Постанова № 48701384, 17.08.2015, Берегівський районний суд Закарпатської області

Дата ухвалення
17.08.2015
Номер справи
297/1754/15-а
Номер документу
48701384
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

Справа № 297/1754/15-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2015 року м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого Драб В. І. при секретарі Гарані О. А., за участю позивачки ОСОБА_1, її представника за договором ОСОБА_2, представника відповідача за довіреністю Попович О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до УПФ України в Берегівському районі про зобов'язання вчинити певні дії.

З 25.01.1978 року позивачка працювала педвихователем в диткомбінаті Берегівської швейної фабрики. Даний факт підтверджується копією її трудової книжки та копією виписки від 26.01.1978 року із наказу №7/1 від 26.01.1978 року по Берегівській швейній фабриці.

З 01.02.1993 року, внаслідок прийняття на фінансування Берегівської міської ради народних депутатів диткомбінату Берегівської швейної фабрики та реорганізацію його в диткомбінат №14 «Солнишко», що підтверджується копією рішення Виконавчого комітету Берегівської міської ради народних депутатів від 14.01.1993 року №26, її було переведено на роботу у даний дошкільний навчальний заклад на посаду вихователя. У цьому дитячому садку працювала до 31.08.1998 року, після чого була переведена на роботу вчителя української мови до Берегівської ЗОШ №8, де й пропрацювала більше двадцяти років.

Таким чином, з 25.01.1978 року і на даний час позивачка працювала на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також має право на грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, оскільки має необхідний страховий стаж, пенсію не отримувала. Дані факти підтверджується копією моєї трудової книжки.

13.05.2015 року я звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі Закарпатської області із заявою про призначення пенсії за віком у порядку, передбаченому ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та про отримання грошової допомоги, передбаченої п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

18.06.2015 року позивачка отримала належну їй згідно чинного законодавства України пенсію. Однак, я й досі не отримала належну мені грошову допомогу, передбачену п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п.7 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1191, зазначена грошова допомога повинна була бути виплачена мені разом із першою пенсією, але Управлінням Пенсійного фонду України в Берегівському районі Закарпатської області вона не нарахована та не виплачена.

Після моїх численних звернень до пенсійного фонду з проханням пояснити мені, чому мені й досі не виплачено зазначену вище грошову допомогу, я отримала лист-відповідь Управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі Закарпатської області від 14.07.2015 року №3684/03, в якому мені повідомляється про відмову у виплаті грошової допомоги. У даному листі зазначається, що постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993р. (зі змінами згідно Постанови КМ №1567 від 17.11.2004) передбачено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років. Розділом І «Освіта» та підрозділом «Дошкільні навчальні заклади» передбачена, зокрема, і посада вихователя. Положенням про дошкільний навчальний заклад (затвердженого постановою КМУ №305 від 12.03.2003 року) визначено типи дошкільних навчальних закладів, серед яких дитячий комбінат відсутній.

Враховуючи вищевикладене, йдеться далі у листі-відповіді, права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вихователі, які працюють у дитячих комбінатах не мають, Отже, періоди стажу роботи у даних закладах не враховуються при визначенні права громадян на призначення грошової допомоги, порядок виплати якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1191 від 23.11.2011 року.

Як вбачається із записів трудової книжки, довідки №34 від 21.06.2015 виданої ТОВ «Укрпроджест Берегівської швейної фабрики» та довідки №01.01.-24/359 від 03.06.2015 р виданої відділом освіти Берегівської РДА ОСОБА_1 працювала на посаді (педагогічного) вихователя в дитячому комбінаті Берегівської швейної фабрики з 25.01.1978р. по 01.02.1993р. та в дитячому комбінаті №14 «Сонечко» з 02.02.1993р. по 31.08.1998р.

Враховуючи наведене, період роботи ОСОБА_1 на посаді вихователя у дитячому комбінаті та дитячому комбінаті №14 «Сонечко» не можуть бути зараховані до спеціального стажу при визначенні права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги порядок виплати якої визначено постановою КМУ №1191 від 23.11.2011 року.

Отже, з огляду на фактичні обставини та положення чинного законодавства України, вважає, що дії Управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі Закарпатської області щодо невиплати їй передбаченої п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, є протиправними, незаконними, порушують її законні права та інтереси.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача Попович О. П. заперечила проти задоволення позову з мотивів його безпідставності, стверджуючи, що УПФ щодо позивачки діяло правомірно.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до положень ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Згідно п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пункт «е» частини 1 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» містить положення про те, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Підрозділом «Дошкільні навчальні заклади» розділу І «Освіта» Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.0993 року №909, передбачена, зокрема, і посада вихователя у дошкільних навчальних закладах всіх типів.

Крім того, розділом «Посади педагогічних працівників» Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року №963, встановлено, що посада вихователя відноситься до посад педагогічних працівників.

Стаття 5 Закону України «Про дошкільну освіту» закріплює, що систему дошкільної освіти становлять дошкільні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форми власності; наукові і методичні установи; органи управління освітою; освіта та виховання в сім'ї. Стаття 11 Закону України «Про дошкільну освіту» містить визначення поняття «дошкільний навчальний заклад», під яким слід розуміти навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.

Важливим є і те, що ч.1 ст.12 Закону України «Про дошкільну освіту» передбачає, що відповідно до потреб громадян України може створюватися, зокрема, такий дошкільний навчальний заклад як дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу для дітей віком від двох місяців до шести (семи) років, у складі якого можуть бути групи загального розвитку, компенсуючого типу, сімейні, прогулянкові, в яких забезпечуються дошкільна освіта з урахуванням стану здоров'я дітей, їх розумового, психологічного, фізичного розвитку. Тобто, чинне законодавство фактично відносить диткомбінат до переліку дошкільних навчальних закладів, адже де-факто дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу і є тим самим диткомбінатом, адже специфіка і спрямування роботи в них однакова, а відрізняються вони лише за назвами закладів, оскільки одна з них використовувалась за часів СРСР, а інша - вживається зараз.

Частина 7 статті 9 КАС України встановлює, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

На підтвердження обґрунтованості й законності позиції позивачки свідчить й низка інших документів, пов'язаних з функціонуванням диткомбінату, котрі вказують на те, що в період її роботи вихователем не було чіткого розмежування термінів «дошкільне виховання», «дитячий садок», «дошкільний заклад» та «дитячий дошкільний заклад», а дані поняття були тотожними та вживалися як ідентичні та взаємозаміняюючі. Так, зокрема у дипломах про її освіту АТ №572377 від 24.12.1977 року та ИВ-1 №188450 від 27.06.1984 року для визначення спеціальності, вживається термін «дошкільне виховання». У наказах №184-К від 28.07.1977 року та №7/1 від 26.01.1978 року по Берегівській швейній фабриці про прийняття на роботу, місце роботи та посада визначаються як «вихователь дитячого садка» та «педвихователь дитячого комбінату». Довідка №956 від 18.05.1984 року стверджує, що позивачка працювала на посаді «вихователя у дитячому садку», а у грамотах з Відділу народної освіти Закарпатського облвиконкому від 05.06.1986 року та з Міністерства освіти Української РСР від 30.05.1986 року, якими мене було нагороджено за сумлінну працю, міститься посилання на те, що вона обіймає посаду «вихователь Берегівського дошкільного закладу №14». Зміст тарифікаційних списків працівників дитячих дошкільних установ на 01.09.1987 року ще раз підтверджує той факт, що диткомбінат №14 Берегівської швейної фабрики є саме дошкільним навчальним закладом. Кошторис витрат диткомбінату №14 на 1988 рік та додатки до нього містять чіткі вказівки на те, що даний заклад є саме дитячим садком. Про ідентифікацію мого місця роботи як дошкільного навчального закладу свідчить і штатний розклад дитячого садку-яслів Берегівської швейної фабрики на 1988 рік, який містить недвозначну вказівку на приналежність саме до даного типу закладів. У довідці відділу освіти Берегівської районної державної адміністрації від 03.06.2015 року № 01.01.-24/359 про підтвердження спеціального стажу для призначення пенсії за вислугу років зазначено те, що вона працювала на посаді вихователя у Берегівському дитячому садку №14. Довідка ТОВ «Укрпроджест БШФ» від 21.06.2015 року №34 про підтвердження спеціального стажу для призначення пенсії за вислугою років також слугує доказом того, що ОСОБА_1 працювала на посаді педагогічного вихователя на Берегівській швейній фабриці в закладі дитячого комбінату.

Доказами того, що дошкільний навчальний заклад, в якому вона працювала, є дитячим садком, також є такі документи, як розрахунок грошової оцінки земельної ділянки, на якій він розташований, зроблений 21.01.2002 року, а також витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно №22001820 від 26.02.2009 року, які містять відомості про те, що дана будівля є дитячим садком.

Більше того, вище вказана ситуація є абсурдною та безглуздою, оскільки «дитячий комбінат» - це довільна назва дошкільного навчального закладу комбінованого типу (як правило, ясел-садка), яка була поширено за часів СРСР (звісно, наразі десь 80% перейменовано у садки чи ясла-садки, проте й досі трапляються такі назви). Але формальна назва закладу, де особа працювала, не може погіршувати її становище, особливо зважаючи на те, що до 11.07.2001 року ч.1 ст.34 Закону України «Про освіту» мала таку редакцію: «Дошкільними закладами освіти є: дитячі ясла, дитячі садки, дитячі ясла-садки, сімейні, прогулянкові, дошкільні заклади компенсуючого (для дітей, які потребують корекції фізичного і психічного розвитку) та комбінованого типів з короткотривалим, денним, цілодобовим перебуванням дітей, а також дитячі садки інтернатного типу, дитячі будинки та інші». Тобто, словосполучення «та інші» вказувало на те, що наведений перелік дошкільних закладів не є вичерпним.

За таких обставин, позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 5, 11, 12 ЗУ «Про дошкільну освіту», ст. ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі Закарпатської області щодо невиплати ОСОБА_1, передбаченої п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуваннню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, протиправними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі Закарпатської області зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 25.01.1978 року по 01.02.1993 року на посаді педвихователем в диткомбінаті Берегівської швейної фабрики, та період роботи з 01.02.1993 року по 31.08.1998 року на посаді вихователя в диткомбінат № 14 «Солнишко» до стажу роботи на посадах, робота на яких дає право на призачення пенсії за вислугою років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі Закарпатської області ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Львівської області через Берегівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Драб В. І.

Часті запитання

Який тип судового документу № 48701384 ?

Документ № 48701384 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 48701384 ?

Дата ухвалення - 17.08.2015

Яка форма судочинства по судовому документу № 48701384 ?

Форма судочинства - Адміністративне

В якому cуді було засідання по документу № 48701384 ?

В Берегівський районний суд Закарпатської області
Попередній документ : 48491985
Наступний документ : 48701385