Рішення № 4866190, 15.09.2009, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"15" вересня 2009 р. Справа № 21/135

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Миргородм”ясопром",

вул. Котляревського, 5, м. Миргород, Полтавська область, 37600

Відповідач: Фермерське господарство "Мічуріна",

вул. Тургенева, 2/1, м. Бахмач, Бахмацький район,

Чернігівська область, 16500

Фактична адреса: с. Фастівці, Бахмацький район, Чернігівська область.

Предмет спору: про стягнення заборгованості 34196,74 грн.

Суддя Белов С.В.

Представники сторін:

Від позивача: Лоза В.О., довіреність № 204 від 14.07.2009р., представник.

Від відповідача: не з’явився.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Миргородм”ясопром" подано позов до Фермерського господарства „Мічуріна” про стягнення заборгованості у розмірі 34196,74 грн.

Представником позивача надано суду додаткові документи по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 03 вересня 2009 року виклав позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, в судові засідання 03.09.2009 року та 15.09.2009 року не з’явився, про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать документи в матеріалах справи, правом участі в судовому розгляді справи не скористався, тому суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив наступне.

Клопотання про залучення документів від позивача до матеріалів справи суд задовольнив оскільки це передбачено ст. 22 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Миргородм”ясопром" перерахувало Фермерському господарству „Мічуріна” в рахунок попередньої оплати 240000,00 грн. /платіжне доручення № 43900000 від 24 червня 2008 року//а.с.14/.

Відповідач в свою чергу здійснив відвантаження позивачу скота на загальну суму 171080,00 грн., що підтверджується корінцями приймальних квитанцій № 037270 від 25.06.2008 року та № 037269 від 25.06.2008 року /а. с. 9-10/.

Згідно вимог п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договору.

09 липня 2008 року відповідачем повернуто позивачу 40000,00 грн., у зв’язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 28920,00 грн.

29 січня 2009 року позивачем було направлено на адресу відповідача лист-вимогу № 45 на виплату заборгованості у сумі 28920,00 грн. Крім того, 08 травня 2009 року позивачем додатково направлено на адресу відповідача претензію № 168 від 05.05.2009 року з проханням погасити заборгованість у розмірі 28920,00 грн. та нараховані штрафні санкції, про направлення якої свідчать фіскальні чеки від 08.05.2009 року в матеріалах справи /а.с. 17/. Відповіді на вимогу позивачем не отримано, заборгованість не погашено.

Договір було укладено в усній формі.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Враховуючи наведене, вимога позивача щодо стягнення суми боргу у розмірі 28920,00 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3420,08 грн.

Згідно ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Виходячи із змісту п.1 ст. 230 та п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання.

Враховуючи наведене, суд не має підстав для стягнення пені у розмірі 3420,08 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 1474,92 грн. за період з лютого по березень 2009 року /а.с. 18/, а також 381,74 грн. трьох відсотків річних за період з 05.02.2009 року по 05.08.2009 року /а.с. 18/.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Тобто строк виконання зобов’язання, відповідно до чеку про відправлення 08.05.2009 року претензії /а.с. 17/, виник з 16.05.2009 року.

На підставі викладеного вище, а також керуючись Листом Верховного суду України від 03.04.1997 року № 62-97р., суд не має підстав для стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 1474,92 грн. за період з лютого по березень 2009 року /а.с. 18/.

На підставі вищевикладеного, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 381,74 грн. трьох відсотків річних за період з 05.02.2009 року по 05.08.2009 року підлягають задоволенню частково у розмірі 192,53 грн. за період з 16.05.2009 року по 05.08.2009 року.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 року № 825, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн., у зв’язку з чим, у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі пропорційно задоволеним вимогам у розмірі: 291,13 грн. держмита та 200,91 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 193, п. 1 ст. 230, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 77, 78 ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства „Мічуріна” (вул. Тургенева, 2/1, м. Бахмач, Бахмацький район, Чернігівська область, 16500; Фактична адреса: с. Фастівці, Бахмацький район, Чернігівська область, код ЄДРПОУ 32803468, р/р 26003975 Чернігівська ФАБ „Синтез” м. Чернігів, МФО 353326) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородм”ясопром" (вул. Котляревського, 5, м. Миргород, Полтавська область, 37600, код ЄДРПОУ 32500105, р/р 2600001300118 в ТОВ „Укрпромбанк”, МФО 331821) 28920,00 грн. основного боргу, 192,53 грн. трьох відсотків річних, 291,13 грн. державного мита, 200,91 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Белов С.В.

15.09.09