Рішення № 48695227, 09.03.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" березня 2011 р. Справа № 5019/319/11

Суддя Василишин А.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом приватного підприємця ОСОБА_1

до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк в особі Рівненської філії

про відшкодування збитків в сумі 70 000 грн. 00 коп..

В засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_1.

Від відповідача: ОСОБА_3 (дов. 5468 від 03.11.09р.).

ВСТАНОВИВ:

Приватний підприємець ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернулася, в господарський суд Рівненської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк в особі Рівненської філії (надалі - Відповідач) на свою користь збитки в сумі 70 000 (сімдесят тисяч) грн. 00 коп., а також просить судові витрати покласти на Відповідача.

4 березня 2011 року Відповідач, через канцелярію господарського суду Рівненської області, подав відзив на позов № 747 від 4 березня 2011 року (надалі - Відзив; а.с. 25-26), в якому, з підстав зазначених в останньому, просить в задоволенні позову відмовити.

4 березня 2011 року Відповідач, через канцелярію господарського суду Рівненської області, подав клопотання № 736 від 3 березня 2011 року (а.с. 36) про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю Березне-Землемір до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, з підстав, вказаних у даному клопотанні.

9 березня 2011 року Позивач, через канцелярію господарського суду Рівненської області, подав заяву від 9 березня 2011 року (а.с. 39), в якій просить зменшити суму позовних вимог та стягнути з Відповідача на свою користь кошти від конвертації валюти в сумі 45 000 (сорок пять тисяч) грн. 00 коп..

Позивач у вказаній заяві зменшив суму позовних вимог, в тому числі й в частині незаконно списаних грошових коштів в сумі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. з його поточного рахунку на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Березне-Землемір, на яке посилався Відповідач при заявлені клопотання про залучення даного товариства.

На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що представник Відповідача в судовому засіданні не підтримував клопотання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю Березне-Землемір до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, останнє не підлягає до задоволення.

В судовому засіданні від 9 березня 2011 року представник Позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення суми позовних вимог, а представник Відповідача заперечив проти позовних вимог з урахуванням заяви про зменшення суми позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволення. При цьому господарський суд Рівненської області виходив з такого.

Судом встановлено, що між Позивачем та Відповідачем 10 вересня 2008 року був укладений договір банківського рахунку № 1201КІД (надалі Договір; а.с. 8).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Відповідач відкриває Позивачу поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий (карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання) та здійснює його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов цього Договору.

Згідно пункту 1.2. Договору, Відповідач зобовязався приймати і зараховувати на рахунок, відкритий Позивачу, грошові кошти, що йому надходять; виконувати розпорядження Позивача про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком (рахунками) у порядку та на умовах передбачених цим Договором.

Пунктом 1.4. Договору передбачено, що Відповідач має право використовувати грошові кошти на рахунку Позивача, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

У відповідності до пункту 1.4. Договору, якість послуг повинна відповідати законодавству України, нормативним актам Національного банку України, які регулюють розрахункові правовідносини.

Позивач у позовній заяві (з урахуванням зави про зменшення позовних вимог) вказує, що працівниками Відповідача незаконно та без її згоди було перераховано з її рахунку на рахунки інших клієнтів грошові кошти в сумі 45 000 (сорок пять тисяч) грн. 00 коп., що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 7), зокрема:

- 21 січня 2009 року 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. на рахунок ОСОБА_4;

- 29 січня 2009 року 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп. на рахунок ОСОБА_5;

- 6 лютого 2009 року 21 000 (двадцять одна тисяча) грн. 00 коп. на рахунок приватного підприємця ОСОБА_6.

У вище перелічених випадках при списані коштів з рахунку Позивача, будь-яких розпоряджень Позивач Відповідачу не давав, що підтверджується матеріалами справи (кошти списані Відповідачем самостійно, без попередження власника).

Згідно статті 224 Господарського кодексу України: учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України: до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим субєктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною; не одержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобовязання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Статтею 1066 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобовязується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком; банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами; банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд; підставою для списання грошових коштів з рахунка, відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України, є розпорядження власника коштів.

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України, не допускається.

У разі безпідставного списання банком з рахунка клієнта коштів, відповідно до частини 1 статті 1073 Цивільного кодексу України, - банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки.

Відповідно до пункту 32.3.2. Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні № 2346-111 від 5 квітня 2001 року у разі помилкового переказу з рахунка неналежного платника, що стався з вини банку, цей банк зобовязаний переказати відповідну суму коштів з рахунка платника на рахунок неналежного платника, а також сплатити пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

Таким чином безпідставним списанням коштів з рахунку Позивача останньому завдано збитків на суму 45 000 (сорок пять тисяч) грн. 00 коп..

Суд кредитно оцінює доводи Відповідача висвітлені у Відзиві та не бере їх до уваги, як безпідставні та необґрунтовані.

Відповідач у Відзиві вказує, що 21 січня 2009 року на початок операційного дня на рахунку Позивача було 31 (тридцять одна) грн. 74 грн.. На протязі операційного дня з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Березне-Землемір безпідставно на рахунок Позивача було зараховано 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., одночасно через касу Березнівського відділення банківським працівником було внесено на рахунок Позивача 15 000 (пятнадцять тисяч) грн. Після цього з поточного рахунку Позивача грошові кошти в сумі 25 000 (двадцять пять тисяч) грн. 00 коп. були спрямовані на рахунок ОСОБА_4.

Таким чином, станом на 21 січня 2009 року на рахунку Позивача на початок операційного дня та на його кінець сума коштів залишалася незмінною 31 (тридцять одна) грн. 74 коп..

Відповідач у Відзиві також вказує, що 6 лютого 2009 року на рахунок Позивача від продажу валюти було зараховано 32 246 (тридцять дві тисячі двісті сорок шість) грн. 28 коп., з яких 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. були повернуті на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Березне-Землемір, оскільки дана операція повязана із попередньою операцією від 21 січня 2009 року, коли без згоди Товариства з обмеженою відповідальністю Березне-Землемір на рахунок Позивача було зараховано 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., а тому 6 лютого 2009 року кошти у сумі 10 000 (десять тисяч) грн. були повернуті на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Березне-Землемір.

Отже, з вищевказаного вбачається, що на рахунок Позивача було безпідставно зараховано кошти в сумі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Березне-Землемір, які 6 лютого 2009 року були йому повернуті з рахунку Позивача, та 15 000 (пятнадцять тисяч) банківським працівником через касу Березнівського відділення. В подальшому ці кошти з рахунку Позивача були спрямовані на рахунок ОСОБА_4.

Суд наголошує на тому, що згідно матеріалів справи і вищевикладених доводів Позивача та Відповідача, вбачається, що на рахунок Позивача фактично було зараховано 25 000 (двадцять пять тисяч) грн. 00 коп., а фактично списано 35 000 (тридцять пять тисяч) грн. 00 коп..

Відповідно, вищевказаним не спростовується, а фактично підтверджується збитки в сумі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп..

Крім того, Відповідач у Відзиві вказує, що 29 січня 2009 року від продажу валюти на рахунок Позивача було зараховано 14 849 (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок девять) грн. 00 коп., з яких 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп. перераховано на рахунок ОСОБА_5. Залишок становив 880 (вісімсот вісімдесят) грн. 74 коп. За наявними банківськими документами перерахування здійснювалося за товар згідно накладної, але враховуючи те, що була порушена кримінальна справа № 4-26-09, яка стосується розтрати грошових коштів матеріально-відповідальними особами Березнівського відділення Відповідача, була проведена виїмка і на даний час всі матеріали справи знаходяться на розгляді в Березнівському районному суді.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні жодні докази, які б підтверджували існування розпорядження Позивача на списання даних коштів, а навпаки матеріали справи підтверджують відсутність вказаного розпорядження., відповідно наявні збитки в сумі 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп..

Відповідно до частини 1 статті 1073 Цивільного кодексу України, у разі безпідставного списання банком з рахунка клієнта коштів банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки.

Слід також зазначити, що норми чинного законодавства не ставлять порядок повернення банком безпідставно списаних коштів клієнту в залежність від існування чи не існування певної кримінальної справи, в тому числі виїмки в звязку з цим певних документів.

Що ж до збитків в сумі 21 000 (двадцять одна тисяча) грн. 00 коп., то суд зауважує, що в Відзиві просячи суд відмовити Позивачу в позові, Відповідач не вказує жодних доводів щодо даної суми.

На підставі вищенаведеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача збитків в розмірі 45 000 (сорок пять тисяч) грн. 00 коп. ґрунтуються на договорі та законі, є правомірними, а відтак підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням суми задоволених позовних вимог, на Відповідача покладається державне мито сплачене Позивачем в розмірі 450 (чотириста пятдесят) грн. 00 коп..

У відповідності до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Таким чином, на Відповідача покладаються витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп..

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк в особі Рівненської філії, 33023, м. Рівне, вул. Відінська, 8, код 21099787 на користь приватного підприємця ОСОБА_1, 334600, Рівненська область, м. Березне, вул. Зірненська, 3, код НОМЕР_1 45 000 (сорок пять) грн. 00 коп. збитків, 450 (чотириста пятдесят) грн. 00 коп. витрат по держмиту та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 14.03.2011р.

Суддя Василишин А.Р.