Рішення № 48683486, 13.02.2013, Апеляційний суд Херсонської області

13.02.2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/362/2013 Головуючий в І інстанції Берлімова Ю.Г. Категорія 48 Доповідач: Вадзінський П.О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року лютого місяця 13 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Колісниченка А.Г., Суддів: Капітан І.А., Вадзінського П.О., при секретарі: Ткаченко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 10 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2012 року ОСОБА_5 звернулась до суду із вказаним позовом обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_6 є її батьком. До досягнення повноліття з відповідача на її утримання стягувались аліменти в розмірі ? частини всіх видів заробітку. Після досягнення нею повноліття відповідач матеріальної допомоги не надавав. З 11.08.2012 року вона зарахована студенткою денного відділення Сімферопольського технікуму. Її мати є інвалідом третьої групи безстроково, ніде не працює. Просила стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1000 гривень щомісячно, починаючи з 01 січня 2012 року до закінчення навчання.

Рішенням Іванівського районного суду Херсонської області від 10 грудня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволені частково. Ухваленим рішенням з ОСОБА_6 на користь позивачки стягнуто аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 150 гривень щомісячно, починаючи з 26 жовтня 2012 року і до закінчення навчання - червень 2015 року.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1000 гривень щомісячно або не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму.

ОСОБА_6 в своїх письмових запереченнях, доводи апеляційної скарги не визнав. Просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без зміни.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення у визначених законом межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_6 є батьком позивачки. 14 січня 1998 року шлюб між батьками позивачки було розірвано (а.с. 4).

Наказом № 418-с від 11.08.2012 року ОСОБА_5 зарахована до числа студентів денного відділення Сімферопольського технікуму Кримського юридичного інституту Національного університету на навчання за рахунок коштів державного бюджету, кінцевий термін навчання - червень 2015 року (а.с.9).

Позивачка знаходяться на утриманні матері ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.(а.с.47). Остання на обліку, як фізична особа - підприємець не перебуває, земельної ділянки (паю) для ведення сільського господарства, особистого підсобного господарства не має (а.с.49-51). З довідки, виданої управлінням пенсійного фонду Роздольненського району АР Крим № 282 від 25.12.2012 року, ОСОБА_7 отримує пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання інвалідам третьої групи.

Згідно довідки № 695 від 23.11.2012 року, виданої сільським головою Нововасилівської сільської ради Іванівського району Херсонської області до складу сім'ї відповідача входять: його дружина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.17). Станом на 01.01.2012 року у господарстві відповідача утримувалися 2 корови, 3 теляти, а також земельні ділянки - земельна ділянка для розвитку особистого селянського господарства - 1,74 га, земельна ділянка (пай) - 8,15 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка не обробляється (а.с.18).

Згідно довідок № 697 та №703 від 23.11.2012 року відповідач та його дружина на території сільської ради ніде не працюють, не навчаються, не служать (а.с.19). Дочка ОСОБА_9 є ученицею 10 класу Нововасилівської загальноосвітньої школи I-III ступенів.

Згідно довідки Іванівської центральної районної лікарні від 06 грудня 2012 року ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, в 2012 році були видалені придатки з обох сторін, потребує замінної гормонотерапії (а.с.31).

Відповідно до ст.199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідно до ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, яка передбачає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітню дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Частково задовольняючи позовні вимоги позивачки, районний суд виходив з того, що відповідач працездатний, але ніде не працює, утримує господарство, має землю, однак із врахуванням, що на його утриманні є неповнолітня дочка та дружина, яка ніде не працює і потребує подальшого лікування, визначив розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 150 гривень щомісячно до закінчення навчання позивачки.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції вірно застосував правові норми, які підлягають застосуванню до виниклих правовідносин, однак колегія суддів не може погодитись з висновком суду в частині розміру аліментів, оскільки з врахуванням матеріального становища відповідача, останній, на думку колегії суддів, спроможний сплачувати щомісяця аліменти на повнолітню дочку у розмірі 350 гривень.

Таким чином колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду в цій частині слід змінити, збільшивши розмір аліментів з 150 до 350 гривень щомісячно до закінчення навчання позивачки.

У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 10 грудня 2012 року в частині розміру аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 змінити, збільшивши вказаний розмір з 150 (ста п'ятдесяти) до 350 (трьохсот п'ятдесяти) гривень.

В іншій частині рішення залишити без зміни.

Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: