Рішення № 4865787, 22.09.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.09.2009 Справа № 3/138-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Горголь О. М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича торгівельна компанія "Агроконтинент", с. Любимівка Каховського району Херсонської області

до ДП "Агроком Каховка" товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрокомсельмаш, . Н. Каменка Каховського району Херсонської області

про стягнення 23070 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Мельник С.І., дов. №23 від 01.10.2008 р., представник;

від відповідача: Щербина О.Л. –дов. б/н від 20.08.2009 р. –представник, Нестеров В.О. - директор

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «АГРОКОНТИНЕНТ»(позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства «Агроком Каховка»Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська агротехнічна компанія сільськогосподарського машинобудування (відповідач)

14000,00 грн. основного боргу, 2500,00 грн. пені, 6750,00 грн. штрафу та судових витрат.

9 вересня 2009 р. позивач у відповідності до ст.22 ГПК України уточнив позовні вимоги та просить припинити провадження по справі щодо стягнення основного боргу в сумі 14000,00 грн. та стягнути 2500,00 грн. пені, 6750,00 грн. штрафу та судові витрати.

Відповідач у відзиві проти стягнення штрафу заперечує, просить задовольнити вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 407,07 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «АГРОКОНТИНЕНТ»(далі –ТОВ ВТК «Агро континент», позивач) та Дочірнім підприємством «Агроком Каховка»Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська агротехнічна компанія сільськогосподарського машинобудування (далі –ДП «Агроком Каховка»ТОВ «Украгрокомсельмаш», відповідач) укладено договір №8/06 від 29 червня 2009 р. (далі –Договір), за умовами якого позивач зобов'язується здійснити роботи по збиранню сільськогосподарської продукції, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи згідно умов договору та акту виконаних робіт, який є невід'ємною частиною Договору.

Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою. Протягом дії Договору в нього не вносилися зміни та доповнення.

Із огляду на зазначений Договір суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором надання послуг, правовідносини, які витікають із нього, регулюються главою 63 Цивільного кодексу України.

Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов»язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб»єкт (зобов»язана сторона, у тому числі боржник) зобов»язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб»єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб»єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов»язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов»язання, які є одним із видів господарських зобов»язань, - це цивільно-правові зобов»язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов»язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку. Майнові зобов»язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно приписів частини 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст.903. ЦК України оплата наданих по договору послуг проводиться в розмірах, строки та порядку, визначеному договором.

Позивач свої договірні зобов'язання щодо надання послуг виконав на суму

27000,00 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0000005 від 06.07.2009 р. на суму 24000,00 грн. (а.с.7) та актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0000011 від 13.07.2009 р. на суму 3000,00 грн. (а.с.8). Вищезазначені акти підтверджують факт надання послуг і є підставою для здійснення розрахунків за надані послуги в сумі 27000,00 грн. Суд звернув увагу на той факт, що акти підписані обома сторонами, в них також зазначено, що претензій до виконаних робіт сторони не мають.

За умовами п.4.3. Договору оплата виконаних робіт здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що отримані послуги відповідач оплатив платіжним дорученням №602 від 20 липня 2009 р. на суму 13000,00 грн. та платіжним дорученням №641 від 19.08.2009 р. на суму 14000,00 грн. з порушенням умов п.4.3. Договору.

Оскільки відповідач на день порушення справи сплатив суму основного боргу в розмірі 27000,00 грн., - суд, керуючись п.1-1 ст.80 ГПК України, - припиняє провадження в частині стягнення основного боргу.

Відповідно до п.5.6. Договору у випадку прострочення оплати вартості виконаних робіт відповідач сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.

Пункт 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов»язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною другою статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. При цьому, незалежно від способу та бази визначення розміру неустойки договором, вона не може перевищувати той розмір, який встановлено законом, як граничний.

Тобто відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов»язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України та відповідно не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною.

За змістом статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”№543/96-ВР від 22.11.96. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу. Відповідно до п.49 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/211 від 07.04.08р. - положення цього закону не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Враховуючи вищевикладене, - суд не погоджується з розрахунками пені, викладеними позивачем в тексті позовної заяви (а.с. 2).

Згідно калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга»(з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ») розрахунок пені має наступний вигляд:

Сума боргу, грн..

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Сума пені за період прострочення, грн..

24000,00

10.07.09 по 20.07.09.

11

159,12

11000,00

21.07.09 по 19.08.09

30

195,29

3000,00

17.07.09 по 19.08.09

34

60,49

414,90

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково - в сумі 414,90 грн.

Пунктом 5.7. Договору передбачено, що в разі прострочення оплати наданих послуг більше, чім на 15 днів, відповідач додатково сплачує позивачу штраф в розмірі 15 % від суми Договору. Позивачем відповідно до вищевказаного пункту Договору нараховано штраф в сумі 6750,00 грн. Оскільки позивачем не надано суду відповідних доказів щодо виконання послуг на загальну суму 45000,00 грн., передбачену п.4.1. Договору, а також враховуючи той факт, що відповідач оплатив основний борг в сумі 27000,00 грн. до порушення провадження по справі, - суд дійшов висновку щодо необґрунтованості вимог позивача щодо стягнення штрафу та відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі ст.ст.525, 526, 530, 551, 901, 903 ЦК України, ч.6 с.231 ГК України та керуючись, ст. 49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Припинити провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 14000,00 грн.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Агроком Каховка»Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська агротехнічна компанія сільськогосподарського машинобудування (74836, Херсонська область, Каховський район, село Новакам»Янка, вул..Каховська, 11, р/р 26006174434000 в Укрсиббанк, МФО 351005, код ЄДРПОУ 32606575) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «АГРОКОНТИНЕНТ»(74822, Херсонська область, Каховський район, с.Любимівка, вул..Колгоспна, 4, р/р 26002878966471 в Одеській обл..філії АКБ УСБ, МФО 328016, код ЄДРПОУ 32989699) пеню в сумі 414,90 грн., в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі 4,15 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 4,24 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до ст..84 ГПК України 23.09.2009 р.