Рішення № 48654720, 14.08.2015, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2015 р.Справа № 925/1199/15

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С, розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства «Марго», Київська область, м. Біла Церква, вул. Шевченка, 158 (поштова адреса: м. Київ, вул. Артема, 49, оф. 407)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіт», Черкаська область, Уманський район, смт. Бабанка, вул. Леніна, 1

про стягнення 253 471,21 грн. заборгованості та санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: участі не брав.

Позивач звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до відповідача про стягнення 253 471,21 грн. заборгованості та санкцій за договором купівлі-продажу від 05.03.2013р. засобів захисту рослин. Представник позивача вимоги підтримав та просить їх задовольнити. Надано витребуванні документи.

Відповідач був належно повідомлений про час і місце розгляду спору розписка у поштовому повідомленні про отримання 24.07.2015р. ухвали суду, але свого представника в засідання не направив, вимоги не заперечив, відзиву не подав.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та незявлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Адреса відповідача в позовній заяві та місце проведення господарської діяльності відповідачем відповідає адресі, вказаній в реєстраційних документах відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені та перевірені доказами такі взаємовідносини сторін та обставини.

05.03.2013р. між приватним підприємством «Марго» (Продавець Позивач по справі), в особі засновника - комерційного директора ОСОБА_2, яка діє на підставі Протоколу зборів засновників, та товариством з обмеженою відповідальністю «Агровіт» (Покупцем Відповідач по справі), в особі ВО директора ОСОБА_3, який діє на підставі Статуту, було укладено договір купівлі-продажу №05-03-15 (далі Договір), за умовами якого Продавець зобов'язується передати у встановлені Договором строки засоби захисту рослин (надалі товар), а Покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму за умовами Договору. Передача товару здійснюється на складі продавця згідно видаткових супровідних накладних.

Відповідно до п. 9.1 Договору даний договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2014р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих зобов'язань.

Відповідно до п. 3.2 Договору сума договору складається з вартості товару згідно всіх Специфікацій по договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору порядок оплати за товар вказується в специфікації до договору, з урахуванням валютної складової в ціні товару, відповідно до виставленого рахунку.

На виконання умов Договору Продавець згідно специфікації №1 від 17.04.2013р. передав товар Покупцю на загальну суму 191574,96 грн. Обумовлений строк оплати 01.11.2013р.

В період з 20.04.2013р. по 07.06.2013р. Продавець передав, а Покупець прийняв товар засоби захисту рослин:

«Штефодим» - 175л,

«Штефікур» - 800 л,

«Штеф-альфа-цип» - 325л,

«Штефурон» - 12 кг.

на загальну суму 184883,76 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 18-23):

від 20.04.2013р. №РН-000177 на суму 103359,36 грн. (з ПДВ), довіреність №1609 від 20.04.2013р.;

від 28.05.2013р. №РН-000301 на суму 52742,40 грн. (з ПДВ), довіреність №1656 від 28.05.2013р.;

від 07.06.2013р. №РН-000512 на суму 28782,00 грн. (з ПДВ), довіреність №1670 від 07.06.2013р.;

Покупець здійснив часткову оплату товару на суму 105420,84 грн., що підтверджується витягами з банківського реєстру (а.с. 55-59).

Станом на 28.05.2015р. Покупець заборгував за поставлений товар Продавцю 205925,25 грн. основного боргу (з урахуванням курсової різниці), а також пеню та штраф.

Невиконання Покупцем взятих на себе зобовязань стало підставою для звернення Постачальника до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

Відповідач вимоги не заперечив, доказів погашення боргу не подав. Суд враховує відсутність заяв відповідача суду про обєктивну неможливість подати суду заперечення проти позову. Доказів погашення однорідних вимог сторонами не подано.

На запитання головуючого присутні учасники заявили:

про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;

про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;

про можливість завершення дослідження обставин справи.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до повного задоволення.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має грунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Сторони за договором є субєктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки товару на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ положення ст. 93 ЦК України.

За правовою природою договір купівлі-продажу від 05.03.2013р. №05-03-15 є договором купівлі-продажу і відповідає вимогам гл. 54 ЦК України.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобовязання, що виникає між субєктами господарювання, в силу якого один субєкт зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта, або утриматися від певних дій, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, є господарським зобовязанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір купівлі-продажу від 05.03.2013р. №05-03-15 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку.

Згідно п. 1.1 Договору постачання товару здійснюється окремими партіями, згідно видаткових накладних.

Позивач в період з 20.04.2013р. по 07.06.2013р. передав, а Відповідач прийняв товар засоби захисту рослин на загальну суму 184 883,76 грн., що підтверджується видатковими накладними, заявками та не оспорюється сторонами. Претензій щодо кількості, якості та асортименту отриманої продукції не заявлено.

Відповідачем сплачено всього 105420,84 грн.

Факт наявності заборгованості підтверджується копією Договору, Угодою, копіями видаткових накладних, накладними на повернення товару, заявками, податковими накладними. Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних первинних та належних доказів належного та повного розрахунку за отримані засоби захисту рослин, в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, відповідач суду не подав.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриманий товар, який визначений Договором та Специфікаціями (а.с. 16-17).

Суд враховує відсутність претензій відповідача стосовно неналежної поставки, недопоставки товару чи іншого невиконання умов спірного договору.

Суд також враховує, що Відповідач свої зобовязання в частині належної та повної оплати за вже отриманий товар належним чином не виконав сплатив лише 105420,84 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 205925,25 грн. з урахуванням курсу валюти. Позов в цій частині підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6.1. Договору при простроченні строків виконання зобов'язань за Договором, Покупець зобов'язується, сплатити Продавцю пеню, нараховану за весь час прострочення виконання зобов'язань, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

В разі ухилення від оплати вартості товару Покупець, крім пені, сплачує Продавцеві штраф 20% від вартості неоплаченого товару п. 6.2 Договору.

Відповідачем не були дотримані строки оплати за поставлений товар згідно Договору, що є підставою для застосування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 20 процентів штрафу, а також Відповідач повинен сплатити борг за грошовим зобовязанням.

У відповідності до п.п. 6.1 та 6.2 Договору та положень ст.ст. 546, 549-552 ЦК України позивач нараховує відповідачу:

6360,91 грн. пені та 41185,05 грн. штрафу за несвоєчасне погашення боргу з врахуванням періодів прострочення, часткової сплати.

Вимоги частково обґрунтовані. Розрахунок санкцій перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга:Еліт Закон» з урахуванням строку прострочення оплати партії поставки, облікової ставки НБУ за період прострочення. Розрахунок вимоги виконано невірно. Суд враховує положення п. 6 ст. 232 ГК України та обмежує нарахування пені шістьма місяцями прострочення до 01.04.2014р. При перевірці суми нарахованої пені суд враховує заокруглення розміру пені до двох знаків після коми. Належить стягнути 4699,47 грн. пені за період з 02.11.2013р. по 02.04.2014р. та 22327,14 грн. штрафу станом на 01.04.2014р.

В решті вимог належить відмовити за необгрунтованістю.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача пропорційно задоволених вимог та стягнути на користь Позивача 4659,04 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіт», Черкаська область, Уманський район, смт. Бабанка, вул. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 34334001, номер рахунку в банку невідомий

на користь приватного підприємства «Марго», Київська область, м. Біла Церква, вул. Шевченка, 158, ідентифікаційний код 20619598, рахунок в банку невідомий

205925,25 грн. основного боргу, 4699,47 грн. пені, 22327,14 грн. 20% штрафу, 4659,04 грн. судового збору.

В решті вимог відмовити за необгрунтованістю.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 17.08.2015р.

СуддяГ.М. Скиба