Ухвала суду № 48698334, 27.05.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

УХВАЛА

"27" травня 2014 р. Справа №918/390/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" м. Рівне

за участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради м. Рівне

про стягнення 2 505 910 грн. 92 коп.

Суддя Кочергіна В.О.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_2 - за довіреністю № 14-33 від 16.03.2012р.

від відповідача ОСОБА_3- за довіреністю №03-05/7 від 02.01.2014р.

від третьої особи не з'явився

Суть спору:

Позивач у позовній заяві та його представник в судовому засіданні наполягають на задоволенні позовних вимог та просять суд стягнути з відповідача 2 505 910 грн. 92 коп., з яких 43 075 грн. 33 коп. - основного боргу, 1 045 974 грн. 89 коп. - штрафу 7%, 190 511грн. 18коп. - інфляційних втрат, 621 038грн. 90коп. - 3% річних, 605 310грн. 62коп. - пені. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання умов договору №13/14015 про переведення боргу від 24.09.2013 року та договору на купівлю - продаж природного газу 14/2318/11 від 30.09.2011 року. Наголошує, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором №13/14015 про переведення боргу від 24.09.2013 року та договором №14/2318/11 від 30.09.2011 року на купівлю-продаж природного газу, актами приймання - передачі природного газу.

Також 27.05.2014 року на адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення щодо періоду зарахування суми основного боргу у яких зазначає, що відповідно до п. 1. Договору № 13/4015 від 24.09.2013 року, первісний боржник КП "Теплотранссвервіс" переводить на нового боржника ТОВ "Рівенетеплоенерго" частину боргу за договором №14/2318/11 від 30.09.2011 року у сумі 43 075 грн. 33 коп. Наголошує, що залишок заборгованості за договором у розмірі 13 196 388 грн. 92 коп. залишився за первісним боржником та був сплачений 01.04.2014 року, зазначене підтверджується випискою по банківському рахунку від 02.04.2014 року, а тому має бути зараховано за початок прострочення за договором.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що всупереч вимогам п.3.3., 3.4 договору №14/2318/11, позивачем акти приймання-передачі природного газу за спожитий природний газ у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2012 року оформлені 31 січня 2013 року. Наголошує на тому, що про остаточні обсяги споживання природного газу та суми оплати відповідач дізнався лише після підписання актів приймання-передачі, тобто 31 січня 2013 року. Звертає увагу суду на те, що позивач не надав доказів передачі документів, що стосуються предмету Договору №13/4015 від 24.09.2013 року на виконання умов п. 3.3 вказаного договору. Вважає, що позивачем при нарахуванні пені за прострочення виконання зобов'язання початок періоду мав би бути виконаний з 15 жовтня 2012 року за правилами ст. 232 ГК України, а не з 29 березня 2013 року, тобто з початку прострочення виконання зобов'язання. Звертає увагу суду на те, що при нарахуванні пені позивачем в окремих випадках суми оплати проставлені невірно, зокрема, виходячи з реєстру проплат по договору №14/2318/11 від 30.09.2011 року, який поданий позивачем, вбачається, що 26.02.2013 року було сплачено 2 375 099,49 грн., натомість в розрахунку пені вказана сума оплати в розмірі 2 248 928, 76 грн. Зазначає, що 07.12.2012 року сума оплати згідно реєстру оплат становила 7 912 828, 52 грн. (в даному випадку мало місце відшкодування різниці в тарифах), а позивачем в розрахунку 3% річних вказано, що 07.12.2012 року сплачено 3 283 714, 48 грн.

Крім того представник відповідача просить суд застосувати положення п. 3 ст. 83 ГПК України та зменшити розмір заявлених позивачем штрафних санкцій, вважаючи їх надмірними у порівнянні із сумою боргу, так як заборгованість відповідача за природний газ утворилась внаслідок невідшкодування йому державою різниці в тарифах. Зазначає, що несплатою відповідачем заборгованості за поставлений природний газ не заподіяно позивачу жодних збитків, тому розмір штрафних санкцій є надмірним. Звертає увагу суду на, що ТОВ "Рівнетеплоенерго" не відшкодовано різницю в тарифах за 2012 рік в сумі 15 987 253, 56 грн. Зазначає, що договори та реєстр заборгованості з різниці в тарифах поданий НАК "Нафтогаз України", однак договори не підписані, заборгованість з різниці в тарифах не реструктуризована. Вважає, що відповідно до Постанови КМУ №683 від 21.08.2013 року "Деякі питання випуску фінансових казначейських векселів" та погодження реструктуризації суми основного боргу є відсутнім предмет спору в даній справі. Звертає увагу суду на те, що станом на 05 травня 2014 року заборгованість населення за спожиту теплову енергію складає 49 594, 5 тис. грн., а юридичних осіб (в т.ч. бюджетних установ, відомчого житла та інших споживачів) 19 177, 1 тис. грн., загальна заборгованість становить 68 771, 6 тис. грн. Наголошує, що надаючи послуги теплопостачання, виконує функції держави по забезпеченню життєво-необхідних прав і свобод людини, які гарантовані ст. 48 Конституції України, ст. 293 Цивільного кодексу України. Звертає увагу суду на те, що відповідно до договору банківського рахунку зі спеціальним режимом використання, банк самостійно списує кошти, які надійшли за відпущену теплову енергію на рахунок постачальника природного газу у розмірах, визначених відповідними нормативами відрахування. Вважає, що ТОВ "Рівнетеплоенерго" фактично прийняло зобов'язання іншого підприємства КП РМР "Теплотранссервіс" щодо сплати основного боргу та штрафних санкцій, тому вини Товариства у простроченні виконання зобов'язання немає.

В судовому засіданні 27.05.2014 року представниками сторін подано клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Згідно ч.3 ст.69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає можливим, за клопотанням сторони, продовжити строк вирішення спору на 15 днів та відкласти розгляд справи на іншу дату.

Керуючись ст.69, ст.77, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Строк вирішення спору продовжити на 15 днів до 17 червня 2014р.

Розгляд справи відкласти на 10:30 год. "10" червня 2014 р.

Зобов'язати позивача направити на адресу третьої особи копію позовної заяви з додатками, докази про що подати в судове засідання; письмову позицію щодо періоду виникнення заборгованості в сумі 43075 грн. 33 коп.; письмове пояснення з приводу дат зарахування коштів на рахунок позивача; довідку про заборогованість відповідача по договору №14/2318/11 від 30.09.2011р. станом на час розгляду справи.

Зобов'язати відповідача подати в судове засідання письмові пояснення стосовно зобовязань по оплаті штрафних санцій згідно договору №13/14015 про переведення боргу від 24.09.2013 року; довідку про заборогованість по договору №14/2318/11 від 30.09.2011р. станом на час розгляду справи.

Зобов'язати третю особу подати в судове засідання письмове пояснення щодо періоду виникнення заборгованості в сумі 43 075 грн. 33коп., письмову позицію з приводу поданого позову з нормативно-документальним обгрунтуванням та підтвердженням своїх доводів; довідку про заборогованість по договору №14/2318/11 від 30.09.2011р. станом на час розгляду справи.

Викликати в судове засідання повноважних представників сторін (з довіреностями та документами, що посвідчують особу).

Суддя Кочергіна В.О.

Віддруковано 4 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6);

3 - відповідачу рекомендованим (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 27);

4 - третій особі (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 27).