Ухвала суду № 48714436, 11.08.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/3213/14-ц Головуючий у 1-й інст. Колупаєв В. В.

Категорія 20 Доповідач Талько О. Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді Талько О.Б.,

суддів: Косигіної Л.М., Григорусь Н.Й.,

при секретарі Гайдамащук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 9 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання частково недійною біржової угоди та стягнення грошової компенсації ,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, що за час перебування у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ними за спільні кошти був придбаний автомобіль ВАЗ, модель Лада 1104 D 1,6. Вартість даного транспортного засобу на момент його придбання становила 58038 грн., що підтверджується договором купівлі-продажу.

Право власності на автомобіль було оформлене на ім'я ОСОБА_2, який без її згоди 27 березня 2010 року продав цей транспортний засіб ОСОБА_3 на підставі біржової угоди.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 9 жовтня 2013 року, яке залишене без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області, зазначений автомобіль визнано спільним сумісним майном подружжя та стягнуто на її користь грошову компенсацію ? частки у розмірі 50 грн.

Визначаючи розмір вказаної компенсації, суд виходив з умов біржової угоди, в якій передбачено, що продаж спірного автомобіля здійснений за суму 100 грн.

Будучи співвласником вказаного транспортного засобу, позивачка не може погодитись з тим, що його вартість за короткий термін значно знизилась, а тому вважає, що пункт біржової угоди щодо ціни має бути визнаний недійсним, адже він не відповідає реальній ринковій вартості даного автомобіля, а згоду на його оцінку у 100 грн. вона не надавала.

З огляду на вищезазначене, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсною вказану біржову угоду в частині визначення вартості автомобіля у сумі 100 грн. та стягнути зі ОСОБА_2 на свою користь грошову компенсацію дійсної ринкової вартості ? його частини.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 9 лютого 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та постановити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.

На її думку, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 9 жовтня 2013 року остаточно вирішене питання про розмір належної їй компенсації, адже суд, ухвалюючи дане рішення, виходив з того, що біржова угода не оспорена.

Поза увагою суду залишилась та обставина, що правовою підставою даного позову є положення ст. 65 СК України. Водночас, вирішуючи питання про стягнення грошової компенсації за частку у спільному сумісному майні подружжя, суд керувався вимогами ст. 70 СК України.

Суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи вартість спірного автомобіля значно перевищує ціну, вказану у біржовій угоді.

Окрім того, суд безпідставно послався на положення ст. 217 ЦПК України, яка в даному випадку не підлягає застосуванню, що, в свою чергу, є підставою для скасування рішення.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

ОСОБА_2 та його представник заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою оспорюється не весь правочин, а тільки його частина щодо вартості автомобіля. Отже, відповідно до приписів ст. 217 ЦК України, біржова угода в цій частині не може бути визнана недійсною, оскільки рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 9 жовтня 2013 року встановлено обставини її укладання, включаючи й ціну спірного транспортного засобу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком.

За правилами ч.2 ст. 65 СК України дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним, як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Відповідно до положень ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 8 липня 2005 року й по 29 березня 2010 року.

27 серпня 2009 року ОСОБА_2 уклав з АТ «Українська Автомобільна Корпорація» договір купівлі-продажу автомобіля ВАЗ, модель Лада 1104 D 1,6, 2009 року випуску, кузов №Y6L2110409L206418, сплативши продавцю за придбаний транспортний засіб 58038 грн.

В подальшому, 27 березня 2010 року, ОСОБА_2 продав зазначений автомобіль ОСОБА_3 за 100 грн., що підтверджується змістом біржового договору ( угоди) за №988307.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 9 жовтня 2013 року стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості ? частки у праві спільної сумісної власності на вказаний автомобіль в сумі 50 грн.

Визначаючи розмір компенсації, суд виходив із суми, за яку його було продано на підставі біржової угоди.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 12 грудня 2013 року дане рішення залишене без змін.

Метою звернення позивачки до суду з даним позовом є застосування наслідків недійсності пункту 3 спірної біржової угоди, оскільки визнання правочину або ж окремих його частин недійсними як спосіб захисту цивільних прав та інтересів застосовується у випадках, коли необхідно відновити становище, яке існувало до укладення правочину з порушенням умов, необхідних для його чинності.

Однак, порушене право власності ОСОБА_1 на спірний автомобіль відновлене рішенням Богунського районного суду від 9 жовтня 2013 року. Оскільки на час виникнення спірних правовідносин щодо поділу вказаного транспортного засобу позивачка не оспорила біржову угоду, суд, з врахуванням принципу свободи договору, встановив, що продаж здійснено за 100 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на експертний висновок №3882 від 13 січня 2015 року, проведений на підставі даних огляду порівняльним підходом, згідно з яким ринкова вартість автомобіля ВАЗ 21104, 2009 року випуску, кузов №Y6L2110409L206418, станом на 27 березня 2010 року становить 54151 грн., без врахування технічного стану та реального пробігу.

Проте, зазначене не свідчить про обгрунтованість позову, оскільки позивачка після вирішення спору про поділ автомобіля, оспорює п.3 даного правочину та ставить питання про стягнення на свою користь грошової компенсації за належну їй ? частку з врахуванням вартості автомобіля, визначеної експертним шляхом.

Наявність судового рішення про стягнення на користь позивачки грошової компенсації, яким встановлена обставина щодо ціни, за яку був проданий автомобіль, виключає можливість задоволення позовних вимог.

При вирішенні даного спору суд керувався, зокрема, положеннями ст. 217 ЦК України, помилкового зазначивши у рішенні «ст.217 ЦПК України». Проте, допущена судом описка не є підставою для скасування рішення, оскільки питання щодо її виправлення може бути вирішене в порядку, передбаченому ст.219 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 209,303,307,308, 313-315,319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 9 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча Судді: