Ухвала суду № 48655335, 05.08.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 серпня 2015 рокусправа № 808/1443/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.,

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,

при секретарі: Портненко М.В.,

за участю представника позивача Щербини Є.Є. та представника відповідача Бедрик А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року у справі № 808/1443/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тальвар» до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення: № 0026061702 від 08.10.2014 про донарахування податку з доходів найманих працівників та фінансових санкцій на загальну суму 24 201,01 грн.; № 0001691702 від 27.01.2015 про донарахування податку з доходів найманих працівників та фінансових санкцій на загальну суму 130 634,70 грн. та № 0000042201 від 27.01.2015 про донарахування податку на додану вартість та фінансових санкцій на загальну суму 126 591,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що рішення відповідача, про застосування фінансових санкцій, прийняті на підставі висновків актів перевірки за № 106/08-22-22-01-06/37048074 від 11.09.2014 та № 148/08-22-22-01-06/37048074 від 30.12.2014 є протиправними та підлягають спростуванню.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення: № 0026061702 від 08.10.2014, № 0001691702 та № 0000042201 від 27.01.2015.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом встановлено, що посадовими особами Відповідача проведено документально виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складено акт № 084/08-22-22-01-06/37048074 від 14.07.2014 р. Крім того, відповідно до наказу Відповідача від 10.11.2014 №2071 проведено документальну виїзну позапланову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт № 106/08-22-22-01-06/37048074.

В ході перевірки встановлено порушення:

- пп. 168.1.1-168.1.4 ст. 168; пп. 176.2. ст.176 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 при виплаті доходів фізичній особі не утриманий податок з доходів фізичних осіб в сумі 13398,15 грн.; (акт № 106/08-22-22-01-06/37048074 від 11.09.2014);

- п.п. 168.1.1-168.1.4 ст. 168; п.п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 при виплаті доходів фізичній особі не утриманий податок з доходів фізичних осіб в сумі 88046, 55 грн.;

- п. 185.1. ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 189.1 ст. 189, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього на суму 115 695 грн., у тому числі: за травень 2011 року на 1374 грн., за липень 2011 року на 1530 грн., за серпень 2011 року на 1359 грн., за вересень 2011 року на 2178 грн., за грудень 2012 року на 2749 грн., березень 2013 року на 1791 грн., квітень 2013 року на 6190 грн., грудень 2013 року на 98 524 грн. (акт № 148/08-22-22-01-06/37048074 від 30.12.2014).

На підставі актів перевірки Відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0026061702 від 08.10.2014 про донарахування податку з доходів найманих працівників та фінансових санкцій на загальну суму 24 201,01 грн.;

- № 0001691702 від 27.01.2015 про донарахування податку з доходів найманих працівників та фінансових санкцій на загальну суму 130 634,70 грн.;

- № 0000042201 від 27.01.2015 про донарахування податку на додану вартість та фінансових санкцій на загальну суму 126591 гривень.

В актах перевірки суб'єкта владних повноважень за № 106/08-22-22-01-06/37048074 від 11.09.2014 та № 148/08-22-22-01-06/37048074 від 30.12.2014 зазначено, що ТОВ "Тальвар" для підтвердження операцій на які виплачувались кошти фізичним особам за період 2011 - 2013 роки до перевірки були надані: акти закупки с/х продукції, накази про надання харчування, акти списання товарів на приготування харчування членів екіпажів суден. Кошти видавились на протязі 2011 - 2013 років під звіт працівникам товариства (капітанам суден): ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, та були витрачені виключно на придбання продуктів харчування, що підтверджується наданими позивачем : видатковими ордерами, авансовими звітами та актами закупівлі. В подальшому придбанні продукти були використанні для здійснення організації харчування членів екіпажів морських суден, працівників ТОВ "Тальвар" під час їх перебування у морі, що підтверджується наданими накладними на внутрішнє переміщення товарів та актами списання.

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що об'єктом оподаткування є, зокрема, операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Статтею 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу. Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті (пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України).

Згідно зі ст.14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.13 ст. 14.1 ПК України, безоплатно надані товари - це товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

Згідно з п.п. 165.1.9 ст. 165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води, мийних і знешкоджувальних засобів, а також спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, якими роботодавець забезпечує платника податку відповідно до Закону України "Про охорону праці", спеціального (форменого) одягу та взуття, що надаються роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах.

Норми забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними йому харчовими продуктами, газованою солоною водою, мийними та знешкоджувальними засобами розробляються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Згідно з пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 ПК України, платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Відповідно до ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 14.1.191 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару.

Частиною 1 статті 166 Кодексу законів про працю України встановлено, що на роботах з шкідливими умовами праці працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами молоко, або інші рівноцінні харчові продукти.

На підставі ч. 1, 2 ст. 7 Закону України "Про охорону праці" працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку визначеному законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом 2011-2013 років адміністрація ТОВ "Тальвар" забезпечувала видачу працівникам, які зайняті на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, безоплатно лікувально-профілактичне харчування, молоко або інші рівноцінні продукту, відповідно до чинних нормативно-правових актів, що підтверджується: наказом № 12-1-0 від 25.11.2010 «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці», наказом № 3-1-0 від 04.01.2011 «Про затвердження переліку професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги та компенсації», наказами № 2-1-0 від 04.01.2011, № 8-0 від 03.01.2012 та № 9/2-0 від 02.01.2013 «Про надання харчування».

Крім того, приписами пункту 198.5 статті 198 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу:

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання.

Пункт 189.12. статті 189 ПК України чітко зазначає, що у випадках, коли платник податку здійснює операції з постачання особам, які не зареєстровані як платники податку, сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, раніше придбаних (заготовлених) таким платником податку у фізичних осіб, які не є платниками цього податку, об'єктом оподаткування є торгова націнка (надбавка), встановлена таким платником податку.

Судом встановлено, що на протязі 2011-2013 років здійснювало закупівлю у приватних осіб, які не є платниками ПДВ, сільськогосподарської продукції: овочів, м'яса, молочної продукції, фруктів для проведення безоплатного харчування своїх працівників - членів екіпажів суден, що підтверджується актами закупівлі. Будь якої торгової націнки на ці товари при їх використанні та подальшому руху, ТОВ "Тальвар" не здійснювало, в зв'язку з чим, у зазначених операціях, об'єкт оподаткування ПДВ - відсутній.

Крім того, відповідно до пп. 3.19 п. 3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Державним комітетом статистики України від 13.01.2004 року № 5 вартість виданого згідно з діючими нормами спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування або відшкодування витрат працівникам за придбання ними спецодягу та інших засобів індивідуального захисту в разі невидачі їх адміністрацією не належить до фонду оплати праці.

Таким чином, безоплатна видача молока та іншого спецхарчування працівникам, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці, не виплатою в рахунок оплати праці, а є обов'язковою, встановленою державою, компенсацією робітникам і службовцям за тяжкі та шкідливі умови праці, яка здійснюється відповідно до законодавства про охорону праці.

З огляду на вказане у підприємства відсутній обов'язок нараховувати та сплачувати ПДВ і ПДФО при здійсненні спірних операцій в порядку, визначеному Податковим Кодексом України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що пільги та компенсації працівникам підприємства за важкі та шкідливі умови праці, які надаються роботодавцем в межах трудового законодавства, не є безоплатною поставкою товару, оскільки здійснюється не в межах цивільного чи господарського обороту, а у зв'язку із врегульованим спеціальним законодавством трудових відносин між роботодавцем та працівником. Отже, висновки податкового органу, що позивачем не сформовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість при здійснення операції по безоплатній видачі працівникам підприємства профілактичного харчування є безпідставними та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи, що є підставою для скасування податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Повний текст виготовлено 11 серпня 2015 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року у справі № 808/1443/15 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В.Юрко