Рішення № 4866232, 24.09.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"24" вересня 2009 р.

справа № 5020-11/166

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз-Віктан Трейд”

(04053, м. Київ, вул. Воровського, 4)

до Приватного підприємства „Джерело Плюс”

(99001, м. Севастополь, вул. Дзержинського, 53, кв. 47)

про стягнення заборгованості у розмірі 41443,93 грн.,

Суддя Дмитрієв В.Є.

Представники сторін:

позивача - Рєдкозубова О.Є., довіреність б/н від 01.07.2009, ТОВ „Союз-Віктан Трейд”,

відповідача - не з’явився, ПП „Джерело Плюс”.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Союз-Віктан Трейд” (далі –позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до приватного підприємства „Джерело Плюс” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 41443,93 грн., з яких основна заборгованість –30116,40 грн., 3% річних –1479,47 грн., збитки від інфляції –9848,06 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати отриманого за договором поставки товару.

Ухвалою суду від 26.08.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/166.

У судовому засіданні 24.09.2009 представник позивача виклав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову; явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 21) за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.50-51).

У зв’язку з викладеним, суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

09.10.2007 між товариством з обмеженою відповідальністю „Союз-Віктан Трейд” (постачальник) та приватним підприємством „Джерело Плюс” (покупець) був укладений договір поставки № 1618/541 (далі - Договір) (а.с. 8).

Відповідно до розділу 1 Договору, постачальник зобов’язався передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати алкогольні та безалкогольні напої, продукти харчування та промислові товари в асортименті партіями, далі за текстом іменованими як „продукція”, за умовами, передбаченими вказаним Договором.

Згідно з пунктом 1.5 Договору він вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2007, а у частині взаєморозрахунків –до повного їх проведення. Якщо жодна зі сторін договору за 30 днів до спливу строку його дії не повідомить іншу сторону про його припинення, дія договору автоматично продовжується на той же термін та на тих же умовах.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 149022,00 грн., що підтверджується витратними накладними (а.с. 11-12).

Листом від 01.10.2007 відповідач повідомив позивача про перелік осіб, які уповноважені отримувати товарно-матеріальні цінності від товариства з обмеженою відповідальністю „Союз-Віктан Трейд” без видання довіреності (а.с.17).

Таким чином, факт отримання продукції відповідачем підтверджується підписами відповідних уповноважених матеріально-відповідальних осіб та відбитками печатки відповідача на витратних накладних.

Зобов’язання з постачання товару позивачем виконувались належним чином та своєчасно, але оплата за отриманий товар відповідачем здійснювалась не у повному обсязі, у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 30116,40 грн., що підтверджується також актами звірення взаєморозрахунків, підписаними відповідачем (а.с. 13-16).

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктом 2.4 Договору покупець зобов’язується оплачувати кожну партію продукції не пізніше 7 календарних днів з дати її отримання (дати складання накладної).

Докази оплати відповідачем наявної заборгованості у розмірі 30116,40 грн. відсутні.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 30116,40 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, зобов’язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ані три проценти річних, ані індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції за несвоєчасну оплату за Договором у розмірі 9848,06 грн. та 3% річних у розмірі 1479,47 грн.

Перевіривши розрахунки збитків від інфляції та 3% річних, суд вважає, що вказані розрахунки здійснені з урахуванням вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 414,44 грн. та інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82–85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Джерело Плюс” (99001, м. Севастополь, вул. Дзержинського, 53, кв. 47, код ЄДРПОУ 31527917, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз-Віктан Трейд” (04053, м. Київ, вул. Воровського, 4, код ЄДРПОУ 33643230, п/р 2600114865 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” м.Київ, МФО 300335) основну заборгованість у розмірі 30116,40 грн., збитки від інфляції у розмірі 9848,06 грн., 3% річних у розмірі 1479,47 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 414,44 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 25.09.2009

Розсилка:

1. ТОВ „Союз-Віктан Трейд”

(04053, м. Київ, вул. Воровського, 4)

2. ПП„Джерело Плюс”

(99001, м. Севастополь, вул. Дзержинського, 53, кв. 47)

3. Справа