Ухвала суду № 48671078, 13.08.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Крим. провадження № 645/214/15 Головуючий 1 інстанції: Бондарєва І.В.

Провадження № 11-кп/790/1203/15 Доповідач: Шляхов М.І.

Категорія: ч.2 ст.286 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого-судді Шляхова М.І.,

суддів Грошевої О.Ю.,Протасова В.І.,

за участю:

прокурора Пресс Г.С.,

секретаря Сєрих В.В.,

обвинуваченого : ОСОБА_1

захисника Олійника О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові апеляційні скарги адвоката Олійника О.А.- обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_3 на вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17 квітня 2015 року, стосовно ОСОБА_1,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Харкова, громадянин України, працюючий, не одружений, з середньою освітою, мешкаючий за адресою АДРЕСА_1., раніше не судимий в силу ст.89 КК України;

Засуджений :

- за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 4 (чотирьох) року позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки;

Запобіжний захід, до вступу вироку у законну силу, залишено тримання під вартою в СІЗО м. Харкова.

ОСОБА_1 взято під варту із зала суду.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 50 000 ( п'ятдесят тисяч) грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави за проведення транспортно - трасологічної експертизи № 1008/14 від 12.12.2014 -586,8 грн. та автотехнічної експертизи № 1106/14 від 01.12.2014 - 589,68 ( Держава, код доходів 1- 60300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова).

Скасовано арешт на автомобіль «Дєу- нексія», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Як встановив районний суд, ОСОБА_1 1 листопада 2014 року близько 23:00 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння керував технічно справним автомобілем «Дєу- нексія», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чим порушив вимоги п.2.9 Правил дорожнього руху України, згідно з яким:

-п.2.9 - «Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин», на якому рухався по проїжджій частині Московського проспекту зі сторони вул. Північної у напрямку б-ру Б. Хмельницького у м. Харкові зі швидкістю приблизно 100 км/г.

Під час руху, в районі розташування будинку АДРЕСА_2, водій ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п. п. 12.1 та 12.4 Правил дорожнього руху України, згідно якого:

п. 12.1 - «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»,

п. 12.4 - «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/г».

Втратив контроль над керуємим ним автомобілем «Дєу-нексія», внаслідок чого виїхав за межі проїжджої частини, де скоїв наїзд на перешкоду - дерево.

Внаслідок даної дорожньої-транспортної пригоди постраждала пасажир автомобіля «Дєу-нексія» - ОСОБА_5, якій, згідно висновку судово-медичної експертизи № 2117-С/14 від 29.11.2014 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя у вигляді відкритого перелому кісток носу з забійною раною на рівні середній третини спинки носу, саден правої лобово - скорневої області з крововиливом м'яких покровів голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, відкриті переломи кісток склепіння та підстав черепу, крововиливу під м'які оболонки базальних поверхонь обох півкуль головного мозку та мозочка, масивних крововиливів м'язів передній поверхні грудної клітини, прямого перелому грудини на рівні 4-го міжрібер'я, непрямого перелому зовнішньої третини правої ключиці, множинних непрямих переломів правих та лівих ребер задній поверхні грудної клітини з права та зліва, з крововиливами навколишніх м'яких тканин і множинними розривами пристінної плеври, забиття середостіння, множинних подкапсульних розривів печінки, забиття нирок з крововиливами в жирову капсулу та тканину правої нирки, крововиливу тильної поверхні 4- го та 5-го пальців правої кисті, закритого перелому основної фаланги 5-го пальцю правої кисті, двох різаних ран передньої поверхні верхньої третини лівої гомілки та передньо - внутрішньої поверхні лівого колінного суглобу, закритого втиснутого перелому середній третини правого стегна, передньо - заднього перелому між хребтового диску 1-2-го грудних хребців з повним розривом спинного мозку на рівні 1-2 грудного сегменту, від яких вона загинула на місці пригоди.

Порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 виразилися в тому, що він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем, не обрав таку швидкість руху та такі прийоми керування автомобілем, при яких міг мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, втратив контроль над його керуванням та допустив його виїзд за межі проїжджої частини, що призвело до наїзду на перешкоду - дерево, внаслідок чого пасажир автомобіля ОСОБА_5 загинула на місці від отриманих тілесних ушкоджень.

Порушення п. п. 12.1 та 12.4 Правил безпеки дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 , згідно висновку автотехнічної експертизи №1106/14 від 01.12.2014 перебувають у прямому причинному зв'язку з подією та її наслідками.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Олійник О.А. \ одна апеляція\ просять вирок районного суду змінити та застосувати до обвинуваченого норми ст.75 КК України,оскільки на думку апелянтів призначене покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого.

Апелянти також вказують,що судом першої інстанції було безпідставно встановлено,що перелічені у вироку суду докази не дають підстав вважати можливим виправлення обвинуваченого без призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Апелянти також звертають увагу,що внаслідок ДТП обвинувачений зазнав тілесних ушкоджень середньої тяжкості . На думку апелянтів суду необхідно звернути увагу на наявність мирової угоди між обвинуваченим і потерпілою за цивільним позовом , а також визнання вини обвинуваченим, його активну позицію щодо застосування положень ст.349 КПК України,позитивні характеристики обвинуваченого,позицію потерпілої по справі,яка заявляє про відсутність претензій до обвинуваченого.

Апелянти також звертають увагу на те,що районний суд безпідставно у мотивувальній частині вироку вказав,що дії обвинуваченого носили умисний характер,а також наявність у обвинуваченого фактів притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил Дорожнього руху і розглянув такі факти,як обтяжуючи обставини,що суперечить вимогам ст.67 КК України.

Всі ці обставини,на думку апелянтів,дають підставу застосувати до обвинуваченого ст.75 КК України.

Потерпіла ОСОБА_3 просить апеляційну інстанцію також змінити вирок районного суду,застосувавши до обвинуваченого правила ст.75 КК України.

На думку потерпілої, суд першої інстанції допустив однобічність та неповноту судового розгляду справи.

Потерпіла просить апеляційну інстанцію звернути увагу,що на момент смерті її матері обвинувачений проживав з ними однією родиною,фактично перебував з матір'ю в цивільному шлюбі.

Потерпіла характеризує обвинуваченого як порядну людину,на утриманні якого перебувають його батьки ,люди похилого віку,що між потерпілою та обвинуваченим врегульовано питання щодо відшкодування моральної шкоди, а також його відношення до скоєного правопорушення.

Заслухав доповідача, захисника Олійник О.А. та обвинуваченого ОСОБА_1. які підтримали свою апеляційну скаргу,прокурора якій заперечував проти задоволення апеляційних скарг, обсудивши доводи викладені в апеляційних скаргах ,колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.

Так виходячи з вимог ст.65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину,особу винного та обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.

На думку колегії суддів,суд першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому в повній міри виконав вказану норму кримінального закону.

Судом враховані данні про особу обвинуваченого,який відповідно до ст.89 КК України не судимий,працює,не перебуває на наркологічному та психіатричному обліку,характеризується позитивно.

Судом також враховані положення ст.ст.66,67 КК України,а саме щіре каяття обвинуваченого,визнання вини ,відшкодування матеріальної шкоди, а також вчинення правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.

З вказаних підстав,колегія суддів зазначає,що доводи викладені в апеляційній скарзі захисника і обвинуваченого,про безпідставне врахування судом, на підставі ст.67 КК України, як обтяжуючи обставини притягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності, такі що не відповідають дійсності,тому що такі обставини районний суд відповідно до ст.67 КК України не приводив ,а врахував їх як такі,що характеризують особу обвинуваченого.

Не відповідають також дійсності викладені в апеляційній скарзі апелянтів доводи про те,що суд в мотивувальній частині вироку вказав,що правопорушення обвинуваченого носило умисний характер.

Так, в мотивувальній частині вироку суду вказується,що обвинувачений умисно порушив правила дорожнього руху та допустив зіткнення з перешкодою,внаслідок якого погибла людина.

З цього питання,колегія суддів зазначає,що суб»єктивна сторона ст.286 КК України,визначається складністю об»єктивної сторони ,яка характеризується діянням,наслідками та причинним зв'язком між ними. У зв'язку з чим психічне ставлення особи слід визначати як до факту порушення правил дорожнього руху,так і до наслідків цього порушення. Порушення правил може бути вчинене з прямим умислом. Щодо наслідків вина особи може бути тільки необережною,що і мав на увазі районний суд складаючи мотивувальну частину вироку.

В противному випадку, дії обвинуваченого носили б характер як умисний злочин проти життя та здоров'я людини.

Таким чином,на думку колегії суддів,районний суд правомірно зазначив,що з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину та його наслідків немає підстав для застосування ст.75 КК України.

Призначене обвинуваченому покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст.404,405,407,418,419 КПК України,колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника Олійник О.А., обвинуваченого ОСОБА_1,потерпілої ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Фрунзенського районного суду м.Харкова від 17 квітня 2015 року ,щодо ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення,та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня її проголошення, а засудженому з дня вручення копії ухвали.

Головуючий : Судді :