Ухвала суду № 48661680, 18.08.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"18" серпня 2015 р. Справа № 917/721/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Легбудпроект" (вх. №4238 П/3-10) на рішення господарського суду Полтавської області від 16 липня 2015 року по справі №917/721/15,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Легбудпроект", м. Кременчук, про стягнення 25 925, 92 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.07.2015 по справі №917/721/15 (суддя Бунякіна Г.І.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Легбудпроект" на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" 25 925, 92 грн., в тому числі 14 583, 33 грн. - нарахована пеня за прострочення надання послуг по договору № 29/13 від 24.01.2013 (в редакції додаткової угоди № 1 від 30.12.2013) з 01.01.2015 по 31.03.2015 на суму 162 037, 05 грн. та 11 342, 59 грн. - штраф відповідно до пункту 7.2.2 цього договору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Легбудпроект" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 16.07.2015 по справі №917/721/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі .

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства України і що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також на те, що суд невірно застосував норми як матеріального, так і процесуального права, що згідно статті 104 Господарського процесуального Кодексу України є підставою для скасування оскаржуваного процесуального документа.

Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї документи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і має бути повернута скаржнику виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній особі право подати до суду будь-який позов, який стосується її прав і обов’язків, та в подальшому оскаржувати будь-яке рішення суду у апеляційній та касаційні інстанції.

Однак, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З огляду на норми процесуального законодавства вбачається, що подання апеляційної скарги на рішення господарського суду має відбуватись з дотриманням певних умов.

Зокрема, частиною 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийняте 16.07.2015, в зв’язку з чим встановлений законодавством термін оскарження даного процесуального документу закінчився 30.07.2015, тоді як скаржник подав апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду лише 08.08.2015, що підтверджується витягом з офіційного сайту Укрпошти, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Згідно роз'яснень, що містяться у пункті 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених статтею 93 Господарського процесуального кодексу України повертається, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "Легбудпроект" не заявлено.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку.

Крім того, приписами частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2015 рік” встановлено мінімальну заробітну плату з 1 січня у 2015 року у розмірі 1218,00 грн.

Пунктами 2.1., 2.2. статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

В якості доказу сплати судового збору за розгляд заявник надав платіжне доручення №1984 від 05.08.2015 про сплату судового збору в розмірі 913,50 грн.

Чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Пунктом 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22 встановлено, що платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

У додатку 8 до Інструкції наведені указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях. Згідно з цими вимогами на розрахункових документах ставляться підписи відповідальних осіб платника, які повноважні розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці із зразками підписів і відбитка печатки. В реквізиті «М.П.» платіжного доручення ставиться відбиток печатки, зразок якої заявлений платником банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

У разі перерахування коштів на рахунки клієнтів-отримувачів (фізичних та юридичних осіб), які відкриті в інших банках, розрахунковий документ засвідчується підписами керівника (його заступника) і головного бухгалтера (його заступника) банку або підписами уповноважених осіб згідно з внутрішніми нормативними документами банку та відповідального виконавця банку.

За приписами пункту 2.14 Інструкції банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувача – «Дата надходження в банк стягувача» (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Також у відповідності до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та відповідних нормативно-правових актів Національного банку України, платіжне доручення подається до господарського суду тільки в оригіналі з відміткою банку про з а р а х у в а н н я судового збору (копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору).

Отже, документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Натомість, на платіжному дорученні №1984 від 05.08.2015 міститься лише напис "Проведено банком 06.08.2015"; на звороті зазначеного платіжного доручення відсутній напис установи банку про зарахування в дохід бюджету грошової суми 913,50 грн. та відбиток печатки банку з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Таким чином, додане скаржником до матеріалів апеляційної скарги платіжне дорученням за №1984 від 05.08.2015 про сплату судового збору у розмірі 913,50 грн. не є належним та допустимим доказом сплати судового збору у розумінні статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду.

Згідно з пунктом 5 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, якщо апеляційну скаргу подано повторно після повернення первісної апеляційної скарги на підставі пункту 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України у разі коли клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги було відхилено, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на статті 97, 98 Господарського процесуального кодексу України, а щодо апеляційних скарг на ухвали суду - на статті 91, 98 і 106 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів наголошує на тому, що оскільки в даній ситуації клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю "Легбудпроект" не надано, повторне подання скарги не тягнутиме за собою наслідків, передбачених вказаним вище положенням. Відтак, скаржник не позбавлений права при наступному поданні апеляційної скарги додати до її матеріалів клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку.

Керуючись статтями 86, 91, 93, пункт 3, 4 статті 97, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

УХВАЛИЛА:

1. Повернути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Легбудпроект" на рішення господарського суду Полтавської області від 16 липня 2015 року по справі №917/721/15.

2. Матеріали справи №917/721/15 повернути до господарського суду Полтавської області.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.