Ухвала суду № 48658146, 13.08.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/11989/14-ц Номер провадження 22-ц/786/2620/15Головуючий у 1-й інстанції Кривич Ж.О. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого : судді Пилипчук Л.І. ,

суддів : Карнауха П.М., Чумак О.В.,

при секретарі: Філоненко О.В.,

за участю: представника банку - ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 травня 2015 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2014 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № PL0HRM47693520 від 20.03.2013 року в розмірі 6003,18 грн., що складається з: 4325,13 грн. заборгованості за кредитом; 3,24 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 614,70 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом; 388,05 грн. пені; штрафи: 500,00 грн. (фіксована частина) та 262,06 грн. (процентна складова).

Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 травня 2015 року - позовні вимоги банку задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № PL0HRM47693520 від 20.03.2013 року в сумі 6003 грн. 18 коп. (шість тисяч три гривні 18 копійок).

Стягнуто із ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 червня 2015 року заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення - залишено без задоволення.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог банку. Вказував на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Посилався на те, що судом не враховано правових позицій Верховного Суду України, викладених у справі №6-16цс від 11.03.2015 року у справі №6-240цс14 від 11.02.2015 року.

Заслухавши доповідь судді, доводи представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що згідно заяви від 20.03.2013 року ОСОБА_4 отримав у ПАТ КБ «Приватбанк» кредит у розмірі 6003 грн. 00 коп. на придбання товару у ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» згідно рахунку-фактури №СФКRN-0000001510 від 20.03.2013р., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на період з 20.03.2013 по 19.03.16 року. Щомісячний платіж у сумі 178,19 грн., з 21.05.2014 року у сумі 280,64 грн., період сплати з «16» до «20» числа кожного місяця. Щомісячна винагорода за надання фінансового інструменту в розмірі 102,45 грн./а.с.5,6/

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

ОСОБА_4 належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором; щомісячних платежів не здійснює. Згідно наданого банком розрахунку заборгованості на час пред'явлення позову у грудні 2014 року вона становить 6003,18грн., з яких: 4235, 13 грн. - заборгованість за кредитом; 3,24 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 614, 70 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; 388, 05 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; штрафи: 500, 00 грн. штраф (фіксована частина), 262, 06 грн. штраф (процентна складова).

Встановивши викладені обставини справи, місцевий суд правомірно на підставі ст. ст.525,526, 610, 625, 1054 ЦК України стягнув з відповідача вказану заборгованість.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, зводяться до незгоди з рішенням та довільного тлумачення норм права та умов договору.

Заперечення відповідачем укладення в письмовій формі кредитного договору та твердження про його нікчемність внаслідок недотримання письмової форми, відсутності в ньому всіх істотних умов та невідповідності вимогам ст.11 Закону України «Про захист прав споживача» , - є неспроможними, оскільки п.13 заяви містить підтвердження позичальника про одержання ним повної інформації про умови кредитування, як того вимагає зазначена норма. Крім того, відповідно до ч.ч.1,2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Посилання відповідача в обгрунтування доводів апеляційної скарги на правові позиції, викладені у справах №6-16цс15 від 11.03.2015р. та №6-240цс14 від 11.02.20015року є некоректними, оскільки вони довільно ним відоокремлені з контексту та до даних спірних відносин застосуванню не підлягають.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст. 314, ст. 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У х в а л и л а :

Апеляційну ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 12 травня 2015 року, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий - суддя Л.І.Пилипчук Судді: /підписи/ П.М. Карнаух

О.В. Чумак

ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області Л.І. Пилипчук