Ухвала суду № 48651818, 08.09.2014, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/5410/14-ц

Провадження № 2/428/1921/2014

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2014 рокум. Сєвєродонецьк

Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Олійник В.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Сєвєродонецького міського суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу та моральної шкоди.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, за тих обставин, що її подано з порушенням вимог ч.5 ст. 119 ЦПК України, відповідно до якої до позову додається документ, що підтверджує сплату судового збору в повному обсязі.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 01 листопада 2011 року, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

За подання позовної заяви, до якої включені різні самостійні вимоги майнового і немайнового характеру, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для кожної вимоги окремо, відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 вказаного Закону.

Позивачем заявлені одночасно вимоги майнового і немайнового характеру, а оплату судового збору за вимоги немайнового характеру не здійснено та не здійснено оплати позовних вимог щодо забезпечення позову.

Також не додано документів в підтвердження невизнання або оспорювання прав чи інтересів позивача відповідачем, крім того з наданих матеріалів вбачається, що відповідач проживає за іншою адресою аніж зазначено в позовній заяві. Строк повернення боргу відповідно до розписки зазначено 20.08.2014 року, однак позивачем при розрахунку загальної суми боргу датою прострочення зазначено 26.11.2013 року, у звязку з чим виникають сумніви щодо вірності наданих розрахунків.

Крім того в резолютивній частині позову позивач вказала про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру.

Вказана вимога про забезпечення позову заявлена без додержання вимог закону.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Тобто, за загальним правилом, забезпечення позову допускається після відкриття провадження у справі (яким і починається розгляд справи).

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст.151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому, згідно з ч.4 ст.122 ЦПК України питання про відкриття провадження у справі вирішується суддею у триденний строк та за вказаним позовом питання про відкриття провадження не вирішувалось.

Позов про стягнення боргу та моральної шкоди не повязаний з порушенням права інтелектуальної власності та не відноситься до виключення, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України, тому забезпечення позову до відкриття провадження у справі такої категорії законом не передбачено, відповідно вимога в позові про забезпечення цього позову до відкриття провадження у справі не відповідає ст..151 ЦПК України.

Приймаючи до уваги, що вимога про забезпечення позову позивачем вказана у резолютивній частині позовної заяви та є його складовою, суд немає можливості повернути матеріали позову позивачу.

Відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За таких обставин позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та моральної шкоди підлягає залишенню без руху, а позивач в пятиденний термін з дня отримання ухвали повинен усунути зазначені недоліки, в іншому випадку позовна заява буде вважатиметеся неподаною і буде повернута позивачу.

Керуючись ст.ст. 119, 121, 210 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та моральної шкоди, залишити без руху, про що сповістити позивача, надавши йому пятиденний термін для усунення зазначених недоліків з моменту отримання ухвали.

Розяснити, що у випадку не усунення зазначених недоліків, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

СуддяВ. М. Олійник