Вирок № 48651535, 09.12.2014, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/1/2014

Справа № 428/6/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Олійник В.М.,

при секретарі: Андрусишин Н.Т.

за участю прокурора: Карпенко О.В.,

потерпілої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сєвєродонецька матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Воєводівка Луганської області, українки, громадянки України, з середньо-спеціальної освітою, незаміжньою, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2013 року, у денний та вечірній час, більш точно час встановити не виявилося можливим, ОСОБА_2 знаходячись за адресою АДРЕСА_3, за місцем мешкання громадянина ОСОБА_3, з яким вона підтримувала близькі стосунки, та разом із громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вживали спиртні напої. Під час вживання алкоголю між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт під час якого ОСОБА_8, маючи намір на спричинення тілесних ушкоджень, нанесла ОСОБА_7 близько 5 ударів кулаками рук у обличчя та волосисту частину голови останнього, чим заподіяла тілесні ушкодження у вигляді забиття, синців, саден.

22 листопада 2013 року, у термін часу з 19 до 22 години, ОСОБА_2 знаходячись за місцем мешкання громадянина ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_3, разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_4 вживала спиртні напої. Під час вживання алкоголю між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 знову виник словесний конфлікт. На ґрунті сварки, а також з причини перебування у стані алкогольного сп'яніння, у ОСОБА_2 виник злочинний намір направлений на спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень будь-якого ступеню тяжкості. Реалізуючи цей злочинний намір ОСОБА_2 нанесла ОСОБА_7 близько 9 ударів кулаками рук у обличчя та волосисту частину голови останнього.

У результаті побиття 21 та 22 листопада 2013 року ОСОБА_2 нанесла потерпілому ОСОБА_7 не менше ніж 14 ударів та спричинила тілесні ушкодження у вигляді: забитої рани на лобі справа, 4 саден (подряпин) на лобі справа, синця на лобі зліва з переходом на ліву скроневу область і область лівого ока, синця на тлі синця у зовнішнього кінця лівого ока, садна в лівій скроневій області, садна на спинці носа, садна на лівому схилі носа, синця на спинці носа з переходом на скати, кінчик і крила носа, синця по всій поверхні лівої вушної раковини, крововиливу на внутрішній поверхні верхньої губи, крововиливу на внутрішній поверхні нижньої губи зліва, травматичного крововиливу в м'які покриви голови з боку їх внутрішньої поверхні в лівій скронево-тім'яно-потиличної області і правої лобно-тім'яно-потиличної області, травматичного крововиливу під тверду мозкову оболонку в лівій тім'яно-скроневої області, в лівій потиличній області, травматичного крововиливу під м'яку мозкову оболонку в області скроневої і тім'яної часток лівої півкулі.

Тілесні ушкодження у вигляді синців, саден голови та забитої рани, травматичного крововиливу під оболонки головного мозку згідно висновку судово-медичної експертизи № 471 від 19-26 листопада 2013 року у своїй сукупності кваліфікуються /стосовно живої особи/ як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

23 листопада 2013 року, у проміжок між 10 та 12 годинами, в результаті отриманих тілесних ушкоджень у вигляді закритої черепно-мозкової травми, травматичного крововиливу під оболонки головного мозку, настала смерть ОСОБА_7

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнала частково та пояснила, що вона визнає себе винною тільки в тому, що не викликала швидку допомогу ОСОБА_7, вбивати ОСОБА_7 вона не хотіла. З ОСОБА_7 вони іноді жили разом, зустрічалися. 21.11.2013р. їй зателефонували ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та запропонували прийти до ОСОБА_7. Вони сиділи, спілкувалися та випивали самогон. Потім ОСОБА_7 став ображати її брата, вони почали бити один одного. Вона била ОСОБА_7 руками, долонею, кулаком у груди, ногу, обличчя. Нанесла приблизно 3-5 ударів. ОСОБА_7 не падав, а сидів за столом. Потім він вийшов, а через деякий час їй сказали, що ОСОБА_7 хотів повіситися. Після цього вони всі розійшлися. На наступний день 22 листопада вона зустрілася з ОСОБА_11 та пішли до ОСОБА_7. Він їм відкрив двері. Вони знову почали вживати самогон та знову почалися образи. Після чого вони почали битися. Вона била ОСОБА_7 рукою, кулаком у груди, ногу, обличчя, може у лоб, ніс, голову. Потім ОСОБА_7 пішов до ванної кімнати. ОСОБА_4 пішов за ним, ОСОБА_7 лежав у ванній. Вони витягнули його з ванної та поклали ОСОБА_7 на підлогу, бо він був мокрий. Вони сиділи з ОСОБА_11 до 11 годині, а потім він пішов додому, а вона залишилася у ОСОБА_7. З ранку вона намагалася його підняти з підлоги, розбудити, укрила ковдрою. Потім вона зателефонувала ОСОБА_11, сказала, що не може його розбудити. З ОСОБА_11 вони теж будили ОСОБА_7, але він хропів, сопів. ОСОБА_4 запропонував викликати швидку, але вони вирішили, що він ще п'яний, то хай проспиться. Вони пішли. 23.11.2013р. вона прийшла знову до ОСОБА_7, але двері їй ніхто не відкрив. До її затримання робітниками міліції, вона пила горілку у с.Воєводівка.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 пояснила, що вона мешкає у м.Сєвєродонецьку, а ОСОБА_3 її син, мешкав в АДРЕСА_3 з ОСОБА_2. Коли ОСОБА_2 сварилася із своєю матір'ю, то вона мешкала у її сина. Також ОСОБА_2 приходила до її сина, коли у неї був вихідний. Вона не знала, що її син разом з ОСОБА_2 вживають спиртні напої. Стосунки в неї з сином були добрі, він їй допомагав, коли була в цьому потреба. Останній раз вона була у сина 19.11.2013 році. 22.11.2013р. вона з сином спілкувалася по телефону. 23.11.2013р. та 24.11.2013р. вона сину телефонувала, але він не брав слухавку. 25.11.2013р. вона теж телефонувала сину, але телефон у нього був вимкнений, після чого вона зателефонувала сусідам сина. У понеділок 25 числа її дочка телефонувала ОСОБА_2, яка була п'яна. ОСОБА_2 сказала, що будинок закритий і ОСОБА_3 не відкриває двері. Після чого вона поїхала у с.Воєводівка до сина, двері у будинок були відкриті, вона зайшла до будинку та почула трупний запах. ЇЇ син лежав на полу в ковдрі, обличчя його було у крові. Вона викликала швидку та міліцію. ОСОБА_2 не допомагала їй з витратами на поховання її сина. Вона вважає, що ОСОБА_2 заслуговує тільки суворого покарання.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_10 пояснив, що у нього з ОСОБА_3 були дружні стосунки з дитинства. ОСОБА_3 був замкнутою людиною. ОСОБА_3 з ОСОБА_2 жили разом, але постійно сварилися. ОСОБА_3 неодноразово розповідав йому, що ОСОБА_2 його б'є. ОСОБА_2 він бачив тільки, коли приїжджав до с.Воєводівка. У четвер, він телефонував ОСОБА_3, який плакав та розповів йому, що до нього приходили «кооперативці» з ул.Кооперативної, побили його та пішли, а ОСОБА_2 повернулася, зібрала речи, вдарила його по голові та пішла.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_11 пояснив, що у нього з ОСОБА_2 дружні стосунки. Його дружина, ОСОБА_5 домовилася з ОСОБА_2 зустрітися дома у ОСОБА_3. Він біля магазину зустрів ОСОБА_6 і вони теж пішли до ОСОБА_3. Коли вони прийшли до ОСОБА_3, то на його обличчі, під лівим оком, він побачив синець або якесь пошкодження, якому вже було декілька днів. Він не питав у ОСОБА_3 про те, звідки ця травма. Вони всі випивали самогон. ОСОБА_3 почав ображати брата ОСОБА_2, на що вона хотіла його заспокоїти, але вона його не била. Потім ОСОБА_3 вийшов на вулицю, через 15-20 хвилин вони пішли за ним. У сараї горіло світло, ОСОБА_3 хотів повіситися. Потім він з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пішли до них, до дому. На наступний день, він з ОСОБА_2 пішли до ОСОБА_3, який вже був на підпитку. Вони у трьох пили. ОСОБА_3 знов почав ображати брата ОСОБА_2, тоді вона почала наносити удари ОСОБА_3. ОСОБА_2 нанесла 2-3 удари рукою з розмаху в область голови. ОСОБА_3 падав на підлогу та бився головою. Вони знов випивали та знов починалася сварка між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, і знов ОСОБА_2 його б'є, а ОСОБА_3 падає. Він їх розбороняв. ОСОБА_3 падав 3-4 рази від ударів ОСОБА_2 по обличчю. Потім він провів ОСОБА_3 до ванної кімнати. Через 15-20 хвилин повернувся та побачив, що вода підійшла до краю ванни, а ОСОБА_3 почав захлинатися. Він спусти воду у ванній, зробив воду більш холоднішою. Через 15 хвилин знов повернувся до ванної кімнати та побачив, що на ОСОБА_3 ллється окріп. Він з ОСОБА_2 витягли ОСОБА_3 з ванни та поклали його на підлогу. ОСОБА_2 накрила його ковдрою. Після цього він пішов додому. На наступний день йому зателефонувала ОСОБА_2 і він поїхав до ОСОБА_3, який лежав на полу, на спині, як вони його і залишили. Він почав його будити, ОСОБА_3 щось буркнув. Він вирішив, що ОСОБА_3 спить. У ОСОБА_3 на обличчі були вже побої. Його дружина теж все бачила та чула.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_6 пояснив, що 21.11.2013 року він зустрів ОСОБА_11 і вони пішли до ОСОБА_3, який вже був у нетверезому стані. Обличчя в нього було нормальне. Він там пробув, приблизно дві години. Вони всі пили самогон, спілкувалися. Він пішов після того, як ОСОБА_3 намагався повіситися. У його присутності конфліктів не було. Більше до нього він не приходив, через декілька днів він дізнався, що ОСОБА_3 помер. ОСОБА_3 він знав з дитинства, але вони не дружили і не спілкувалися.

Допитана в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_5 пояснила, що з ОСОБА_2 вони працювали у кіоску, стосунки були дружні. 21.11.2013 році, вона з дітьми, зі своїм чоловіком, ОСОБА_11 та ОСОБА_6 прийшли у гості до ОСОБА_3. Вони випивали, потім почалася сварка між ОСОБА_2 та ОСОБА_3. ОСОБА_2 декілька разів вдарила ОСОБА_3 по голові. Після чого ОСОБА_3 вийшов, через 15-20 хвилин вони пішли за ним. У сараї горіло світло, ОСОБА_3 хотів повіситися. Вона з дітьми пішла додому. ОСОБА_2 била ОСОБА_3 долонею по обличчю, шиї, голові. Звуки ударів було чути. Від ударів ОСОБА_2, ОСОБА_3 не падав. ОСОБА_3 також намагався вдарити ОСОБА_2, але вона тримала його за руки, щоб він її не бив. На наступний день, вона не пішла до ОСОБА_3. Про те, що сталося вона дізналася від чоловіка, який сказав, що ОСОБА_3 вбитий. Все було так, як вона розповідає.

Хоча обвинувачена вину свою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.121 КК України визнала частково, її вина підтверджується показаннями свідків, зібраними по справі доказами, дослідженими судом. А саме:

- протоколом огляду місця події від 26.11.2014 року, згідно якого робітники міліції у присутності двох понятих, провели огляд місця події за адресою: м.Сєвєродонецьк, АДРЕСА_3, де робітниками міліції було виявлено плями речовини бурого кольору: на лінолеуму у кухні; на лінолеуму у коридорі; на шпалерах у ванній кімнаті; на футболці з ванної кімнати; на 2 наволочках та рушниках; на поверхні печі, на стіни у кухні та залі, на дверях у ванну кімнату, на дверях до шафи у залі, на поверхні підлоги у залі, на поверхні відра у коридорі; пилу у коридорі; табурет (т.2 а.п.3-38).

- протоколом огляду трупа від 26.11.2013 року (таблицею ілюстрацій до нього), згідно якого труп чоловіка знаходився у жилої кімнаті одноповерхового жилого будинку №64, розташованого по вул.Підгорна у с.Воєводівка, м.Сєвєродонецька. Були виявлені ушкодження у вигляді: забитої рани на лобі справа, 4 саден (подряпин) на лобі справа, синця на лобі зліва з переходом на ліву скроневу область і область лівого ока, синця на тлі синця у зовнішнього кінця лівого ока, садна в лівій скроневій області, садна на спинці носа, садна на лівому схилі носа, синця на спинці носа з переходом на скати, кінчик і крила носа, синця по всій поверхні лівої вушної раковини, крововиливу на внутрішній поверхні верхньої губи, крововиливу на внутрішній поверхні нижньої губи зліва, травматичного крововиливу в м'які покриви голови з боку їх внутрішньої поверхні в лівій скронево-тім'яно-потиличної області і правої лобно-тім'яно-потиличної області, травматичного крововиливу під тверду мозкову оболонку в лівій тім'яно-скроневої області, в лівій потиличній області, травматичного крововиливу під м'яку мозкову оболонку в області скроневої і тім'яної часток лівої півкулі (т.2 а.п.39-59);

- висновком дактилоскопічної експертизи № 1244/420 від 24.12.2013 року (таблицею ілюстрацій до неї), згідно якої:

1. Із шістдесяти семи слідів рук, вилучених 26.11.2013 року в ході огляду місця події за фактом насильницької смерті ОСОБА_7 за адресою - АДРЕСА_3: - 52 сліду придатні для ідентифікації особи; - 15 слідів не придатні для ідентифікації особи.

Висновок експерта № 1244/420 від 24.12.2013г.

2. Сліди рук, придатні для ідентифікації, вилучені в ході огляду місця події, залишені:

-11 слідів пальців рук і 1 слід долоні, залишені ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; - 4 сліду пальців рук, залишені ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6; - 15 слідів пальців рук, залишені ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7; - 21 слід рук залишені не ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, не ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7, а іншою особою (особами) (т.2 а.п.67-92);

- висновком судово-медичної імунологічної експертизи №80 від 17.12.2013р. (футболки, фрагменту шпалер, 2-х фрагментів лінолеуму, 2-х наволочок, пили, рушника, табурета, згідно якої:

1. Кров трупа ОСОБА_7 відноситься до групи А з ізогемагглютінінов анти-В.

2. Кров ОСОБА_2 відноситься до групи В з ізогемагглютінінов анти-А.

3. На футболці зразок № 1,2, фрагменті шпалер зразок № 3, 2-х ділянках лінолеуму зразок № 4,5, 2-х наволочках зразок № 6-9, пилі зразок № 10 виявлено кров людини, де були виявлені антиген В і в слідах зразок № 5, 1 ізогемагглютінінов анти-А. кров могла походити від особи з групою В з ізогемагглютінінов анти-А. Їм могла бути ОСОБА_2 Походження крові від ОСОБА_7 виключається.

4. На рушник зразок № 11 отримана слабо позитивна реакція на присутність крові, видова приналежність якої не визначена з усім набором преципитирующих сироваток наявних в лабораторії, можливо через недостатню концентрації білка в об'єкті дослідження.

5. На табуреті зразок № 12-16 слідів крові не виявлено (т.2 а.п.96-100);

- висновком судово-медичної імунологічної експертизи №81 від 12.12.2013р. (8-ми змивів з місця події), згідно якої:

1. Кров трупа ОСОБА_7 відноситься до групи А з ізогемагглютінінов анти-В. Виявлено супутній антиген Н.

2. Кров ОСОБА_2 відноситься до групи В з ізогемагглютінінов анти-А.

4. У змивах з підлоги в залі зразок №3, 4 з поверхні двері у ванній кімнаті зразок № 5, з поверхні відра в коридорі зразок № 7, з поверхні дверцяти шафи мігзразок № 8 виявлена кров людини, де був виявлений антиген А і в слідах зразок № 3, 8 - ізогемагглютінінов анти-В. Кров могла походити від особи з групою А з ізогемагглютінінов анти-В. Їм міг бути ОСОБА_7 Походження крові від ОСОБА_2 виключається.

5. У змивах з печі в кухні зразок № 1, 2, зі стіни біля грубки зразок № 6 слідів крові не виявлено (т.2 а.п.104-107);

- висновком судово-медичної експертизи №471 від 26.11.2013р. трупа ОСОБА_3, згідно якої:

1.2. При експертизі трупа встановлено: забита рана на лобі праворуч, 4 садна (подряпини) на лобі справа, синець на лобі зліва з переходом на ліву скроневу область і область лівого ока, садно на тлі синця у зовнішнього кінця лівого ока, опікова поверхня в правій скроневій області з переходом на область правої щоки і передню поверхню правої вушної раковини, садно в лівій скроневій області, садно на спинці носа, садно на лівому схилі носа, синець на спинці носа з переходом на скати, кінчик і крила носа, синець по всій поверхні лівої вушної раковини, крововилив на внутрішній поверхні верхньої губи, крововилив на внутрішній поверхні нижньої губи зліва, садно на нижній поверхні підборіддя в центрі, 4 садна на правій бічній поверхні шиї, 3 садна на передній поверхні шиї з переходом на ліву бічну поверхню шиї, опікова поверхня в правій надключичній області, опікова поверхня в правої підключичної області, опікова поверхня на передній поверхні грудної клітки справа з переходом на бічну поверхню грудної клітки справа, 2 опікові поверхні на зовнішній поверхні правого плечового суглоба, суцільна опікова поверхня на правому плечі і правому передпліччі по передній, задній, зовнішній і внутрішній поверхонь, синець на тильній поверхні правої кисті біля основи 2 пальці, синець на тильній поверхні основної фаланги 2 пальця правої кисті, синець на тильній поверхні лівої кисті біля основи 1-2 пальців, садно на зовнішній поверхні лівого стегна в верхньої третини, синець на зовнішній поверхні лівого гомілковостопного суглоба, травматичне крововилив в м'які покриви голови з боку їх внутрішньої поверхні в лівій скронево-тім'яно-потиличної області і правої лобно-тім'яно-потиличної області, травматичне крововилив під тверду мозкову оболонку в лівій тім'яно-скроневої області, в лівій потиличній області, травматичне крововилив під м'яку мозкову оболонку в області скроневої і тім'яної часток лівої півкулі.

3.11.12. Встановлені при експертизі трупа ОСОБА_7 тілесні ушкодження утворилися: опікові поверхні - від дії термічного агента; синці, садна, забита рана від дії тупих твердих предметів.

4. Ступінь тяжкості тілесних ушкоджень на трупі не визначається. Стосовно до живої особи тілесні ушкодження, встановлені у ОСОБА_7 кваліфікувалися б: синці, садна голови та забита рана, травматичне крововилив під оболонки головного мозку у своїй сукупності, як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння; крововиливи на внутрішній поверхні верхніх і нижніх губ, садна шиї, садно лівого стегна, синці обох кистей і правого гомілковостопного суглоба - як окремо так і в сукупності, як легкі тілесні ушкодження; опікові поверхні - як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

5. Враховуючи розвиток ранніх і пізніх трупних явищ, вказати точно дату і час смерті не виявляється можливим, але припускаю, що смерть ОСОБА_7 настала не менше ніж за три доби до моменту дослідження трупу.

6. Смерть ОСОБА_7 настала від закритої черепно-мозкової травми, травматичного крововиливу під оболонки головного мозку.

7. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_3 не виявлені метиловий і етиловий алкоголі.

8. Враховуючи характер і локалізацію тілесних ушкодження, встановлених при експертизі трупа припускаю, що життя ОСОБА_7 могло бути врятоване при наданні йому своєчасної кваліфікованої медичної допомоги.

9. Враховуючи характер і локалізацію тілесних ушкодження, встановлених при експертизі трупа припускаю, що вони могли утворитися не менше ніж від 31 травмуючої дії.

10. Враховуючи характер і локалізацію тілесних ушкодження, встановлених при експертизі трупа припускаю, що час життя з моменту заподіяння тілесних ушкоджень до моменту смерті ОСОБА_7 обчислюється в годинах 12- 14 годин.

13. Синці кистей рук, встановлені при експертизі трупа можуть свідчити про самооборону.

14. Заподіяння встановлених у ОСОБА_7 тілесних ушкоджень могли бути заподіяні однією особою (т.2 а.п.118-127);

- висновком судово-медичної експертизи №13-471 від 19.12.2013р., проведену до висновку експерта №471 від 26.11.2013р. по трупу ОСОБА_3, згідно якої всі встановлені на трупі ОСОБА_3 тілесні ушкодження, могли утворитися за обставин зазначених підозрюваної ОСОБА_2 під час проведення слідчого експерименту 04.12.2013 року;

- показаннями обвинуваченої ОСОБА_2, яка в судовому засіданні показала, що вона 21.11.2014р. ОСОБА_3 ображав її брата. Вона била ОСОБА_3 руками, долонею, кулаком у груди, ногу, обличчя. Нанесла приблизно 3-5 ударів. ОСОБА_3 не падав, а сидів за столом. На наступний день 22 листопада вона теж била ОСОБА_3 рукою, кулаком у груди, ногу, обличчя, може у лоб, ніс, голову. Поклали ОСОБА_3 на підлогу, а з ранку вона намагалася його підняти з підлоги, розбудити, ОСОБА_11 пропонував їй викликати швидку, але вона пішла;

- показаннями свідка ОСОБА_10, який у судовому засіданні показав, що ОСОБА_3 з ОСОБА_2 жили разом, але постійно сварилися. ОСОБА_3 неодноразово розповідав йому, що ОСОБА_2 його б'є;

- показаннями свідка ОСОБА_11, який у судовому засіданні показав, що ОСОБА_3 ображав її брата. 22 листопада ОСОБА_2 нанесла ОСОБА_3 2-3 удари рукою з розмаху в область голови. Через деякий час, ОСОБА_2 знову наносила ОСОБА_3 удари.

- показаннями свідка ОСОБА_5, яка у судовому засіданні показала, що 21 листопада, почалася сварка між ОСОБА_2 та ОСОБА_3. ОСОБА_2 декілька разів вдарила ОСОБА_3 по голові. ОСОБА_2 била ОСОБА_3 долонею по обличчю, шиї, голові. Звуки ударів було чути. Від ударів ОСОБА_2, ОСОБА_3 не падав. ОСОБА_3 також намагався вдарити ОСОБА_2, але вона тримала його за руки, щоб він її не бив. На наступний день, вона не пішла до ОСОБА_3. Про те, що сталося вона дізналася від чоловіка, який сказав, що ОСОБА_3 вбитий. Все було так, як вона розповідає.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд вважає, що вина обвинуваченої доказана та дії ОСОБА_2, що виразилися в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, вірно кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України.

Часткове визнання провини обвинуваченою та її версія, яка була викладена у судовому засіданні, на думку суду, не знайшли свого підтвердження, а її провину, суд вважає повністю доведеною, як свідченням свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_10, наданими в судовому засіданні, у яких відсутні підстави обмовляти обвинувачену та в об'єктивності яких у суду не має підстав для сумнівів, оскільки вони послідовні та підтверджуються зібраними по справі доказами. З урахуванням вищевикладеного, позиція, яку зайняла обвинувачена - часткове визнання провини, на думку суду, пов'язана з її захистом, однак оцінюється судом, як спроба уникнути кримінальної відповідальності та покарання. Висновки суду про провину ОСОБА_2 засновані на доказах, які безпосередньо були вивчені судом при розгляді даного кримінального провадження.

Показання свідка ОСОБА_11 у відношенні обвинуваченої ОСОБА_2, які він надав у судовому засіданні, а саме в частині того, що в перший день (21.11.2014р.) ОСОБА_2 не била ОСОБА_3, спростовуються показаннями свідка ОСОБА_5, яка стверджувала, що ОСОБА_2, 21.11.2013р. декілька разів вдарила ОСОБА_3 по голові та після ударів ОСОБА_3 не падав. Також показання свідка ОСОБА_11 у відношенні обвинуваченої ОСОБА_2, які він надав у судовому засіданні в частині того, що на наступний день (22.11.2014р.), ОСОБА_3 падав на підлогу та бився головою після того, як ОСОБА_2 наносила ОСОБА_3 удари, спростовуються показаннями обвинуваченої, яка стверджувала, що ОСОБА_3 не падав після нанесених нею ударів, а сидів за столом. Отже показання свідка ОСОБА_11, суд частково оцінює критично, як бажання допомогти обвинуваченій ОСОБА_2, уникнути відповідальності за скоєне.

Також показання свідка ОСОБА_6 у відношенні обвинуваченої ОСОБА_2, які він надав у судовому засіданні, а саме, що у його присутності конфліктів між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не було, суд оцінює критично, як бажання допомогти обвинуваченій ОСОБА_2, уникнути відповідальності за скоєне.

Обираючи вид та міру покарання, суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів. Дані про особу ОСОБА_2, яка раніше не судима, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 2007 року, не працює, вину визнала частково, у скоєному не розкаялася, не відшкодувала потерпілій заподіяну матеріальну та моральну шкоду.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, згідно ст.66 КК України, судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, особи обвинуваченої, думки потерпілої, яка просила суворо покарати обвинувачену та призначити покарання пов'язане з позбавленням волі, суд вважає, що її виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, так як тільки таке покарання може попередити скоєння нею нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлений. Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100, ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначити їй покарання у вигляді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 - домашній арешт залишити без змін.

Строк покарання ОСОБА_2 обчислювати з дня її затримання.

Речові докази: - фрагмент лінолеуму з кухні; фрагмент лінолеуму з коридору; фрагмент шпалери з ванної кімнати; футболку з ванної кімнати; пилу; 2 наволочки; рушник; табурет; змиви з поверхні печі, стіни у кухні та залі, двері у ванну кімнату, двері до шафи у залі, з поверхні підлоги у залі, з поверхні відра у коридорі; сліди рук; пила; 12 недопалків сигарет; 3 фрагменти металевого дроту; зразки крові трупа ОСОБА_7 та підозрюваної ОСОБА_2, які знаходяться в камері схову речових доказів Сєвєродонецького МВ ГУМВС - знищити;

-паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7, 2 мобільних телефони; ключи від будинку у кількості 5 одиниць, передані на зберігання під розписку потерпілій ОСОБА_9 - залишити у останньої;

- електровентилятор, який знаходиться в камері схову речових доказів Сєвєродонецького МВ ГУМВС - передати потерпілій ОСОБА_9;

- дактилокарти підозрюваної ОСОБА_2, трупа ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_4 які зберігаються у матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати за проведення дактилоскопічної експертизи № 1244/420 від 24.12.2013 року в розмірі 2447 гривень 20 копійок стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харьківської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Згідно ст.376 ч.6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченій та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя В.М. Олійник