Рішення № 4866584, 09.09.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.09 Справа№ 3/170

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи

За позовом: ТзОВ „Західінкомбанк” в особі Львівської філії комерційного банку, м. Львів

До відповідача: ТзОВ Торговий дім „Айвенго”, м.Львів

Про стягнення 735510,79 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Гула М.М. – представник

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов ТзОВ „Західінкомбанк” в особі Львівської філії комерційного банку до ТзОВ Торговий дім „Айвенго” про стягнення 735510,79 грн. заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у ТзОВ Торговий дім „Айвенго” існує заборгованість по грошовому зобов’язанню за кредитним договором №103 від 15.12.2006 року по погашенню відсотків та пені за несплату відсотків кредиту .

Відповідач в судове засідання участь свого представника не забезпечив, відзиву на позов та доказів погашення боргу не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду, які надсилались сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому завданні 09.09.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

15.12.2006р. між ТзОВ „Західінкомбанк” (кредитор) та ТзОВ Торговий дім „Айвенго” (Позичальник) було укладено Кредитний договір № 103 згідно з яким позичальнику відкрито відкличну поновлювальну кредитну лінію для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом у розмірі 1 500 000,00 грн. із сплатою 22 % річних, згідно додатку №7 до кредитного договору 30 % річних, з терміном користування кредитними коштами до 10 грудня 2009 року.

Відповідно до п.3.2.4 Кредитного договору та додаткової угоди відповідач зобов’язувався сплачувати відсотки річних щомісяця, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця включно, однак свої договірні зобов’язання не виконав. З січня 2009 року ТзОВ Торговий дім „Айвенго” не сплачує нараховані відсотки за користування кредитними коштами, внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті відсотків.

07.04.2009 року позивач направив відповідачу претензію №153 на суму 301720,67 грн. , яку відповідач визнав і зобов’язувався погасити заборгованість в термін до 30.06.2009 року, однак свої зобов’язання не виконав.

Станом на 04.08.2009 року сума несплачених позичальником відсотків складає 696986,31 грн.

Відповідно до п.3.2.7 Кредитного договору позивачем нараховано пеню (за період 02.02.2009-03.08.2009) у розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла на період виникнення прострочки від несвоєчасно сплачених сум за кожен день прострочення, що складає 38524,48 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення .

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання Кредитного договору № 103 від 15.12.2006 року ТзОВ „Західінкомбанк”в межах кредитної лінії надав ТзОВ Торговий дім „Айвенго” транш в сумі 1 500 000,00 грн. -15.12.2006 року, 1 000 000,00 грн. –23.07.2007 року та 1 500 000,00 грн. 29.11.2007 року. В загальному позичальник отримав і використав на оплату продуктів харчування кошти в сумі 4 000 000,00 грн. Факт отримання коштів підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 3.2.4 Кредитного договору, Відповідач зобов'язувався сплачувати відсотки щомісячно, однак свої договірні зобов’язання не виконав. Станом на 04.08.2009 року заборгованість відповідача по сплаті відсотків складає 696986,31 грн.

Пунктом 3.2.7 Кредитного договору передбачено, що у разі порушення строків сплати відсотків, встановлених умовами цього договору та додаткової угоди, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла на період виникнення прострочки від несвоєчасно сплачених сум за кожен день прострочення, яка згідно поданого розрахунку складає 38524,48 грн. та підлягає до стягнення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів оплати боргу чи заперечень суду не представив.

Враховуючи відсутність доказів погашення боргу та заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення .

Судові витрати слід віднести на відповідачів в сумі 7355,11 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З урахуванням положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, керуючись ст..ст.3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,75,81,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити .

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім „Айвенго” (79040 м.Львів, вул.Каховська,34. код ЄДРПОУ 32640244) на користь Ттовариства з обмеженою відповідальністю „Західінкомбанк” в особі Львівської філії комерційного банку (79007, м. Львів, вул.Шолома Алейхема,11 код ЄДРПОУ 26526610) суму заборгованості по відсотках в розмірі 696986,31 грн., 38524,48 грн. пені, 7355,11 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14.09.2009 року.

Суддя