Рішення № 48705856, 18.08.2015, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1460/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"18" серпня 2015 р. Олександрійський міськрайонний суд

Кіровоградської області

в складі: головуючого - судді Ковальової О.Б.

при секретарі Дудченко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії Кіровоградської області цивільну справу за позовом комунального підприємства «Житлогосп»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, -

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, де просить стягнути заборгованість по квартирній платі в сумі 2 456,26 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору.

Свої вимоги мотивує тим, що КП «Житлогосп» є балансоутримувачем житлових будинків м. Олександрії та надає населенню послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідач зареєстрований та мешкає в квартирі АДРЕСА_1.

Між ними та ОСОБА_1 виникли цивільні права та обовязки, про що свідчить відкритий особистий рахунок оформлений на імя відповідача №823200047.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про житлово комунальні послуги», споживач зобовязаний укласти договір про надання житлово комунальних послуг.

Згідно ч.2 ст.205 ЦК України, правочин для якого законом не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Від споживача до КП «Житлогосп» не надходило з письмової заяви про ненадання послуг. Відповідно до ч.1 ст. 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідків його недійсності, крім випадків встановлених законом.

Не виконуючи свої зобовязання по оплаті за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, відповідач ставить підприємство в скрутне матеріальне становище.

Посилається на ст., ст. 202, 205, 206, 218, 509, 525, 526, 530 ЦК України, ст., ст. 66, 67, 68 ЖК України, ст.20 Закону України «Про житлово комунальні послуги» та просить його вимоги задовольнити.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи у їх відсутність, де вказала, що позовні вимоги підтримує, а в разі повторної неявки відповідача просить постановити заочне рішення. Відповідач в судове засідання не зявилася повторно, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. За таких обставин, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін, постановивши заочне рішення відповідно до вимог ст., ст. 224 - 226 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи зазначає, що суд розглядає цивільні справи відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого cамоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

За визначенням, наданим у ст. 1 Закону, житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг (ст. 3).

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

З позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що відповідач зареєстрована та мешкає в квартирі АДРЕСА_2 та є її власником. Указаний будинок знаходиться на балансі КП «Житлогосп», яке є балансоутримувачем житлових будинків м.Олександрії та виконавцем житлово-комунальних послуг, згідно рішення Олександрійської міської ради №29 від 23.11.2010 року.

Відповідач ухилилася від підписання договору на надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території й виконання обов'язку споживача оплачувати послуги з утримання вказаного будинку та прибудинкової території.

КП «Житлогосп» нараховувало щомісяця з 01 грудня 2010 року по 01 вересня 2013 року відповідачу плату за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, однак останній не сплачував кошти за вказані послуги, унаслідок чого в нього виникла заборгованість в сумі 2 456,26 грн.

Докази звернення відповідача в установленому законодавством порядку з претензіями щодо надання неякісних житлово-комунальних послуг у матеріалах справи відсутні.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обовязок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, відповідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року з наступними змінами та доповненнями, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, якщо він фактично користувався ними.

Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, оскільки відповідач отримує послуги з утримання будинку та прибудинкової території, між ним та позивачем склалися правовідносини з приводу надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, про що свідчить особовий рахунок відкритий на імя відповідача № 822900019.

Відповідно до загальних умов виконання зобовязання, установлених ст. 526 ЦК України, зобовязання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобовязань.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Споживач, відповідно до ч.3 п.5 ст.20 Закону України «Про житлово комунальні послуги» від 24.06.2004 року зобовязаний оплачувати житлово комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, але даного зобовязання не виконує.

Станом на 30.09.2013 року утворилась заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, тому вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню та суд стягує з відповідача на користь позивача 2 456,26 грн.

Відповідно до положень ст.88 ЦПК України, оскільки позовні вимоги задоволені, то з відповідачки на користь позивача належить стягнути понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 243,60 грн.

Керуючись ст., ст. 11, 59, 60, 88, 209, 212 215, 218, 224 226, 228 ЦПК України, - суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ПІН НОМЕР_1) на користь КП «Житлогосп» - 2 456 (дві тисячі чотириста пятдесят шість) грн. 26 коп. заборгованості за отримані послуги з утримання будинку та прибудинкової території та 243,60 грн. у відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя