Ухвала суду № 48661734, 05.08.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 серпня 2015 рокусправа № 804/16553/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гімона М.М.

суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.

за участю секретаря судового засідання: Портненко М.В.

за участю представника позивача Мостового Н.Л., представника відповідача Калугіной А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року у справі № 804/16553/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішень відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та при неповному з'ясуванні обставин, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач безпідставно не прийняв заявлену декларантом митну вартість товару за першим методом та витребував додаткові документи.

Представники позивача в судовому засіданні просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні просить залишити рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 02.09.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» та компанією Vion Sales West BV (Нідерланди) був укладений контракт № 02/09/13.

11.04.2013 до Дніпропетровської митниці шляхом електронного декларування було подано митну декларацію №110010000/2014/209018 від 11.04.2014 р.

Відповідно до митної декларації №110010000/2014/209018 від 11.04.2014 р. митна вартість товару була задекларована позивачем із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору), в розмірі 9195,86 EUR (курс валюти 17,41 грн.) за поставку 19991 кг товару

Крім того, разом з митною декларацією позивачем надано митному органу: картка обліку особи, яка здійснює операції з товаром № 110/2012/0000134 від 27.09.2012 р.; міжнародна автомобільна накладна (CMR) від 03.04.2014 р.; банківський платіжний документ № 35 від 27.03.2014 р.; довідка про транспортні витрати № 10 від 04.04.2014 р.; прас-лист виробника товару б/н від 20.03.2014 р.; комерційну пропозицію від 21.03.2014 р.; рахунок фактуру (інвойс) від 03.04.2014 р.; рахунок проформу № 5414001299 від 25.03.2014 р.; доповнення до зовнішньоекономічного контракту (специфікація №1) від 19.03.2014 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларується від 02.09.2013 р. № 02/09Є13; договір контракт на перевезення від 13.05.2013 р. № 130513.

Відповідач шляхом надіслання на адресу декларанта електронного повідомлення проінформував позивача про виявлення наступних розбіжностей:

- у зовнішньоекономічному контракті від 02.09.13р. № 02/09/13 п.3.1 розділом 3, прайс-листі від 20.03.2014 №б/н, та специфікації №1 від 19.03.2014р. передбачена 100% передплата. У якості підтвердження передплати за товар надана SWIFT №35 від 27.03.2014р., в якій відсутнє посилання на партію товару. Також наданій SWIFT є посилання на чотири інвойси (всі від дати 25.03.2014), у тому числі і інвойс №5414001299, який є у 44 гр. вищезазначеної МД, але його датовано 03.04.2014р.;

- по транспортному договору від 13.05.2013 р. №130513 між експедитором ПП «Транс логістік» та транспортною компанією ДП «Хасселе Фрахвермитлут ГмбХ-УА» розділом 2 та 4 передбачено надання заявки та рахунка на оплату транспортних послуг. Ці документи підтверджують вартість та сплату за транспортно-експедіційні послуги. Вказані документи не надані декларантом;

- відсутній договір між ТОВ «Мясна фабрика «Фаворит плюс» та експедитором ПП «Транс логістік» про надання транспортно-експедиторських послуг та рахунки про сплату цих послуг. Довідка про транспортні витрати від 04.04.2014 №10, яка надана транспортною компанією ДП «Хасселе Фрахвермитлут ГмбХ-УА», по-перше, не передбачена угодою від 13.05.2013№130513, по-друге, несе інформацію тільки про транспорті витрати перевізника;

- у гр.44 поданої до митного оформлення вищезазначеної під кодом документа « 4104» МД вказано контракт від 02.09.2013 №02/09/13 між VION Sales West BV Boseind 10, 5281RM, Boxtel, The Netherlands та ТОВ «М'ясна фабрика «Фаворит плюс» Україна, а у гр.31 МД, електроному інвойсі та ТСД вказано виробника - Grolleman Vrieshuis BV (Нідерланди);

- умовами розділу 4 зовнішньоекономічного контракта передбачено надання експортної декларації. Вказана у гр. 44 та надана декларація від 03.04.14 №14NL00085114A44050 не є експортною декларацією.

12.04.2014 року до митниці подано копію декларації країни відправлення від 03.04.2014 року № MRN14NL0899692CDD60АЗ, в якій вказана сума 10195 EUR. Інших документів в період консультацій декларантом до митниці надано не було.

За змістом оскаржуваного Рішення № 110100000/2014/200051/1 від 12.04.2014 р. Дніпропетровською митницею у відповідності до п.п. 2 п. 6 ст.54 Митного кодексу України було відмовлено у митному оформленн товарів за заявленою декларантом митною вартістю за ціною договору у звязку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 МУ України, а саме, не підтверджені витрати на транспортування та страхування. При визначені митної вартості товару неможливо було застосувати методи 2 а), 2 б), так як у митного органу відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, враховуючи положення ст.59,60,61Митного кодексу України. Методи на основі віднімання 2 в) та додавання 2 г) вартості (ст. 62, ст. 63 Митного кодексу України) неможливо застосувати у зв'язку із відсутністю об'єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню. Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості 2 ґ), - резервний метод визначення митної вартості (ст.64 Митного кодексу України) (метод 6).

За результатами здійснення митним органом перевірки наданих позивачем документів відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2014/200051/1 від 12.04.2014 р., відповідно до якого митну вартість скориговано до 0,7635 EUR/кг (на «заморожене свиняче бокове сало») на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням резервного методу відповідно до ст.60 Митного кодексу України. На підставі вказаного рішення відповідачем виставлена картка відмови у митному оформленні товарів № 110100000/2014/00113 від 12.04.2014 р.

Крім того, 25.04.2014 року до Дніпропетровської митниці шляхом електронного декларування було подано митну декларацію від 25.04.2014 №110010000/2014/210089.

До декларації позивачем митному органу також надано: картка обліку особи, яка здійснює операції з товаром № 110/2012/0000134 від 27.09.2012 р.; міжнародна автомобільна накладна (CMR) від 16.04.2014 р.; банківський платіжний документ SWIFT від 10.04.2014 р.; довідка про транспортні витрати № 17 від 23.04.2014 р.; заявка на страхування № 17 від 04.04.2014 р.; прайс лист виробника товару б/н від 04.04.2014 р.; комерційну пропозицію від 14.04.2014 р.; рахунок фактуру (інвойс) від 16.04.2014 р.; рахунок проформу № 5414001495 від 10.04.2014 р.; доповнення до зовнішньоекономічного контракту (специфікація № 2) від 10.04.2014 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларується від 02.09.2013 р. № 02/09Є13; договір контракт на перевезення від 04.09.2013 р. № 04/09.

Відповідач шляхом надіслання на адресу декларанта електронного повідомлення проінформував про виявлення наступних розбіжностей:

- у зовнішньоекономічному контракті від 02.09.13р. № 02/09/13 п.3.1 розділом 3, прайс- листі від 20.03.2014 №б/н, та специфікації №2 від 10.04.2014р. передбачена 100% передплата. У якості підтвердження передплати за товар надана SWIFT від 10.04.2014р., в якій відсутнє посилання на партію товару (специфікацію №2 до контракту);

- по транспортному договору від 04.09.2013 р. №04/09 між експедитором ПП «Транс логістік» та перевізником ОСОБА_3 передбачено надання заявки та рахунка на оплату транспортних послуг. По договору від 27.11.2013 №27/11/13 між ТОВ «Мясна фабрика «Фаворит плюс» та експедитором ПП «Транс логістік» про надання транспортно-експедиторських послуг передбачено надання заявки та рахунку про сплату цих послуг. Ці документи підтверджують вартість та сплату за транспортно-експедіційні послуги. Вказані документи не надані декларантом Також у вищезазначеному договорі передбачений тариф за транспортно-експедиторських послуг у сумі 39000грн, що не відповідає даним заявленим у МД при розрахунку митної вартості. Ці документи підтверджують вартість та сплату за транспортно-експедіційні послуги. Вказані документи не надані декларантом;

- довідка про транспортні витрати від 24.04.2014 №17, яка надана перевізником ОСОБА_3, по-перше, не передбачена угодою від 04.09.2013 р. №04/09, по-друге, несе інформацію тільки про транспорті витрати перевізника;

- заявка на страхування окремого перевезення вантажу №17 від 04.04.14, яка вказана у гр. 44 наданої до митного оформлення МД визначає суму 221,80 грн. страхувального платежу по страхуванню вищезазначеного вантажу. Ця сума є складовою митної вартості на умовах поставки FCA NL OLST;

- у гр.44 поданої до митного оформлення вищезазначеної під кодом документа « 4104» МД вказано контракт від 02.09.2013 №02/09/13 між VION Sales West BV Boseind 10, 5281RM, Boxtel, The Netherlands та ТОВ «М'ясна фабрика «Фаворит плюс» Україна, а у гр. 31 МД, електроному інвойсі та ТСД вказано виробника - Grolleman Vrieshuis BV (Нідерланди);

- переклад експортної МД від 16.04.2014 14NL09C7B728EE7326, вказаній у гр. 44 наданой до митного оформлення МД не відповідає відомостям, вказаним у декларації експортера.

29.04.2014 р. митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2014/200065/1, відповідно до якого митну вартість скориговано до 0,7592 EUR/кг (на «заморожене свиняче бокове сало») на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 Митного кодексу України. На підставі вказаного рішення відповідачем прийнята картка відмови у митному оформленні товарів № 110100000/2014/00137 від 29.04.2014 р.

За змістом оскаржуваного Рішення №110100000/2014/200065/1 від 29.04.2014 р., Дніпропетровською митницею у відповідності до п.п. 2 п. 6 ст.54 Митного кодексу України було відмовлено у митному оформленн товарів за заявленою декларантом митною вартістю за ціною договору у звязку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 МК України. При визначені митної вартості товару неможливо було застосувати методи 2 а), 2 б), так як у митного органу відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, враховуючи положення ст.59,60,61 Митного кодексу України. Методи на основі віднімання 2 в) та додавання 2 г) вартості (ст.62, ст. 63Митного кодексу України) неможливо застосувати у зв'язку із відсутністю об'єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню. Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості 2 ґ), - резервний метод визначення митної вартості (ст.64 Митного кодексу України) (метод 6). Визначена митна вартість товару ґрунтується на інформації щодо вартості оцінюваних товарів за МД від 28.03.2014 року №205070000/2014/9905 та становить 0,7592 EUR/кг.

До Дніпропетровської митниці Міндоходів надійшли звернення ТОВ «М'ясна фабрика «Фаворит плюс» від 04.07.14 р. №57, №58, №59 стосовно надання додаткових документів для перегляду прийнятого митницею рішення №110100000/2014/200051/1 від 12.04.2014 р..

Також до Дніпропетровської митниці Міндоходів надійшли звернення ТОВ «М'ясна фабрика «Фаворит плюс» від 09.07.14 №63, №64, №65 та №66 стосовно надання додаткових документів для перегляду прийнятого митницею рішення №110100000/2014/200065/1 від 29.04.2014.

Вказані обставини знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у митниці виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності заявленої митної вартості товару, а позивачем не надані документи, запитувані митницею, які у розумінні вимог Митного кодексу України є належними, тому відповідач правомірно застосував шостий метод визначення митної вартості.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов з огляду на наступне.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки ( ст.50 Митного кодексу України). За приписами статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом 8 Митного кодексу України та цією главою.

Положеннями ст.54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 Митного кодексу України. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Відповідно до статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень ч.9 цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1ст.57 Митного кодексу України.

Згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5 і 6 ст. 52 Митного кодексу України, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно частини 3 статті 53 МК України у разі якщо наведені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пункту другого частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Судом першої інстанції обгрунтовано встановлено, що надані позивачем для митного оформлення основні та додаткові документи містили розбіжності та не підтверджували правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору.

Відповідно достатті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, оскільки Позивачем не було надано затребувані митницею додаткові документи, враховуючи наявність розбіжностей в наданих позивачем документах, ненаданням Позивачем обґрунтувань таких розбіжностей, а також неможливістю обрахування всіх складових митної вартості, відповідач об'єктивно не міг застосувати перший метод визначення митної вартості і послідовно перейшов до другорядних методів визначення митної вартості. При цьому було належним чином обґрунтовано неможливість застосування другорядних методів аж до 6 (резервного) методу.

Застосований митницею резервний метод визначення митної вартості (статті 64 Митного кодексу України) базується на світовій практиці, згідно якої в рамках цього методу допускається розумна гнучкість в підходах до застосування попередніх методів визначення митної вартості.

Відповідно до статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

За результатами контролю співставлення відповідно до статті 337 Митного кодексу України встановлено, що рівень заявленої декларантом митної вартості товару становить 0,795 США за кг., а рівень митної вартості подібних товарів за вже оформленими митними деклараціями, що визнані митними органами та розраховані за ціною угоди становить 0,87 США за кг (МД від 04.10.2013 №125130005/2013/162407).

Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням другорядного метод визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод визначення митної вартості. Визначена митна вартість товару ґрунтується на інформації щодо вартості оцінюваних товарів за МД від 28.03.2014 №205070000/2014/9905 та становить 0,7635 Євро/кг.

Судом встановлено, що згідно зовнішньоекономічної угоди укладеною між ТОВ «М'ясна фабрика «Фаворит плюс» та компанією VION Sales West BV (Нідерланди) на поставку товару, виробником якого заявлено компанію Grolleman Vrieshuis BV.

Листом продавця VION Sales West BV (б/н від 11.04.14) зазначено, що підприємство Grolleman Olst BV входить до складу групи Vion Food Group. Відповідно до інформації мережі Інтернет (www.grolleman.com) заявлена компанія-виробник Grolleman Vrieshuis BV входить до складу компаній Grolleman Group. Заявлені відомості про включення компанії виробника до складу групи компаній Vion Food Group відсутні на загально доступних Інтернет ресурсах www.grolleman.com і www.vionfoodgroup.com.

Зазначеним не підтверджуються заявлені декларантом відомості про поставку товару за контрактом з виробником товару.

Відповідно до положень частини десятої статті 58 Кодексу, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додаються складові митної вартості витрати на навантаження, вивантаження, транспортування оцінюваних товарів, витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до положень частини одинадцятої статті 58 Кодексу витрати на транспортування після ввезення на митну територію України не включаються до митної вартості товару за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню.

Під час митного оформлення товару позивачем до митного органу надані довідки про транспортні витрати, в той час як відповідно до п.3.1 договору позивача з приватним підприємством «Транс Логистик» на надання послуг з організації та здійснення перевезень автомобільним транспортом ціни на послуги узгоджуються сторонами в Заявках і зазначаються у рахунках. Передбачені договором підтверджуючі документи не надавались до митниці під час митного контролю та не надіслані листами ТОВ «М'ясна фабрика «Фаворит плюс».

Довідка не є первинним документом у відповідності до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а отже не може підтверджувати дійсність даної господарської операції. Таким документом виступає рахунок або заявка, які до митного органу подані не були. У довідці не вказано суму експедиторської винагороди.

За договором №27/11/13 від 27.11.13 ТОВ «М'ясна фабрика «Фаворит плюс» сплачує ПП «Транс Логистик» вартість послуг (п.3).

Плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (ст.58 Кодексу), Податкового кодексу України (п.190.1 ст.190) є обовязковою для включення до бази оподаткування таких товарів.

Розрахунки митної вартості, здійснені декларантом за митними деклараціями, не містять відомостей про вартість послуг ПП «Транс Логистик» з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів.

Згідно з наданими копіями митних декларацій країни відправлення (Нідерланди), різниця між статистичною вартістю товарів та фактурною вартістю на заявлених умовах поставки FCA Olst (Нідерланди) складає 1000 Євро. Згідно з нормами європейського законодавства статистична вартість повинна включати допоміжні витрати, такі як транспортування та страхування, які відносяться до частини шляху, який при експорті товарів проходив по статистичній території держави експортера, тобто Нідерландів.

При здійсненні розрахунку митної вартості за вказаними у цьому листі митними деклараціями до фактурної вартості товару (480Євро/т) декларантом додано витрати на транспортування від м. Olst (Нідерланди) до пункту перетину кордону України (м/п Ягодин) за довідками перевізників у розмірі 25000 грн.- 1562,5 Євро за курсом на дату митної декларації (МД №110100000/2014/211908), 28000 грн. - 1770,7 Євро (МД №110100000/2014/210609, №110100000/2014/210624) та 22000 грн. - 1391,3 Євро (№110100000/2014/210577).

Враховуючи, що витрати по території держави експортера складають 1000 Євро, вартість перевезення від кордону країни експортера (Нідерланди) до кордону України розраховується на рівні від 391 до 770 Євро.

Відповідно до інформації мережі Інтернет відстань від місця завантаження (Olst, Нідерланди) до м. Дніпропетровськ складає 4 820 км., Дніпропетровськ Ягодин 984км. Розрахована відстань транспортування товару за межами митної території України складає 3 836км.

Виходячи з зазначеного вартість перевезення за межами митної території України розраховується на рівні від 5,7грн/км (0,36Євро/км) до 7,3грн/км (0,46Євро/км).

Крім того, за відомостями довідок про транспортні витрати вартість перевезення в межах митної території України складає 16000 грн., 16500 грн. та 17000 грн., тобто, 16,3грн/км, 16,8грн/км та 17,3грн/км.

Зазначене не відповідає фактичній вартості паливно-мастильних матеріалів та інших витрат перевізника враховуючи характер вантажу, температурний режим транспортування та використані транспортні засоби (автомобіль-рефрежератор).

Керуючись положеннями ч. 6 статті 54 Кодексу митниця може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю у разі невірно проведеного розрахунку митної вартості, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні(ст.58 Кодексу).

Позивачем також були надані експортні декларації, які не містять жодних відміток та штампів країни відправлення. Також варто звернути увагу, що переклад не відповідає оригіналу. Наприклад, відсутній переклад назви графи 18, не в повному обсязі відображено графу 7 тощо. Також не відображені всі дані, важливі для митних цілей, зокрема, вага нетто, умови поставки, номер рахунку-фактури.

Виявлені суттєві розбіжності свідчать про те, що заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а використані декларантом відомості не підтверджені документально (документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності).

Таким чином, наявність в товаросупровідних документах розбіжностей, не дає можливості достовірно обрахувати всі складові митної вартості заявленого до митного оформлення товару з урахуванням характеру продажу оцінюваного товару.

За таких обставин суд вважає, що картки відмови прийняті митницею відповідно до норм чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом.

Митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони можуть витребувати додаткові документи для перевірки правильності вказаної митної вартості товару у разі наявності підстав для сумніву, що вона визначена вірно.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірні рішення митного органу про корегування митної вартості товарів та картки відмови у митному оформленні товарів не підлягають скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що в межах доводів апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення суду слід залишити без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року у справі № 804/16553/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішень - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 10 серпня 2015 р.

Головуючий: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак

Суддя: І.В. Юрко