А.Провадження № 22-ц/780/1286/15 Доповідач у 2 інстанції Ігнатченко Н. В.Категорія 46 18.08.2015

УХВАЛА

Іменем України

18 серпня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді : Ігнатченко Н.В.,

суддів : Лащенка В.Д., Фінагєєва В.О.,

при секретарі : Нагорній Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 5 грудня 2014 року у справі за позовом прокурора Яготинського району Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства в Київській області до ОСОБА_2, Яготинської районної державної адміністрації Київської області, треті особи: реєстраційна служба Яготинського районного управління юстиції Київської області, відділ Держземагентства у Яготинському районі Київської області, Трубізьке міжрайонне управління водного господарства, про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на землю, скасування їх державної реєстрації та витребування майна із незаконного володіння, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2014 року прокурор Яготинського району Київської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства в Київській області з вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що на підставі розпорядження Яготинської РДА від 18 липня 2008 року № 306 відповідачем 1 серпня 2008 року було отримано державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради, а саме державний акт серії НОМЕР_1, на земельну ділянку площею 1,2818 га та державний акт серії державний акт серії НОМЕР_4, на земельну ділянку площею 0,5692 га. 20 липня 2009 року на підставі розпорядження Яготинської РДА від 26 грудня 2008 року № 626 ОСОБА_2 було нові державні акти серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3 на право власності на земельні ділянки призначені для ведення садівництва, площею 0,5692 га та 1,2818 га відповідно.

Проведеною прокуратурою перевіркою було виявлено, що державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в 2008 році були виготовлені з порушенням вимог ст. 56 Закону України «Про землеустрій» та п. 1.16 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі від 4 травня 1999 року № 43 (чинної на час виникнення спірних правовідносин), зокрема, не було додано технічного завдання на розробку технічної документації зі складання державного акта, журналу польових вимірювань, відомостей обчислення площі земельної ділянки, збірного кадастрового плану суміжних землевласників і землекористувачів, відомостей обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки.

Також прокурор вказав, що межа між земельними ділянками і прибережною захисною смугою ставу «Двірківщина» не співпадає з фактичною межею, яка існувала до приватизації та проходить через прибережну захисну смугу, що робить неможливим дотримання екологічної безпеки водного об'єкту. Відстань від урізу води става до точки № 1 земельної ділянки (державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_4) становить 32,37 м, відстань від урізу води става до точки № 4 складає 39,43 м, що порушує вимоги ч. 2 ст. 88, п. 1 ч. 2 ст. 89 Водного кодексу України.

Збільшивши позовні вимоги, прокурор наголошував на тому, що розпорядження Яготинської РДА від 26 грудня 2008 року № 626 прийняте з перевищенням повноважень та з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки діюче на той момент законодавство не передбачало процедури зміни цільового використання земельних ділянок.

Посилаючись на викладене та з урахуванням уточнених позовних вимог, прокурор просив суд визнати недійсним розпорядження Яготинської РДА від 26 грудня 2008 року № 626 в частині затвердження ОСОБА_2 документації із землеустрою щодо зміни цільового використання земельної ділянки для ведення садівництва та зміни використання земельної ділянки площею 1,8500 га, що розташована поза межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області; визнати недійсними державні акти серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3 на право власності на земельні ділянки, площею 0,5692 га та 1,2818 га відповідно, з цільовим призначенням для ведення садівництва з моменту їх видачі, тобто з 20 липня 2009 року; зобов'язати реєстраційну службу Яготинського РУЮ скасувати реєстрацію вказаних державних актів; визнати недійсним розпорядження Яготинської РДА від 18 липня 2008 року № 306 в частині затвердження ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передачі у власність земельної ділянки площею 1,8500 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована поза межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області; визнати недійсними державні акти серії НОМЕР_1 та НОМЕР_4 на право власності на земельні ділянки, площею 1,2818 га та 0,5692 га відповідно, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, з моменту їх видачі, тобто з 1 серпня 2008 року; зобов'язати реєстраційну службу Яготинського РУЮ скасувати реєстрацію зазначених державних актів; витребувати із незаконного володіння ОСОБА_2 земельні ділянки площею 1,2818 га, вартістю 237 005 грн. та площею 0,5692 га, вартістю 105 245 грн.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 5 грудня 2014 року позов задоволено частково. Визнано недійсним розпорядження Яготинської РДА від 26 грудня 2008 року № 626 в частині затвердження ОСОБА_2 документації із землеустрою щодо зміни цільового використання земельної ділянки для ведення садівництва та зміни використання земельної ділянки площею 1,8500 га, що розташована поза межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області. Визнано недійсними державні акти серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3 на право власності на земельні ділянки, площею 0,5692 га та 1,2818 га відповідно, з цільовим призначенням для ведення садівництва з моменту їх видачі. Визнано недійсним розпорядження Яготинської РДА від 18 липня 2008 року № 306 в частині затвердження ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передачі у власність земельної ділянки площею 1,8500 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована поза межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області. Визнано недійсними державні акти серії НОМЕР_1 та НОМЕР_4 на право власності на земельні ділянки, площею 1,2818 га та 0,5692 га відповідно, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які видані 1 серпня 2008 року Яготинською РДА ОСОБА_2, з моменту їх видачі, як такі, що видані з порушенням вимог земельного законодавства. Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_2 земельні ділянки площею 1,2818 га, вартістю 237 005 грн. та площею 0,5692 га, вартістю 105 245 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2, через представника за довіреністю ОСОБА_3, подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обгрунтування апеляційної скарги представник відповідача зазначає, що судом першої інстанції не застосовано норми матеріального права, які підлягали застосуванню, у тому числі ст.ст. 1, 88 Водного кодексу України. При цьому, суд в порушення ст.ст. 59, 60, 212 ЦПК України неправильно та нелогічно оцінив надані сторонами докази, зокрема прийняв до уваги недопустимі докази, які не відносяться до предмету спору за строками, та безпідставно відхилив висновок державної експертизи землевпорядної організації.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права рішення суду без змін. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Так судом встановлено, розпорядженням Яготинської РДА від 18 липня 2008 року № 306 про передачу у власність земельних ділянок громадянам України для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок 25 громадянам України, яким передбачено передати у власність земельні ділянки загальною площею 41,767 га ріллі для ведення особистого селянського господарства за рахунок орних земель державної власності (резервного фонду) в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області.

На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_2 було передано у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради загальною площею 1,8500 га.

ОСОБА_2 встановлено на місцевості та погоджено зовнішню межу земельних ділянок, розташованих за межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області, межові знаки в кількості 12 штук, якими закріплено земельну ділянку, передано на зберігання землевласнику (землекористувачу).

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 1,8500 га у власність відповідача та оформлення права власності на земельні ділянки погоджено управлінням земельних ресурсів у Яготинському районі Київської області та відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства.

На підставі вищевказаного розпорядження 1 серпня 2008 року ОСОБА_2 видано державні акти на право власності на земельні ділянки призначені для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради, а саме державний акт серії НОМЕР_1, на земельну ділянку площею 1,2818 га та державний акт серії державний акт серії НОМЕР_4, на земельну ділянку площею 0,5692 га.

Розпорядженням Яготинської РДА від 26 грудня 2008 року № 626 «Про зміну цільового використання земельних ділянок для ведення садівництва 21 громадянину України за межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо зміни цільового використання земельних ділянок в тому числі і ОСОБА_2 для ведення садівництва. Змінено цільове використання земельних ділянок, зокрема, площею 1,8500 га за рахунок земельних ділянок, що знаходиться у власності ОСОБА_2, переданих їй для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради. Доручено землевпорядній організації виготовити державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення садівництва.

В подальшому ОСОБА_2 отримала державні акти на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_2 на земельну ділянку площею 0,5692 га та серії НОМЕР_3 на земельну ділянку площею 1,2818 га, що розташовані в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області та призначені для ведення садівництва.

Також з листа Трубізького міжрайонного управління водного господарства від 11 квітня 2012 року № 127 встановлено, що водний об'єкт став «Двірківщина» в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради межує з хутором Гарячаївщина; площа водного дзеркала 3,1 га, площа водозабору 1,2 га.

З даних тахеометричної зйомки від 17 липня 2012 року земельних ділянок, що знаходяться у власності відповідача, вбачається, що води ставу до точки № 1 земельної ділянки (державний акт на земельну ділянку серії НОМЕР_4) становить 32,37 м, відстань від урізу води ставу до точки № 3 складає 39,43 м.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оспорювані державні акти видані з порушенням норм чинного законодавства, оскільки земельні ділянки, передані у власність відповідачу, розташовані у межах захисної прибережної зони, а тому є землями водного фонду України, на який поширюється окремий порядок надання та використання земель. При цьому суд зазначив, що розпорядження Яготинської РДА від 26 грудня 2008 року № 626 прийнято з порушенням вимог земельного законодавства (чинного на час прийняття рішення), яким не передбачалась зміна виду цільового використання земельної ділянки.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно зі ст.ст.19, 20 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі й землі водного фонду; віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Згідно з ч. 14 ст. 58 ЗК України та ст. 4 ВК України до земель водного фонду належать землі зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами; землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Таким чином до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об'єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню й належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Так, ст. 59 ЗК України передбачає обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлює можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди. Відповідно до ч. 4 ст. 84 ЗК України землі водного фонду не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством.

Враховуючи наведене колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності оспорюваного акту органу місцевого самоврядування та необхідності визнання виданих його підставі державних актів серії НОМЕР_1 та НОМЕР_4 про право власності на земельні ділянки площею 1,2818 га та 0,5692 га призначених для ведення особистого селянського господарства недійсними в судовому порядку, оскільки розпорядження Яготинської РДА від 18 липня 2008 року № 306 в частині виділення ОСОБА_2 зазначених земельних ділянок не узгоджується положенням ст. 60 ЗК України та ст. ст. 84, 88 ВК України, а саме відповідачу було незаконно передано у власність земельну ділянку, яка розташована у межах захисної прибережної смуги ставу «Двірківщина» в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради.

Окрім цього, вказані державні акти видані з порушенням вимог ст. 56 Закону України «Про землеустрій» та п. 1.6 Наказу Державного комітету по земельних питаннях за № 43 від 4 травня 1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 року за № 354/3647 «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі» в редакції станом на 15 липня 2008 року, без долучення до технічної документації технічного завдання на розробку технічної документації зі складання державного акта, журналу польових вимірювань, відомості обчислення площі земельної ділянки, збірний кадастровий план суміжних землевласників і землекористувачів, відомість обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Статтею 1 Закону України «Про особисте селянське господарство» визначено, що особисте селянське господарство це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства.

Натомість правовий режим земельних ділянок для ведення садівництва визначено ст. 35 ЗК України, відповідно до ч. 4 якої встановлено, що до земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до ч. 5 цієї статті приватизація земельної ділянки громадянином членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.

Різний правовий режим земель, що відводяться для ведення особистого селянського господарства (ведення товарного сільськогосподарського виробництва), та земель, що відводяться для садівництва, додатково підтверджується положеннями ст. 122 ЗК України, якою встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, які також обумовлені особливостями кожного виду використання земельної ділянки.

Цільове призначення земельних ділянок, які надані громадянам, юридичним особам у власність чи постійне користування, зазначається в державних актах на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою. З цією метою до форми бланків зазначених державних актів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року № 449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою», введена графа «цільове призначення».

Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

Виходячи з вимог ЗК України щодо раціонального використання та охорони земель, зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися у порядку, встановленому для зміни цього цільового призначення землі.

Земельний кодекс України передбачає зміну цільового призначення землі органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проект землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів для ведення фермерського господарства.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється згідно з Порядком зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2008 року № 502 та за ініціативою власників.

Обов'язковою умовою дотримання встановленої процедури зміни цільового призначення земельної ділянки є складання або перепогодження (у випадку якщо зміні цільового призначення підлягає вся земельна ділянка, а не її частина) проекту відведення земельної ділянки з місцевими органами виконавчої влади (районним (міським) органом земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом містобудування й архітектури та охорони культурної спадщини), а також підлягає державній землевпорядній експертизі.

Отже, зміна виду цільового призначення (використання) земельних ділянок сільськогосподарського призначення, встановленого законодавством та конкретизованого уповноваженим органом державної влади у рішенні про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку, потребує обов'язкового дотримання механізму такої зміни, визначеного Порядком.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, відмови у реєстрації земельної ділянки або визнання реєстрації недійсною тощо (ст. 21 ЗК України).

Зазначений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 14 травня 2014 року в справі № 6-35цс14, від 8 квітня 2015 року в справі № 6-32цс15, який відповідно до ст. 360-7 ЦПК України (зі змінами та доповненнями) має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Встановивши ту обставину, що відповідачами не було дотримано процедуру зміни цільового використання земельних ділянок з урахуванням необхідності перепогодження проекту відведення таких ділянок, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст. 212-214 ЦПК України обгрунтовано врахував вищезазначені положення норм матеріального закону та зважаючи на те, що проведення зміни відбулося з порушеннями вимог земельного законодавства, дійшов правильного висновку про визнання недійсними розпорядження Яготинської РДА від 26 грудня 2008 року № 626 щодо зміни цільового використання земельних ділянок для ведення садівництва та виданих на його підставі державних актів серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3 про право власності на земельні ділянки площею 0,5692 га та 1,2818 га відповідно.

Також варто зазначити, що суд доречно звернув увагу і на той факт, що в порушення вимог п. 3.10. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі від 4 травня 1999 року № 43 (чинної на час прийняття розпорядження про зміну цільового використання земельних ділянок та видачі державних актів), яким передбачено, що у випадку припинення права власності чи користування земельною ділянкою документ, який посвідчує це право, повертається до архіву державного органу земельних ресурсів, де зберігається другий примірник цього документа, існували державні акти про право власності на земельні ділянки призначені для ведення особистого селянського господарства на ім'я ОСОБА_2, а також державні акти на ці ж земельні ділянки на ім'я ОСОБА_2, але з цільовим призначенням для ведення садівництва одночасно, що є неприпустимим.

Ураховуючи вимоги ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що докази та обставини, на які посилається представник відповідач в апеляційній скарзі є його власним тлумаченням норм матеріального права, вони були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

За таких обставин судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленими обставинами справи й не може бути скасоване з підстав викладених в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313 - 315, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 5 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: