Рішення № 48666799, 06.08.2015, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/2438/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2015 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Колодяжного С.Ю.

при секретарі Обертас Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

встановив:

ТОВ «ВПК-Україна» звернулося з позовом в суд про стягнення з ОСОБА_1 70000 грн. заборгованості за договором безпроцентної позики. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 13.10.2014 року між ТОВ «ВПК-Україна» та ОСОБА_1 укладено договір безпроцентної позики, відповідно до умов якого позивач надає відповідачу грошові кошти на загальну суму 70000 грн., які відповідач зобовязується повернути до 02.02.2015 року. Відповідач отримав кошти в зазначеному розмірі, що стверджується розпискою від 13.10.2014 року та видатковим касовим ордером від 13.10.2014 року, але станом на день подання позову відповідач своїх обовязків по поверненню позичених коштів не виконує, в результаті чого виникла прострочена заборгованість в розмірі 70000 грн.

Суд ухвалив справу розглядати без участі представника позивача, який в позовній заяві зазначає, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить слухати справу у його відсутності та проти заочного розгляду справи не заперечує (заява в матеріалах справи), що відповідає вимогам ст.158 ЦПК України.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст.ст. 1046, 1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або іншихречей, визначених родовими ознаками. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору чи вимог цього Кодексу, а згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту ст.627 ЦК України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом, що 13.10.2014 року між ТОВ «ВПК-Україна» та ОСОБА_1 укладено договір безпроцентної позики, відповідно до умов якого позивач надає відповідачу грошові кошти на загальну суму 70000 грн., які відповідач зобовязується повернути до 02.02.2015 року (а.с.4-5).

Згідно п.4.2 даного договору якщо позичальник не поверне позичену суму грошей(відповідну їх частину) до вказаного строку, позикодавець має право, починаючи з наступного дня після цього строку, предявити цей договір до стягнення у встановленому законом порядку та звернути стягнення на майно, яке є власністю позичальника чи його близьких родичів, на яке, згідно з законодавством України, може бути звернено стягнення.

З матеріалів справи, вбачається, що позивач надав відповідачу кошти в зазначеному вище розмірі, що підтверджується розпискою від 13.10.2014 року та видатковим касовим ордером від 13.10.2014 року (а.с.6, 7)

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Встановлено, що у визначений договором строк відповідач свої зобовязання не виконав і коштів не повернув.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту ст. 10 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ч.1 ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.212 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що докази повернення позивачу грошей відповідачем за договором позики відсутні, як і відсутні докази неодержання відповідачем вказанихсум позики, тому суд вважає, що з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «ВПК-Україна» 70000 грн. заборгованості за договором безпроцентної позики від 13.10.2014 року.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 700 грн. судового збору, сплаченого позивачем (а.с.1).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 610-612, 1046-1050 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-Україна» (код ЄДРПОУ 37023086, р/р 26003413841 в АТ «Райффайзен банк Аваль» м.Київ, МФО 333227) 70000 грн. заборгованості за договором безпроцентної позики від 13.10.2014 року.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-Україна» 700 грн. судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м.Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя: Колодяжний С.Ю.