Ухвала суду № 4865807, 08.09.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" вересня 2009 р. Справа № 3/135

За позовом Приватного підприємства «Укрпромтара»

до відповідача Державного підприємства «Рівненська сірникова фабрика»

про стягнення заборгованості в сумі 93407 грн. 00 коп.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача : представник Мартинчук С.І. (довіреність №51 від 07.09.2009 року);

від відповідача : не з’явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Укрпромтара»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Державного підприємства «Рівненська сірникова фабрика»про стягнення заборгованості за поставлені тарні ящики для упаковки сірників в розмірі 69150 грн. 00 коп., 20883 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 3373 грн. 00 коп. трьох відсотків річних.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві. Відповідач в судове засідання не з’явився, у відзиві на позовну заяву позовні вимоги в розмірі 93407 грн. 00 коп. визнав в повному обсязі, просить відстрочити виконання рішення терміном на три місяці.

За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

03.03.2006 року між Приватним підприємством «Укрпромтара»м. Шепетівка і Державним підприємством «Рівненська сірникова фабрика»м.Березне склалися господарські відносини, відповідно до яких за усною угодою ПП «Укрпромтара»постачало ДП «Рівненська сірникова фабрика»тарні ящики для упаковки сірників, а відповідач, в свою чергу, розраховувався за поставлену тару готовою продукцією (сірниками).

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, з 13.03.2006 року по 08.11.2007 року ПП «Укрпромтара»поставило фабриці упаковочних ящиків на загальну суму 650379грн. 40 коп., з яких відповідачем оплачено 581228 грн. 43 коп.. Поставка продукції відповідачу підтверджується наявними в матеріалах справи накладними на відпуск товару та Довіреностями на отримання товару.

В матеріалах справи наявний Акт звірки розрахунків від 22.06.2009 року, відповідно до якого заборгованість ДП «Рівненська сірникова фабрика»перед ПП «Укрпромтара»становить 69150 грн. 97 коп.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов'язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.2 ст.202 Цивільного кодексу правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч.1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Виконання заявки на перевезення товарів не суперечить вимогам ч.4 ст.202 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст.181 Господарського кодексу України.

Статтею 626 Цивільного Кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 639 Цивільного Кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо оформлення договору не встановлені законом.

Сторони своїми діями засвідчили існування між ними договірних відносин.

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем боргу перед ПП «Укрпромтара»в розмірі 69150 грн. 97 коп..

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зазначає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У видаткових накладних підписаних сторонами зазначено, що товар поставляється на умовах попередньої оплати, відтак строк виконання зобов’язання по оплаті товару настав в момент його отримання відповідачем.

Відповідно до вимог ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних.

Позивачем за період з 08.11.2007 року по 23.06.2009 року нараховано три відсотки річних в розмірі 3373 грн. 00 коп. та інфляційні збитки за період з листопада 2007 по червень 2009 року в розмірі 20883 грн. 00 коп. відповідно. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

З врахуванням вищевикладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 69150 грн. 97 коп., 3373 грн. 00 коп. трьох відсотків річних та 20883 грн. 00 коп. інфляційних збитків підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Відповідачем подано суду клопотання про відстрочення виконання рішення строком на три місяці.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Позивач в судовому засіданні не заперечив проти відстрочення виконання рішення суду на два місяці.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Рівненська сірникова фабрика»(34600, Рівненська область, Березнівський район, м.Березне, вул. Андріївська, буд. 112, код ЄДРПОУ 25319903) на користь Приватного підприємства «Укрпромтара» (30400, Хмельницька область, м.Шепетівка, вул.Рампова, буд.14, код ЄДРПОУ 21319639) основний борг в розмірі 69150 грн. 97 коп., 3373 грн. 00 коп. трьох відсотків річних та 20883 грн. 00 коп. інфляційних збитків, витрати на оплату державного мита в розмірі 934 грн. 07 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312 грн. 50 коп..

3. Відстрочити виконання рішення суду до 08 листопада 2009 року.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписано "10" вересня 2009 року