Рішення № 48649581, 11.08.2015, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" серпня 2015 р.

Справа № 921/628/15-г/17

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий колос", м.Скалат Підволочиського району Тернопільської області

до відповідача: Скалатської міської ради, м.Скалат Підволочиського району Тернопільської області

про визнання права власності на нерухоме майно,

за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий колос", м.Скалат Підволочиського району Тернопільської області, звернувся 23.06.2015р. (згідно штампу вхідної кореспонденції суду за №655 від 23.06.2015р.) до господарського суду Тернопільської області з позовом до Скалатської міської ради, м.Скалат Підволочиського району Тернопільської області, про визнання права власності на нерухоме майно, а саме: молочний блок, площею 486,6м2, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Підволочиський район, м.Скалат, вул.Тернопільська, 60Е; корівник, площею 1587,2м2, що знаходиться за адресою: м.Скалат, вул.Тернопільська, 60М; кормоцех, площею 582,7м2, що знаходиться за адресою: м.Скалат, вул.Тернопільська, 60П; насосну станцію, площею 16,4м2, водонапірну башню, площею 2,0м2, що знаходяться за адресою: м.Скалат, вул.Тернопільська, 60О, посилаючись на відсутність правовстановлюючих документів на дані об'єкти нерухомості та приписи ст.ст.328, 392 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 25.06.2015р. порушено провадження у справі, витребувано від сторін додаткові документи; судове засідання призначено на 09.07.2015р.; в подальшому розгляд справи двічі відкладався, востаннє, на 11.08.2015р., по причині неподання сторонами усіх документів, необхідних для розгляду справи та неявки в судове засідання представника відповідача.

Позовні вимоги товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий колос" обґрунтовуються тим, що позивач є правонаступником ПСГП "Золотий колос", котре було реорганізовано згідно Порядку оформлення правонаступництва за зобов’язаннями реорганізованих КСП, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України №63 від 14.03.2001р. та в процесі реорганізації до нього перейшли всі права та обов’язки реорганізованого ПСГП "Золотий колос", в тому числі право власності на спірне майно (корівник, молочний блок, кормоцех, насосну станцію та водонапірну башню). Зазначає, що спірним майном товариство відкрито та безперервно володіє з 2004 року, обліковує його на балансі, виготовлено відповідну технічну документацію на нерухоме майно, присвоєно адресні номери. Також, позивач вказує, що з метою належного оформлення права власності на спірне майно, позивач звертався до Скалатської міської ради, однак рішенням виконавчого комітету Скалатської міської ради №11 від 09.02.2015р. було відмовлено у визнанні права власності на спірне майно, з підстав відсутності у заявника усіх належних документів, які б підтверджували право власності. Зважаючи на факт невизнання за позивачем права власності та відсутності в останнього правовстановлюючих документів на спірне майно, позивач звернувся за судовим захистом своїх прав.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, документи, які стали підставою для прийняття рішення №11 від 09.02.2015р. та регламент Скалатської міської ради. Водночас, згідно направленого суду клопотання №318 від 02.04.2015р. (вх.№15526 від 07.07.2015р.) та відзиву на позов, міська рада позовні вимоги не заперечує та просить справу розглянути без участі її уповноваженого представника.

Представник позивача в судове засідання не прибув, у поданому клопотанні без номеру від 11.08.2015р. (вх.№17687 від 11.08.2015р.) просив розгляд справи здійснювати без участі представника.

Розглянувши матеріали справи, додатково зібрані документи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Згідно виписки з протоколу №3 від 23.11.2001р. зборами уповноважених власників земельних та майнових паїв приватного сільськогосподарського підприємства "Золотий колос" вирішено реорганізувати ПСГП "Золотий колос" в сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий колос" (з правонаступництвом).

В процесі здійснення реорганізації рішеннями зборів уповноважених власників земельних та майнових паїв: №3 від 06.06.2001р. - затверджено перелік (список) майна, що виділяється для погашення кредиторської заборгованості по оплаті праці, податках та обов'язкових платежах; №1 від 18.06.2006р. - створено комісію по продажу майна під оплату праці та заборгованості перед бюджетом, затверджено комісію з наданням права продажу нерухомого майна тобто основних та оборотних засобів, що виділені під борги щодо оплати праці та заборгованості перед бюджетом; №1 від 11.03.2007р. – вирішено продати техніку та будівлі, а вилучені кошти розподілити згідно структури розподілу майна; затверджено ліквідаційну комісію по продажу майна та визначено уповноважену особу для оформлення продажу.

Згідно положень Статуту СГ ТОВ "Золотий колос", зареєстрованого Підволочиською районною державною адміністрацією 03.12.2001р. за №0405822600010189 сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий колос" є правонаступником ПСГП "Золотий колос".

В свою чергу, згідно п.п.1.1 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий колос", зареєстрованого 11.08.2004р. державним реєстратором Підволочиської районної державної адміністрації Тернопільської області за №0001000002 позивач (ТОВ "Золотий колос") є правонаступником сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий колос".

Дані факти також встановлено господарським судом Тернопільської області при розгляді справ №12/217-4287 та №14/45-1062, порушених за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий колос" до Скалатської міської ради та Підволочиського районного бюро технічної інвентаризації, про визнання права власності на майно, тобто за участю тих самих сторін. Вище перелічені рішення господарського суду набрали законної сили в порядку ст.85 ГПК України і на даний час є чинними, а відтак, факти, встановлені судами під час розгляду цих справ не потребують доведення знову в силу положень ст.35 ГПК України.

Як вбачається з долучених довідок №1 від 21.05.2015р., №5 від 17.07.2015р., №11 від 29.07.2015р. та оборотно-сальдової відомості ТОВ "Золотий колос" по рахунку №10.3 спірні приміщення молочного блоку, кормоцеху, корівника 4-х рядного та водонапірної башні знаходяться на балансі позивача.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що товариством з обмеженою відповідальністю у 2008 році виготовлено технічну документацію на об’єкти нерухомого майна: корівник, площею 1587,2м2, розташований за адресою: вул.Тернопільська, 60М у м.Скалат Тернопільської області; молочний блок, площею 486,6м2, розташований за адресою: вул.Тернопільська, 60-Е у м.Скалат Тернопільської області; кормоцех, площею 582,7м2, розташований за адресою: вул.Тернопільська, 60-П у м.Скалат Тернопільської області; насосну станцію, площею 16,4м2 та водонапірну башню, площею 2,0м2, розташовані за адресою вул.Тернопільська, 60-О у м.Скалат Тернопільської області.

З метою подальшого оформлення права власності на перелічені об’єкти нерухомості, товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий колос" 09.02.2015р. звернулося до Скалатської міської ради із заявою про оформлення права власності на дане майно.

Проте, виконавчим комітетом Скалатської міської ради рішенням №11 від 09.02.2015р. "Про визнання права власності на будівлі ТзОВ "Золотий колос" по вул.Тернопільська" відмовлено у визнанні права власності за ТОВ "Золотий колос" на будівлі та споруди (об’єкти нерухомості), у зв’язку з відсутністю у заявника всіх належних документів, згідно яких можна встановити та визнати право власності.

Наведене послугувало підставою для звернення з позовом про визнання права власності в судовому порядку.

Оцінюючи докази, що долучені до матеріалів справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка встановлює право кожного звернутись до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

У Першому Протоколі до Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, задекларовано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, виходячи із змісту вищенаведених норм права застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), а відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Відповідно до ст.317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно положень ст.319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст.41 Конституції України та ст.328 Цивільного Кодексу України право власності набувається в порядку та на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Матеріалами справи підтверджується, що товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий колос" є правонаступником приватного сільськогосподарського підприємства "Золотий колос", котре було реорганізовано згідно рішення зборів уповноважених власників земельних та майнових паїв господарства (протокол №3 від 23.11.2001р.).

У 2000 році на виконання Указу Президента України №1529 від 03.12.1999р. "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" колективні сільськогосподарські підприємства було реорганізовано у підприємства на основі приватної форми власності. Порядок розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств був врегульований Порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики від 14.03.2001р. №62 (далі – Порядок №62). Згідно даного порядку майно колишніх сільськогосподарських підприємств було поділено на 4 види:

- майно під погашення кредиторської заборгованості колишнього сільськогосподарського підприємства;

- майно соціальної сфери;

- майно, яке не підлягає розпаюванню;

- майно пайового фонду.

Майно під погашення кредиторської заборгованості підлягало передачі підприємству – правонаступнику і визначалось власністю останнього. Майно пайового фонду підлягало передачі у спільну часткову власність співвласників майнових паїв.

Згідно п.6 Порядку оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України №63 від 14.03.2001р. (далі - Порядок №63), реорганізація передбачає створення на базі КСП однієї або декількох осіб – правонаступників в один із таких способів: злиття, поділ, виділення або перетворення. До новостворених юридичних осіб – правонаступників КСП повністю або в межах обсягів правонаступництва переходять майнові права та обов’язки реорганізованого підприємства.

Пунктом 10 Порядку №63 визначено, що при перетворенні КСП в інше підприємство, яке щойно виникло, переходять всі майнові права та обов’язки реорганізованого КСП.

Судом встановлено, що згідно рішення уповноважених власників земельних та майнових паїв ПСГП "Золотий колос" №3 від 23.11.2001р. відбулася реорганізація сільськогосподарського підприємства та на його основі створено сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий колос". Відповідно до Розділу І установчого договору, затвердженого установчими зборами засновників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий колос" 23.11.2001р. та зареєстрованого Підволочиською районною державною адміністрацією 03.12.2001р. за реєстраційним №04058226100010189, засновниками та учасниками товариства є власники майнових паїв реорганізованого ПСГП "Золотий колос" в кількості 25 осіб згідно переліку.

Відповідно до нової редакції Статуту ТОВ "Золотий колос", затвердженого рішенням зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий колос" 29.06.2004р. та зареєстрованого 11.08.2004р. державним реєстратором Підволочиської районної державної адміністрації Тернопільської області за №0001000002, позивач у справі є правонаступником сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий колос" (п.1.1 Статуту).

Також, уповноваженими власниками майнових та земельних паїв було визначено перелік майна, що передавалося під погашення кредиторської заборгованості з оплати праці реорганізованого сільськогосподарського підприємства, в тому числі – спірне майно (виписка з протоколу №3 від 06.06.2001р.).

Окрім того, згідно довідки ТОВ "Золотий колос" №1 від 21.05.2015р., №5 від 17.07.2015р., №11 від 29.07.2015р., даних оборотно-сальдової відомості ТОВ "Золотий колос" по рахунку №10.3, підтверджується що спірні приміщення, а саме: корівник, молочний блок, кормоцех, водонапірна башня, станом на час розгляду справи судом, перебувають на балансі товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий колос", а на приміщення корівника, молочного блоку, кормоцеху, насосну станцію, водонапірну башню товариством виготовлено технічну документацію.

Водночас, суд відмічає, що в даних документах не значиться приміщення насосної станції, тобто позивач не є балансоутримувачем даного майна.

Між тим, із рішення виконавчого комітету Скалатської міської ради №11 від 09.02.2015р. вбачається, що органом місцевого самоврядування не визнається право власності за ТОВ "Золотий колос" на вказані будівлі, з підстав відсутності в останнього відповідних правовстановлюючих документів.

Відповідно до ч.1 ст.316, ст.321, ст.328 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності є непорушним.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В даному випадку право власності позивача на спірне майно не визнається Скалатською міською радою в особі її виконавчого комітету, у зв’язку з чим дане право позивача не може бути зареєстровано у встановленому законом порядку.

Як стверджує позивач та це підтверджується матеріалами справи, спірні приміщення товариством набуто у власність в процесі реорганізації ПСГП "Золотий колос", відповідно до норм закону (Порядку №62 та Порядку №63) як правонаступником що відповідає приписам статті 328 ЦК України.

За даних обставин суд вважає, що позивач набув право власності на спірне нерухоме майно на законних підставах, а тому беручи до уваги, що заявлений позов відповідає визначеним законом способам захисту і законність підстав такого набуття відповідачем не заперечено, а іншого можливого способу захисту свого права у позивача не має, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання за товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий колос" права власності на об’єкти нерухомого майна.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Разом з тим, враховуючи, що позивачем не надано документального підтвердження правомірності набуття права власності на насосну станцію та не зазначено підстав такого набуття прав щодо даного майна, тому вимоги позивача в цій частині позову до задоволення не підлягають, оскільки є необґрунтованими та безпідставними, такими, що спростовуються наявними у справі доказами.

Судові витрати, в силу ст.49 ГПК України, покладаються на позивача, оскільки господарським судом в процесі розгляду справи не встановлено в діях відповідача ознак протиправності.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст.11, 15, 16, 316-321, 328, 386, 391, 392 ЦК України, ст.ст.1, 2, 42-47, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 811, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий колос" (вул.Тернопільська, 60, м.Скалат Підволочиського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 03782049) право власності на нерухоме майно:

- корівник, площею 1587,2м2, що знаходиться за адресою: вул.Тернопільська, 60М у м.Скалат Підволочиського району Тернопільської області;

- молочний блок, площею 486,6м2, що знаходиться за адресою: вул.Тернопільська, 60Е у м.Скалат Підволочиського району Тернопільської області;

- кормоцех, площею 582,7м2, що знаходиться за адресою: вул.Тернопільська, 60П у м.Скалат Підволочиського району Тернопільської області;

- водонапірну башню, площею 2,0м2, розташовану за адресою: вул.Тернопільська, 60О у м.Скалат Підволочиського району Тернопільської області.

3. В решті позову – відмовити.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено "17" серпня 2015 року.

Суддя Н.О. Андрусик