Вирок № 48706045, 19.08.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/4671/15-к

н.п. 1-кп/415/421/15

ВИРОК

Іменем України

19.08.15 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Старікової М.М.

за участю:

секретаря Соболь Ю.В.

прокурора Авраменко О.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015130240001440 від 03 липня 2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, вдівця, не працюючого, не інваліда, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, кв. Ленінського комсомолу, 20/16 та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В 20-числах травня 2015 року приблизно о 05 годині, більш точної дати та час в ході досудового розслідування та під час судового розгляду не встановлені, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перелізши через паркан, проник до подвіря будинку №47 по вулиці Новоселів міста Лисичанська, звідки таємно викрав оцинковану ванну ємкістю 100 літрів вартістю 70 гривень, оцинковану виварку ємкістю 32 літри, вартістю 50 гривень, оцинковану виварку ємкістю 32 літри, вартістю 40 гривень, які належать ОСОБА_2, чим завдав йому майнової шкоди на загальну суму 160 гривень.

Наприкінці червня 2015року, приблизно о 5 годині 30 хвилин, більш точна дата в ході досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перелізши через паркан, проник до подвіря будинку №47 по вулиці Новоселів міста Лисичанська, звідки повторно таємно викрав оцинковане відро ємкістю 12 літрів вартістю 20 гривень, емальоване відро ємкістю 15 літрів, вартістю 50 гривень, чавунну каструлю-жаровню ємкістю 3 літри, вартістю 30 гривень, 5 кутків з чорного металу. Загальною вагою 21 кг вартістю 56 гривень 70 копійок (з розрахунку 2,7 гривень за 1 кг брухту чорного металу), які належать ОСОБА_2, чим завдав йому майнової шкоди на загальну суму 156 гривень 70 копійок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю, та зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Суду пояснив, що по вулиці Новоселів міста Лисичанська в нього проживає тітка, до якої він іноді заходить. Приблизно в 20х числах травня 2015 року о 05 годині ранку перелізши через паркан проник до подвіря будинку №47 по вул.. Новоселів в м. Лисичанську звідки викрав майно зазначене у обвинувальному акті. Потім наприкінці червня 2015 року приблизно о 05:30 годині він повторно проник до подвіря будинку №47 по вул. Новоселів в м. Лисичанську і звідки викрав майно зазначене у обвинувальному акті. Викрадене він продав, а кошти потратив на власні потреби. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачити його та суворо не наказувати. Майнова шкода ним відшкодована шляхом повернення потерпілому викраденого майна, а в сумі 21 гривня 60 копійок повернуто потерпілому під час судового розгляду.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що у 20х числах травня 2015 року, коли прийшов з роботи до дому, то він помітив відсутність деяких металевих виробів. Після цього уїхав в гості до доньки, яка проживає в м. Воронеж у РФ. Повернувся додому лише 30 червня 2015 року і знову ж таки помітив пропажу металевих виробів про що сповістив міліцію відповідною заявою. В судовому засіданні підтвердив, що обвинувачений майнову шкоду заподіяну йому відшкодував в повному обсязі, шляхом повернення вкраденого майна і сплатою відсутньої частини майна грошима, На даний час претензій до обвинуваченого не має, на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягав.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений та потерпілий, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, поєднане з проникненням до сховища, повністю доведена, а його дії органами досудового розслідування за ч. 3 ст. 185 КК України кваліфіковані вірно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів;

- особу винного, який не працює, має постійне місце проживання, вдовець,на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 82-83), у побуті за місцем мешкання характеризується позитивно (а.с. 81), раніше не судимий,(а.с. 78), та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно дост. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, визнання вини та повне відшкодування завданої майнової шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно дост. 67 КК України, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації судвважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 3ст. 185 КК України, оскільки останній, вчинив умисний злочин проти власності, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, що його обтяжують, визнання вини та щире каяття винного, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, а також те, що за місцем проживання характеризується позитивно, в повному обсязі відшкодував завдану майнову шкоду, враховуючи думку потерпілого який на призначенні покарання у виді позбавлення волі не наполягав, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без відбування покарання із застосуванням вимогст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбаченихст.76 ч.1 п.п. 2,3,4 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_2 не предявлений, що не позбавляє права останнього відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.122, ч. 2 ст. 124 КПК України у зв'язку з проведенням під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 судово-товарознавчої експертизи (а.с. 38-49), витрати у сумі 691 гривень 20 копійок (а.с.49) на залучення експертів - підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази по справі:

-оцинкована ванна ємкістю 100 літрів,

-оцинкована виварка ємкістю 32 літри,

-оцинкована виварка ємкістю 32 літри,

-оцинковане відро ємкістю 12 літрів,

-емальоване відро ємкістю 15 літрів,

-чавунна каструля-жаровня ємкістю 3 літри,

-3 кутки з чорного металу, що згідно розписки знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 (а.с.34) підлягають поверненню власнику - потерпілому ОСОБА_2

Керуючись ч. 3 ст.349,ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 185 КК Українита призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставіст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно дост. 76 КК Українипокласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

-періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи у сумі 691 (шістсот девяносто одна) гривня 20 копійок (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази по справі:

-оцинкована ванна ємкістю 100 літрів,

-оцинкована виварка ємкістю 32 літри,

-оцинкована виварка ємкістю 32 літри,

-оцинковане відро ємкістю 12 літрів,

-емальоване відро ємкістю 15 літрів,

-чавунна каструля-жаровня ємкістю 3 літри,

-3 кутки з чорного металу, що згідно розписки знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 повернути власнику - потерпілому ОСОБА_2В

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2ст.394 КПК Україницей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: М.М. Старікова