Рішення № 4871729, 29.09.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.09.2009 Справа № 12/90

за позовом відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго” м. Ужгород –Оноківці

до відповідача закритого акціонерного товариства „Хустський м’ясокомбінат”, м. Хуст

про стягнення суми 5 710,17 грн. –основного боргу; 0,29 грн. –пені; 359,47 грн. –3 % річних та 2 165,82 грн. –інфляційних збитків.

Суддя Тисянчин В. М.

Представники:

Від позивача –Страшко С.О., (представник за довіреністю № 5141 від 11.08.2009 року)

Від відповідача –Гладких М.П., (представник за довіреністю від 10.08.2009 року)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов відкритим акціонерним товариством Енергопостачальною компанією „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород –Оноківці до закритого акціонерного товариства „Хустський м’ясокомбінат”, м. Хуст про стягнення суми 5 710,17 грн. –основного боргу; 0,29 грн. –пені; 359,47 грн. –3 % річних та 2 165,82 грн. –інфляційних збитків.

Представникам сторін роз’яснено права і обов’язки передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

За відсутності відповідних клопотань технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Представник позивача підтримує позовні вимоги, посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи.

Представник відповідача заперечив позов, однак ґрунтовних доказів в підтвердження своїх заперечень суду не надав, як і не надав суду письмовий відзив на позов (чим не виконав ухвалу суду від 15.09.2009 року), проте письмовою заявою (вх. № 7538 від 29.09.2009 року) поданою в судовому засіданні просить надати відстрочку строком на 6 місяців через складний фінансовий стан підприємства –відповідача.

Представник позивача не заперечила надання відстрочки, але строком на 3 місяці.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 16 години, про що сторони засвідчили письмово (а/с –1 на звороті) (ст. 77 ГПК України).

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/90

від 29.09.2009 року

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників кожної сторони, суд

ВСТАНОВИВ:

Заборгованість відповідача в сумі 5 710,17 грн. –основного боргу щодо оплати за спожиту, згідно договору про постачання електричної енергії № Р 06/15 –0092 від 23.11.2006 року, активну електроенергію, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- рахунками за період з 01.01.2007 року по 31.08.2009 року за спожиту реактивну електроенергію;

- розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

Заявлені вимоги позивача про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов’язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов’язання –кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов’язань у відносинах. Підставою виникнення зобов’язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов’язальні відносини між сторонами, є надання активної електроенергії (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов’язок відповідача оплатити вартість спожитої активної електроенергії є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Відтак, договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України, п. 6 ст. 276 ГК України).

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/90

від 29.09.2009 року

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, відповідачу відповідно до п. 4.2.1 укладеного договору нарахована до сплати пеня в розмірі 0,29 грн. При оцінці правильності нарахування пені відповідно до п. 2 ст. 258, ст. ст. 546, 548, 610, 611 ЦК України; Положень Закону України від 22.11.1996 року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, судом визнано обґрунтовані позовні вимоги в цій частині і такими, що підлягають стягненню.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% - річних від простроченої суми (п.2 ст. 625 ЦК України). Тому, вимоги позивача в частині стягнення 359,47 грн. – 3% річних та 2 165,82 грн. – інфляційних збитків правомірні і підлягають задоволенню.

При постановленні судового рішення враховується характер зобов’язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно – державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов’язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, відстрочивши виконання судового рішення строком на 3 місяці, чим частково задовольняється клопотання відповідача.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 77, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/90

від 29.09.2009 року

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути із закритого акціонерного товариства „Хустський м’ясокомбінат” (м. Хуст, вул. І.Франка, 149; код 00443453) на користь відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго” (м. Ужгород - Оноківці, вул. Головна, 57; код 00131529) суму 5 710,17 (п’ять тисяч сімсот десять грн. 17 коп.) –основного боргу; 0,29 (29 коп.) –пені; 359,47 (триста п’ятдесят дев’ять грн. 47 коп.) – 3 % річних; 2 165,82 (дві тисячі сто шістдесят п’ять грн. 82 коп.) –інфляційних збитків та 102 (сто дві грн.) – у відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 (двісті тридцять шість грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ 30.12.2009 року.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тисянчин В. М.