Постанова № 48674209, 12.05.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 479/358/14-п 12.05.2014 12.05.2014 12.05.2014

Номер провадження: 33/784/114/14

Провадження № 33/784/114/14 Суддя суду 1 інстанції Кондрачук А.П.

Категорія: ч.1 ст. 184 КУпАП Суддя апеляційного суду Погорєлова Г.М

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2014 року суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області Погорєлова Г.М., за участі секретаря Лі І.К., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, розглянула її апеляційну скаргу на постанову судді Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 31 березня 2014 р., якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та мешканку АДРЕСА_1

визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді попередження.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 36 грн. 54 коп.

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з постановою судді ОСОБА_2 визнана винною у невиконанні передбачених законодавством України обов'язків щодо виховання свого сина ОСОБА_3, 2006 року народження. Вона не здійснює контроль та нагляд за його поведінкою, який 03.01.2014 р. поводив себе в Кривоозерській ЗОШ № 2 агресивно по відношенню до інших учнів.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову судді та закрити провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам законодавства. Вказує, що свідки в судове засідання не викликалися. Суд обмежився оголошенням їх письмових пояснень, долучених до матеріалів справи. Зазначає, що з 14.01.2014 р. її син ОСОБА_4 у Кривоозерській ЗОШ № 2 не навчається. Тому пояснення свідків за період його навчання в цій школі вважає давніми та необ'єктивними. Вказує, що суддею не долучено до матеріалів справи та не прийнято до уваги дослідження практичного психолога ОСОБА_5, в якому відмічено показники позитивного ставлення членів сім'ї до дитини.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та долучені до апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

В апеляційному суді ОСОБА_2 заперечувала невиконання нею обов'язків щодо виховання малолітнього сина ОСОБА_4. Вказала, що з приводу поведінки сина за час навчання в Кривоозерській ЗОШ № 2 директор школи та вчителі її не викликали. Записів до його щоденника не вносили. Батьки учнів також їй не скаржилися. Навчальну програму син засвоює добре. В позаурочний час відвідує гуртки. Стверджує, що у неї був конфлікт з класоводом сина через її упереджене ставлення до нього. З цього приводу зверталася до відділу освіти. Зазначила, що їй невідомі події 3 січня (тобто, щодо дати, зазначеної в протоколі про адміністративне правопорушення). В січні 2014 р. перевела сина навчатися до ЗОШ № 1 за рекомендацією практичного психолога ОСОБА_5, який досліджував поведінку сина. В цій школі а ні у сина, а ні у неї немає будь-яких проблем з вчителями та учнями.

Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються місце, час і суть адміністративного правопорушення.

Виявивши невідповідність протоколу МИ № 014551 про адміністративне правопорушення від 13.02.2014 р., складеного відносно ОСОБА_2, суддя постановою від 03.03.2014 р. повернув даний протокол для належного оформлення в органи внутрішніх справ. Зокрема, вказав, що в протоколі не зазначена суть адміністративного правопорушення (а.с. 21).

Під час дослідження в апеляційному суді даного протоколу встановлено, що в ньому містяться явні дописки, які стосуються саме суті правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, поставленого у провину ОСОБА_2 (а.с. 1). Дописки стосуються поведінки її сина по відношенню до дітей 3 січня (рік не зазначено). При цьому, в протоколі вказана й інша дата -13.01.2014 р. як час вчинення правопорушення.

Зазначене свідчить про порушення порядку складання цього протоколу про адміністративне правопорушення, а саме п.3.7 розділу III «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах внутрішніх справ України», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 950 від 04.10.2013 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.10.2013 р. № 1829/24361).

Відповідно до п. 3.7 розділу III вказаної Інструкції не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також унесення додаткових записів після того, як протокол підписано особою, відносно якої його складено.

Однак, відомості, що містяться в протоколі МИ №014551 від 13.02.2014 року, складеному відносно ОСОБА_2, свідчать, що протокол нею підписаний 13.02.2014 р., а додаткові записи, які стосуються саме суті адміністративного правопорушення, внесені після підписання нею протоколу.

ОСОБА_2 в апеляційному суді з приводу складання даного протоколу зазначила, що оперативний уповноважений Алєксєєнко в її присутності заповнив лише її анкетні дані. Свій підпис в протоколі вона вчинила там, де показав їй Алєксєєнко. Другий примірник протоколу не отримала.

На користь цих тверджень свідчить той факт, що на вимогу надати апеляційному суду другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 28.04.2014 р. письмово повідомила про відсутність такої можливості у зв'язку з тим, що вона його не отримала.

Крім того, диспозиція правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, є бланкетною, оскільки передбачає ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання неповнолітніх дітей. За такого, для визначення суті правопорушення є необхідним посилання в протоколі на конкретний закон (закони), які встановлюють такі обов'язки. Замість цього, в протоколі про адміністративне правопорушення міститься запис про порушення ОСОБА_2 «Зак. Укр. щодо виконання батьківських обов'язків», що свідчить про спрощений підхід уповноваженої особи до складання протоколу.

Правове значення протоколу про адміністративне правопорушення полягає в тому, що він не тільки визначає суть адміністративного правопорушення, поставленого особі у провину, а також відповідно до ст. 251 КУпАП є доказом в справі про адміністративне правопорушення.

Однак, в такому вигляді протокол про адміністративне правопорушення МИ № 014551 від 13.02.2014 р. не може бути предметом судового розгляду та доказом провини ОСОБА_2, оскільки викликає обґрунтовані сумніви, які відповідно до положень ст. 62 ч. 3 Конституції України тлумачаться на користь ОСОБА_2

З постанови судді від 31.03.2014 р. також вбачається, що доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення суддя обґрунтував зазначеним протоколом та письмовими поясненнями ряду свідків, не викликавши і не допитавши їх безпосередньо в судовому засіданні, чим позбавив можливості ОСОБА_2, яка не визнала провину, поставити запитання свідкам.

Скасування постанови судді з поверненням протоколу про адміністративне правопорушення для його належного оформлення органу, який склав протокол, не передбачено як вид рішення, яке відповідно до положень ст. 294 ч.8 КУпАП має право прийняти суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

З урахуванням викладеного, постанова судді підлягає скасуванню, з закриттям провадження в справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП.

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 31 березня 2014 р. відносно ОСОБА_2 скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1. ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Миколаївської області Погорєлова Г.М.

.