Постанова № 48668534, 14.08.2015, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/613/14-а

Провадження 2-а/483/45/2015

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 серпня 2015 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Казанлі Л.І.

при секретарі Гречці С.Є.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представників відповідача Могильницької І.Б. та Тишкович О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області про визнання незаконними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

31 березня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, щоу березні 2014 року звернувся до відповідача для призначення пенсії за віком, однак йому було відмовлено у врахуванні при призначені пенсії довідок про заробітну плату, виданих АТВТ «Автобаза», де він працював водієм, за період з 01 січня 1985 року по 31 грудня 1996 року, у зв'язку із тим, що їх виготовлено не за встановленою формою, яка передбачена Порядком подання та оформлення документів для призначення пенсії. Посилаючись на те, що ця відмова не відповідає вимогам чинного законодавства, просив визнати її незаконною та зобов'язати останнього провести перерахунок пенсії за віком з урахуванням вказаних довідок.

У судовому засіданні позивач повністю підтримав заявлені вимоги.

Представники відповідача у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову, вважаючи вимоги ОСОБА_1 такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки довідки, надані останнім, видані не за встановленою Порядком формою, зокрема, не містять назви організації, яка їх видала, кутового штампу, реєстраційного номеру та дати реєстрації, що є необхідними атрибутами документу. За таких обставин проведення перерахунку пенсії з використанням цих довідок неможливо. Крім того, в обґрунтування своїх заперечень, представниками відповідача було зазначено, що надані позивачем довідки видано не уповноваженими на те особами.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, суд дійшов такого.

Як вбачається з трудової книжки, що видана на ім'я позивача ОСОБА_1, останній з 02 січня 1985 року по 07 липня 1998 року працював водієм на підприємстві «Херсонводбуд», підпорядкованому трестові «Очаківводбуд», яке 13 грудня 1991 року перейменовано в «Дніпробугводбуд», а 03 червня 1996 року - в АТВТ «Автобаза»(а. с. 11-12).

Згідно з ухвалами Господарського суду Миколаївської області від 27 липня 2006 року та 18 серпня 2006 року, підприємство АТВТ «Автобаза» було ліквідовано (а. с. 22-24), і як юридична особа останнє припинило свою діяльність з 16 листопада 2006 року (а. с. 28).

Оголошенням в газеті «Рідне Прибужжя» від 23 липня 2003 року ліквідатором підприємства АТВТ «Автобаза» було повідомлено про втрату печаток, оригіналів статутів та інших документів підприємства, в зв'язку із чим вони є недійсними (а. с. 26).

З листа начальника архівного відділу Очаківської РДА вбачається, що документи з особового складу автобази управління будівництвом Дніпробугводбуд тресту «Очаківводбуд» на державне зберігання до райархіву не надходили (а. с. 27).

14 березня 2014 року після досягнення пенсійного віку позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України у м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської областіз заявою про призначення пенсії за віком, однак листом від 20 березня 2014 року за № 8-Ш-01 (а. с. 7-8), ОСОБА_1 було повідомлено, що надані ним довідки про заробітну плату видані не за встановленою Порядком формою та не містять назви організації, яка їх видала, кутового штампу, реєстраційного номеру та дати реєстрації, що є необхідними атрибутами документу. Оскільки ці довідки не відповідають вимогам чинного законодавства, здійснення призначення пенсії або проведення будь-якого її перерахунку з використанням цих довідок, неможливо.

У відповідності до ст. 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення», середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи, починаючи з 01 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 01 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку.

Позивачем для визначення заробітку для врахування при обчисленні розміру пенсії було надано визначені законом документи, в тому числі довідки про заробіток для обчислення пенсії, видані йому АТВТ «Автобаза» за періоди з 01 січня 1985 року по 31 грудня 1990 року та з 01 січня 1991 року по 31 грудня 1996 року, які не було враховано відповідачем.

На думку представників відповідача, вказані довідки не можуть бути належним підтвердженням відомостей про розмір заробітку позивача для обчислення пенсії, оскільки підприємство-роботодавець наразі ліквідовано, а його документація не передана до архівних установ. Отже, пенсійний орган позбавлений можливості визначити відповідність довідок про розмір заробітної плати вимогам чинного законодавства.

Разом із тим, така правова позиція відповідача є помилковою з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках, перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Отже, законодавцем визначено порядок прийняття пенсійним органом документів, необхідних для призначення пенсії та визначення її розміру. За наявності необхідності пенсійний орган наділений повноваженням перевіряти обґрунтованість видачі документів (довідок) про заробіток особи, що звертається за призначенням пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для здійснення перевірки виданих позивачу довідок став факт ліквідації підприємства-роботодавця АТВТ «Автобаза», та неможливість підтвердження обґрунтованості видачі довідок про розмір заробітку позивача під час роботи на вказаному підприємстві у зв'язку з відсутністю документації в архівних установах.

Суд приходить до переконання, що довідки про розмір заробітної плати, надані позивачем при зверненні до відповідача з заявою про призначення пенсії, не суперечать чинному пенсійному законодавству України.

Вказані довідки містять печатку підприємства, що його видало та відомості щодо нарахованої заробітної плати позивачеві за час його роботи, при цьому, факт роботи позивача на підприємстві підтверджений записами, наявними в трудовій книжці, та не оспорюється відповідачем.

Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні також й посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень на те, що спірні довідки підписано не уповноваженими на те особами.

Так, з вказаних вище довідок про заробітну плату вбачається, що вони підписані керівником ОСОБА_4 та головним бухгалтером ОСОБА_5 (а. с. 9, 10). Разом із тим, згідно копії звіту АТВТ «Автобаза»від 07 липня 1998 року «Про нарахування страхових внесків, інших надходжень та витрачання коштів Пенсійного фонду за ІІ квартал 1998 року», який датований датою звільнення позивача, в графі «керівник» міститься прізвище ОСОБА_6, в графі «головний бухгалтер» - ОСОБА_7. З показань допитаних судом в якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вбачається, що на момент звільнення позивача керівником підприємства дійсно був ОСОБА_6, але після цього посаду директора АТВТ «Автобаза» обіймав саме ОСОБА_4.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на невідповідність форми цих довідок Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії, зокрема, відсутність кутового штампу, реєстраційного номеру та дати реєстрації, не можуть бути взяті до уваги, оскільки довідки про заробітну плату були отримані ОСОБА_1 в 2001 році, а форма довідки, про яку наголошує відповідач, була затверджена Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року.

Відмовою у прийнятті таких довідок відповідач допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивача, передбачених ст. 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Факт ліквідації підприємства та відсутність його документації в архівних установах не можуть бути підставою для невизнання довідок про розмір заробітної плати позивача, оскільки вказане не кореспондується з приписами чинного пенсійного законодавства України.

Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справ керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Отже, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність у позивача права на визначення розміру пенсії.

Крім того, у випадку виникнення сумніву щодо достовірності відомостей про умови роботи особи, яка претендує на отримання пенсії, чи правильності нарахування пенсії, згідно з ч. 1 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.п. 5 п. 6 Положення про Пенсійний Фонд України, органам, що призначають пенсії, надавалось право проводити планові, а у випадках, передбачених законом, позапланові перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних із нарахуванням, обчисленням та сплатою єдиного внеску, страхових внесків, призначенням пенсій та отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема, письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок.

Як встановлено судом, відповідачем жодних перевірок по відомостях, вказаних у довідці, на підставі якої призначено пенсію позивачу, не проводилося. При цьому, відповідач не надав жодних доказів, що в довідках про заробіток позивача містяться неправдиві або недостовірні дані. В судовому порядку вказані довідки недійсними також не визнавалися.

В той час судом встановлено, що відомості про роботу позивача, зазначені у довідках співпадають із записами в трудовій книжці, тобто відповідають дійсності, а отже позивач має право на перерахунок пенсії з врахування заробітної плати, зазначеної в цих довідках.

Проаналізувавши вказані вище докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у прийнятті для перерахунку пенсії позивача довідок про заробітну плату є неправомірною, у зв'язку з чим суд вважає вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 94 КАС України, з Державного бюджету України, на користь позивача підлягають стягненню 73 грн 08 коп. в рахунок судового збору, оплата якого позивачем підтверджується відповідною квитанцією.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9-12, 15, ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області про визнання незаконними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити повністю.

Визнати незаконною відмову управління Пенсійного фонду України у м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області в прийнятті довідок про заробітну плату, виданих ОСОБА_1 АТВТ «Автобаза» за періоди з 01 січня 1985 року по 31 грудня 1990 року та з 01 січня 1991 року по 31 грудня 1996 року при призначені йому пенсії за віком.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області провести перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1, з урахуванням довідок про заробітну плату, виданих АТВТ «Автобаза» за періоди з 01 січня 1985 року по 31 грудня 1990 року та з 01 січня 1991 року по 31 грудня 1996 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат 73 (сімдесят три) гривні 08 копійок.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги на постанову, а у разі подання апеляційної скарги - відразу після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанову у повному обсязі складено 17 серпня 2015 року.

Головуючий: