Постанова № 48656890, 13.08.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/107/15

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

представника апелянта - Набойченко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Металопром» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Металопром» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року приватне акціонерне товариство «Металопром» (далі - позивач, ПрАТ «Металопром») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом про скасування вимоги Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси) від 10 листопада 2014 року № Ю-88.

В обґрунтування позову зазначено про порушення суб'єктом владних повноважень вимог Наказу Міністерства доходів і зборів України № 455 від 09 вересня 2013 року, який діяв на момент спірних правовідносин і який регламентував діяльність контролюючого органу щодо порядку нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі ПрАТ «Металопром» ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, у зв'язку з тим, що судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У зв'язку з чим, апелянт просить прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник апелянта в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримала доводи викладені в апеляції та просила її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, належним чином сповіщений про дату, час та місце судового розгляду справи (а.с.101).

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторони, належним чином повідомленої про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, апеляційним судом встановлено, що за ПрАТ «Металопром» станом на 05 серпня 2014 року рахувалась заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 217 600,85 грн. Позивачем зазначений факт не заперечується.

У зв'язку з чим, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси була складена та надіслана на адресу ПрАТ «Металопром» вимога про сплату боргу (недоїмки) від 05 серпня 2014 року № Ю-817 на суму боргу 217 600,85 грн. (а.с.9).

Позивач не погоджуючись з даною вимогою від 05 серпня 2014 року № Ю-817 звернувся до суду про її скасування.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року (справа № 815/5795/14) у задоволенні позову було відмовлено. Дане рішення суду набрало законної сили, на підставі ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2015 року (а.с.102-106).

Тобто, вимога ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 05 серпня 2014 року № Ю-817 про сплату позивачем недоїмки в сумі 217 600,85 грн. є чинною та як виконавчий документ підлягає обов'язковому виконанню.

Поряд із цим, із облікової картки даних з особового рахунку платника вбачається, що впродовж серпня 2014 року:

нарахована сума єдиного внеску в розмірі - 17 021,89 грн. (за липень 2014 року);

надходження від сплати платником єдиного внеску на загальну суму - 17 000,00 грн.;

станом на 31 серпня 2014 року заборгованість становила - 234 622,74 грн..

Тобто, на кінець серпня заборгованість була більшою ніж вказана у вимозі від 05 серпня 2014 року № Ю-817.

Проте, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси у вересні місяці вимогу не приймала, хоча заборгованість збільшилась по відношенню до попереднього періоду.

Впродовж вересня - листопада 2014 року ПрАТ «Металопром» сплачувало єдиний внесок, у зв'язку з чим, недоїмка станом на 10 листопада 2014 року (дата складання спірної вимоги № Ю-88) склала 214 806,31 грн., що на 2 795,24 грн. менше ніж у вимозі від 05 серпня 2014 року № Ю-817.

Не зважаючи на це, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси виставило позивачу нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску від 10 листопада 2014 року за іншим порядковим номером Ю-88 на суму боргу 214 806,31 грн. (а.с.6).

Не погоджуючись із вимогою № Ю-88 від 10 листопада 2014 року, ПрАТ «Металопром», скориставшись правом адміністративного оскарження, подало скаргу до Головного управління ДФС в Одеській області, рішенням якого від 11 грудня 2014 року зазначена скарга була залишена без задоволення (а.с.7-8).

Мотивуючи свою відмову Головне управління ДФС в Одеській області зазначило, що на кінець календарного місяця (жовтень 2014 року) недоїмка зі сплати єдиного внеску зросла та становила 231 853,36 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вважав, що суб'єкт владних повноважень при винесенні спірної вимоги діяв у межах та в спосіб передбачений законодавством, а доводи позивача, що в нього нібито не виникала та не збільшувалась недоїмка, станом на дату винесення оскаржуваної вимоги, є помилковими, оскільки заборгованість через несвоєчасну та не в повному обсязі сплату зобов'язання виникла ще в попередніх періодах та є підтвердженою даними облікової картки.

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції, яка викладена у судовому рішенні не відповідає ст. 159 КАС України, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, які виникли в даній справі регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі-Закон №2464), а також Наказом Міністерства доходів і зборів України № 455 від 09 вересня 2013 року «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Наказ № 455), який регулював на той час порядок нарахування єдиного внеску та надсилання вимог про сплату недоїмок єдиного внеску.

Даний Закон №2464 є спеціальним Законом, який поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону №2464, завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464).

Частинами 7, 8, 11 ст. 9 Закону №2464 передбачено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску. Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Розділ 6 п.6.3 Наказу № 455 передбачав випадки, в яких орган доходів і зборів надсилає платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки, зокрема:

- (2 абз. в даному Наказі № 455) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів у повідомленнях-розрахунках, де визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті;

- (3 абз.) якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- (4 абз.) якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки платника єдиного внеску або актом про суми розбіжностей щодо сум доходу (прибутку), заявлених у звітності до органу доходів і зборів та задекларованих у річній податковій декларації фізичними особами-підприємцями чи особами, які забезпечують себе роботою самостійно, або повідомленням-розрахунком на всю суму донарахованого єдиного внеску.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога надсилається:

- платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції (до яких відноситься позивач), протягом п'яти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Тобто, з даного Наказу вбачається, що обов'язковою умовою для надсилання вимоги є виникнення або зростання недоїмки зі сплати єдиного внеску.

Між тим, суд першої інстанції не звернув увагу, що на момент складання вимоги № Ю-88 (10 листопада 2014 року) сума недоїмки була зменшена по відношенню від попередньої вимоги від 05 серпня 2014 року № Ю-817 (на 2 795,24 грн.) та склала 214 806,31 грн., що не заперечується відповідачем.

Посилання податкового органу на те, що на кінець календарного місяця (жовтень 2014 року) позивач мав недоїмку зі сплати єдиного внеску, яка складала 231 853,36 грн. та була більшою ніж в попередній вимозі, а тому ДПІ мала право скласти нову вимогу, не може бути прийнято судом апеляційної інстанції, у зв'язку з наступним.

Як вже було зазначено вище, розд.6 п.6.3 Наказу № 455 передбачає, що платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, до яких відноситься позивач, вимога надсилається протягом п'яти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску.

Однак, в порушення вимог вказаного Наказу № 455, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси склало спірну вимогу тільки 10 листопада 2014 року, тоді як п'ятий робочий день листопада 2014 року - 07 листопада 2014 року.

Колегія суддів вважає, що дотримання суб'єктом владних повноважень строків направлення податкової вимоги забезпечує право платника на своєчасну сплату або оскарження даної вимоги.

Таким чином, на момент складання вимоги № Ю-88 від 10 листопада 2014 року, податковий орган знав про сплату єдиного внеску та знав про те, що сума боргу зменшилась, а тому підстав для надсилання нової вимоги у нього не було.

Крім цього, абз.3 та 4 п.6.4 розд.6 Наказу № 455 передбачено, що при формуванні вимоги їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера «У» (узгоджена вимога).

Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідачем вже надсилалась вимога про сплату недоїмки від 05 серпня 2014 року № Ю-817, однак, в порушення вимог вищевказаного Наказу № 455, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси протиправно присвоєно інший порядковий номер спірній вимозі № Ю-88.

Також, представник ПрАТ «Металопром» в судовому засіданні суду апеляційної інстанції наголошувала на тому, що були випадки, коли дві вимоги зі сплати єдиного внеску перебували на виконанні у виконавчій службі за однією заборгованістю.

Колегія суддів, аналізуючи в сукупності вищевикладені порушення законодавства ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, дійшла висновку про протиправність спірної вимоги, оскільки абз.2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підсумовуючи викладене, не можна вважати, що відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені законами України.

За таких обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вирішуючи дану справу по суті, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, а також порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, ухвалене судове рішення, на підставі ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи, що позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 148,06 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 06 травня 2015 року та від 29 травня 2015 року за №№ 181, 17 відповідно (а.с.79, 96), колегія суддів вважає за необхідним стягнути його з Державного бюджету України на користь ПрАТ «Металопром».

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Металопром» - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року - скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Металопром» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити.

Скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 10 листопада 2014 року № Ю-88.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Металопром» (код ЄДРПОУ 02138961) судовий збір у розмірі 2148 (дві тисячі сто сорок вісім) гривень 06 копійок.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова