Ухвала суду № 48684248, 13.08.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 679/565/14-ц

Провадження № 22-ц/792/1593/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Юзюка О.М.,

суддів: Ярмолюка О.І., Власенка О.В.,

при секретарі: Шевчук Ю.Г.,

з участю: представника ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу №22-ц/792/1593/15 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 12 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, комунального підприємства Нетішинської міської ради „Житлово-комунальне об'єднання", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_4, служба у справах дітей виконавчого комітету Нетішинської міської ради, про усунення перешкод у користуванні власністю та встановлення порядку користування спільною квартирою, укладення окремого договору з утримання будинку та при будинкової території.

Заслухавши доповідача, особу, яка з'явилась у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,

в с т а н о в и л а :

У березні 2014 року ОСОБА_2 звернувшись в суд з означеним позовом вказував, що йому та відповідачам ОСОБА_4 і ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1, яка складається з трьох житлових кімнат площею 19,6 м2, 11,9 м2 і 9,9 м2, а також кухні площею 7,8 м2, коридору площею 12,4 м2, вбиральні площею 1,0 м2, ванної кімнати площею 2,6 м2, лоджії площею 3,8 м2. Після конфлікту з відповідачами він з 2009

________________

Головуючий у першій інстанції - Фурсевич О.В. Категорія № 5

Доповідач - Юзюк О.М.

року в квартирі не проживає, позбавлений доступу до неї, вони самовільно змінили замок у вхідних дверях, ключ не надали та категорично відмовляються це зробити, хоч він неодноразово просив їх про це, не надають йому місця для проживання, чим чинять перешкоди в користуванні власністю. У зв'язку з цим, він змушений проживати в квартирі дружини. Просив усунути йому перешкоди в користуванні квартирою, зобов'язати не чинити перешкод у користуванні житлом та передати ключі від вхідних дверей, вселити його в квартиру та встановити порядок користування нею наступним чином: виділити йому в користування житлову кімнату площею 11,9 м2, відповідачам виділити кімнати площею 19,6 та 9,9 м2, у спільному користуванні залишити кухню, коридор, вбиральню та ванну кімнату. А також просив зобов'язати КП Нетішинської міськради „Житлово-комунальне об'єднання" заключити окремі договори з утримання будинку та прибудинкової території з власниками вказаної квартири на виділену їм у користування площу та розділити особові рахунки.

Рішенням Нетішинського міського суду від 12 травня 2015 року позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_2 перешкоди в користування квартирою АДРЕСА_1. Усунуто перешкоди ОСОБА_2 в користуванні квартирою шляхом вселення його в квартиру. Встановлено порядок користування квартирою. Виділено ОСОБА_2 в користування житлову кімнату площею 11,9 м2. Виділено ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в користування житлові кімнати площею 19,6 та 9,9 м2 в квартирі. Виділено ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в загальне користування кухню площею 7,8 м2, коридор площею 12,4 м2, вбиральню площею 1,0 м2, ванну кімнату площею 2,6 м2 у квартирі. Зобов'язано КП Нетішинської міської ради „Житлово-комунальне об'єднання" укласти окремі договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 відповідно до виділених їм у користування площ квартири та розподілено між ними особові рахунки на оплату житлово-комунальних послуг.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на порушення судом норм матеріального права про свою незгоду з виділом кімнат, що штучно погіршить житлові умови та права мешканців квартири, не доведення порушення своїх прав позивачем, просить рішення скасувати.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

В силу ст. ст. 10, 60 цього Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 1 ст. 303 ЦПК, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частинами 1 і 3 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 цього Кодексу, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частинами 1 і 2 ст. 358 даного Кодексу визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовиться про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

При вирішенні спору суд першої інстанції правильно визначивсь із правовідносинами, що виникли, повно, всебічно і об'єктивно дослідив докази, та ухвалив законне і обґрунтоване рішення.

Встановлено, що житлова площа спірної квартири становить 41,4 м2, що складається із трьох кімнат з окремим входом (ізольованих) відповідно 19,6 м2, 11,9 м2, 9,9 м2.

Як видно з витягу про державну реєстрацію дана квартира належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 по 1/3 частці кожному.

На 1/3 частку припадає 13,8 м2 житлової площі. (41,4 : 3 = 13,8).

Позивач просив суд виділити йому в користування кімнату меншу за площу, яка відповідає його реальній частці, тобто 11,9 м2.

Суд правильно задовольнив цю позовну вимогу, отже, доводи апеляційної скарги стосовно вказаного відхиляються, так як відповідачів право власності не порушене і їм виділено в користування житлову площу 29,5 м2.

Більше того, при вирішенні спору судом враховано порядок користування житловими кімнатами, який фактично встановивсь, що визнано відповідачами і підтверджено письмовим актом обстеження житлових умов (а. с. 59), чим забезпечений баланс прав і інтересів сторін - співвласників квартири.

Права неповнолітніх дітей на проживання у кімнаті виділеній ОСОБА_2 не порушені, оскільки у цій же квартирі проживає її співвласник ОСОБА_4 із своєю дружиною (батько і мати дітей) та фактично користується кімнатою площею 19,6 м2.

Більше того, позивач вправі користуватись власністю, що припадає на його частку, його це право є першочерговим перед правом інших осіб на проживання.

Колегія суддів відхиляє також доводи скарги про неврахування п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.04.1985 року „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами житлового кодексу України", оскільки ці положення стосуються поділу жилого приміщення за вимогою наймача а не вимог співвласника про встановлення порядку користування.

До штучного погіршення житлових умов і необхідності саме в зв'язку з вказаним, у постановці на квартоблік це не призведе, так як ідеальна частка 1/3 відповідача ОСОБА_4 залишається не змінною та він з сім'єю у складі ще трьох чоловік і без вирішення даної справи є не забезпечений житлом згідно встановлених норм, за умови відсутності іншого жилого приміщення.

Не вирішення в позасудовому порядку між сторонами питання про вселення позивача у квартиру, свідчить про наявність спору, тому твердження апелянта про недоведеність зазначеної вимоги є не обґрунтованим.

Розподіл у натурі приміщень квартири є технічно неможливим і це не оспорюється.

Відповідно до п. 14 постанови Верховного Суду України „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" №20 від 22.12.1995 року квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю на вимогу учасника цієї власності підлягає поділу в натурі, а у разі неможливості виділенні в натурі, може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Згідно із ч. 2 ст. 104 ЖК України, у разі відмовлення членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Згідно п. 10 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №45 від 24.01.2006 року, у разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних та інших послуг плата розподіляється, зокрема, за послуги з централізованого опалення, утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалювальної та загальної площі приміщення, яким користується співвласник, наймач (орендар).

Міськсудом враховані дані положення законодавства при розподілі зобов'язань співвласників по наступній оплаті приміщень, які їм виділені в користування житлової і загальної площ.

В межах доводів апеляційної скарги підстав для скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Нетішинського міського суду від 12 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.М. Юзюк