Рішення № 48648082, 21.08.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" серпня 2012 р. Справа № 5019/1165/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С.І.С."

до відповідача ОСОБА_1 комітету Рівненської міської ради

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

Комунальне підприємство "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації"

треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнепромсантехмонтаж"

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Рівненська міська рада

про визнання права власності на нерухоме майно

Суддя Андрійчук О.В.

Представники сторін:

від позивача : не з'явився

від відповідача : ОСОБА_3, дов. № 08-1271 від 26.08.2011 року

від третьої особи - Комунальне підприємство "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації": не з'явився

від третьої особи - ОСОБА_2: не з'явилася

від третьої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнепромсантехмонтаж": не з'явився

від третьої особи - Рівненська міська рада: не з'явився

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

У липні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «С.І.С.»(надалі-позивач) звернулося до господарського суду з позовом до ОСОБА_1 комітету Рівненської міської ради (надалі-відповідач), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Комунальне підприємство «Рівненська міське бюро технічної інвентаризації»(надалі-третя особа) про визнання права власності на нерухоме майно незавершений будівництвом багатоповерховий житловий будинок з вбудованими приміщеннями, що знаходиться за адресою: вул. Струтинської,2-в, м. Рівне.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

29.05.2012 року ОСОБА_2 та позивачем складено акт прийому-передачі нерухомого майна згідно з рішенням загальних зборів учасників, оформленого протоколом № 1 від 29.05.2012 року, за яким до статутного капіталу позивача передано у власність незавершений будівництвом багатоповерховий житловий будинок з вбудованими приміщеннями, що знаходиться за адресою: вул. Струтинської,2-в, м. Рівне, процент готовності 35%.

З метою проведення державної реєстрації права власності на незавершений будівництвом будинок, позивач звернувся до третьої особи із відповідною заявою.

12.06.2012 року листом № 1525 третя особа відмовила позивачу у реєстрації права власності з тих підстав, що оформлення права власності проводиться з видачею свідоцтва, яке, у свою чергу, видається виключно на завершений будівництвом обєкт.

Вважаючи, що своєю відмовою у реєстрації права власності на незавершений будівництвом багатоповерховий житловий будинок третя особа не визнає право власності позивача, останній звернувся за його захистом до господарського суду.

В матеріально-правове обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ст. ст. 88, 89, 115, 328, 392 ЦК України, ст.ст. 82, 83, 85, 140 ГК України, ст.ст. 7, 12 Закону України «Про господарські товариства», ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень», Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Мінюсту № 7/5 від 07.02.2002 року, тощо.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що не є належним відповідачем у справі, через канцелярію суду подав клопотання про заміну неналежного відповідача, про залучення третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Рівненську міську раду.

Представник третьої особи - Комунального підприємства «Рівненська міське бюро технічної інвентаризації»проти вимог позивача заперечив, зазначивши, що оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності, яке містить, зокрема опис обєкта нерухомого майна (загальна та житлова площа), що формується за результатами технічної інвентаризації обєкта нерухомого майна. Зазначення вказаних характеристик можливе лише стосовно обєкта завершеного будівництвом та прийнятого в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Ухвалою суду від 24.07.2012 року третіми особами на стороні позивача, які не заявляють самосійних вимог на предмет спору, залучено ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнепромсантехмонтаж».

Ухвалою суду від 07.08.2012 року третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Рівненську міську раду.

07.08.2012 року через службу діловодства суду надійшли заяви від третіх осіб - ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнепромсантехмонтаж», в яких останні просять розглядати справу без їхньої участі.

Третя особа Рівненська міська рада у судове засідання не з'явилася, пояснень з приводу заявлених позовних вимог суду не надала.

Ухвалою суду від 24.07.2012 року розгляд справи відкладено на 07.08.2012 року.

Ухвалою суду від 07.08.2012 року розгляд справи відкладено на 21.08.2012 року.

21.08.2012 року через службу діловодства господарського суду надійшло клопотання від представника позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити належне представництво інтересів останнього. Господарський суд з урахуванням обставин даної справи відхиляє доводи учасника судового процесу - позивача щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника з причини, пов'язаної з участю в іншому судовому засіданні. При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч. 1-5 ст. 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст. 32 - 34 ГПК). У той же час до клопотання позивача про відкладення розгляду справи не надано жодного доказу, який би стверджував обставини, викладені у вказаному клопотанні. Крім того, розгляд справи двічі відкладався, відтак у позивача було достатньо часу для надання доказів з метою обґрунтування обставин, викладених у позовній заяві.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце судового розгляду справи були повідомленні належним чином.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п.п. 3.9.1., 3.9.2. Постанови № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи, що неявка представників позивача та третіх осіб не перешкоджає розгляд справу, суд вважає за можливе вирішити спір по суті.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.05.2012 року на загальних зборах учасників позивача, оформлених протоколом № 1, прийнято рішення про збільшення статутного капіталу та надано згоду його учаснику ОСОБА_2 внести до статутного капіталу незавершений будівництвом багатоповерховий житловий будинок з вбудованими приміщеннями, що знаходиться за адресою: вул. Струтинської,2-в, м. Рівне, який на підставі іпотечного договору від 30.08.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 за реєстр. № 2599, зареєстрований в Комунальному підприємстві «Рівненське бюро технічної інвентаризації»за № 32898699 від 22.05.2012 року, належить їй на праві власності.

29.05.2012 року між ОСОБА_2 та позивачем складено акт прийому-передачі незавершеного будівництвом багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями.

З метою проведення державної реєстрації права власності на незавершений будівництвом будинок, позивач звернувся до третьої особи із відповідною заявою.

До заяви позивач долучив наступні документи: протокол № 1 загальних зборів учасників позивача від 29.05.2012 року, акт прийому-передачі незавершеного будівництвом багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями.

12.06.2012 року листом № 1525 третя особа - Комунальне підприємство «Рівненська міське бюро технічної інвентаризації»відмовила позивачу у реєстрації права власності з тих підстав, що оформлення права власності проводиться з видачею свідоцтва, яке, у свою чергу, видається виключно на завершений будівництвом обєкт.

Позивач вважаючи, що його право оспорюється чи не визнається, в порядку ст. 392 ЦК України звернувся до господарського суду з позовом про його захист.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Відповідачем у позові про визнання права власності є особа, яка оспорює право власності на майно, або особа, яка хоч і не оспорює права власності на майно, але і не визнає його.

Позов про визнання права власності є речово-правовим і при зверненні до суду позивач повинен підтвердити наявність у нього права власності на спірне майно.

Крім цього, позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не з'єднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод.

Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна.

Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно.

Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна.

Отже, виходячи з диспозиції ст. 392 ЦК України, захищається вже існуюче право власності в разі його оспорювання будь-ким.

З урахуванням наведеного, визнання у судовому порядку права власності на річ за загальним правилом є способом захисту наявного цивільного права, а не підставою для його виникнення.

У той же час, позивач звертаючись до суду з позовом про визнання права власності, посилаючись при цьому на ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень», Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Мінюсту № 7/5 від 07.02.2002 року, згідно з якими судові рішення визнаються правовстановлюючими документами для реєстрації права власності, має на меті використати судове рішення як підставу виникнення права власності, а не як спосіб захисту уже існуючого у нього права власності, що не може вважатися правомірним.

Крім того, виходячи зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 331 ЦК України, ч. 1 ст. 182 ЦК України та п.п. 1.6., 8 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, право власності на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка створила це майно, після закінчення будівництва об'єкта нерухомості, введення його в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності та реєстрації права власності.

Отже, до прийняття об'єкта новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на цей об'єкт не виникає.

До виникнення права власності на новозбудоване нерухоме майно право власності існує лише на матеріали, обладнання та інше майно, що було використано в процесі будівництва (абзац 1 ч. 3 ст. 331 ЦК України).

Абзацом 2 ч. 3 ст. 331 ЦК України встановлено право особи, що створила об'єкт нерухомого майна зі своїх матеріалів, або набуває на нього право власності на підставі договору або закону, укладати договори щодо зазначеного об'єкта незавершеного будівництва (про відчуження або іпотечні).

При цьому для реєстрації права власності набувача на об'єкт незавершеного будівництва, надаються документи, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисна документація, а також документи, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Таким чином, ст. 331 ЦК України не передбачена можливість визнання права власності на недобудоване нерухоме майно в судовому порядку.

Позиція про неможливість визнання права власності на недобудоване нерухоме майно в судовому порядку викладена в постанові Верховного Суду України від 19.09.2011 року у справі № 3-82гс11, листі Верховного Суду України від 01.04.2012 року "Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України за 2010 - 2011 рр.".

Щодо документів, які подаються органу БТІ для проведення державної реєстрації права власності на обєкт незавершеного будівництва, то суд вважає за необхідне зазначити таке.

Частиною 1 ст. 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч. 4 ст. 182 ЦК України, ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Пунктом 2.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1.

Відповідно до п. 1.6. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно державній реєстрації підлягає право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Державна реєстрація права власності на об'єкти незавершеного будівництва проводиться у порядку, визначеному Положенням, з урахуванням особливостей, встановлених у розділі IV Положення.

У свою чергу, згідно з розділом IV Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно державна реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва проводиться реєстратором БТІ відповідно до вимог Положення та з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

У разі проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності на об'єкт незавершеного будівництва до заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) додаються документи, що посвідчують право на земельну ділянку, та дозвіл на виконання будівельних робіт, їх копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав, видачу витягу про державну реєстрацію прав та надання витягу з Реєстру прав, а також інші документи, визначені Положенням.

У разі проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності на об'єкт незавершеного будівництва, для будівництва якого не вимагається дозвіл на виконання будівельних робіт, до заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) додаються документи, що посвідчують право на земельну ділянку, затверджена проектна документація на будівництво об'єкта містобудування, їх копії, копія документа, що відповідно до законодавства засвідчує факт повідомлення заявником (заявниками) інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про початок виконання будівельних робіт, на які не вимагається дозвіл на виконання будівельних робіт, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав, видачу витягу про державну реєстрацію прав та надання витягу з Реєстру прав, а також інші документи, визначені Положенням.

У разі здійснення наступних транзакцій з об'єктом незавершеного будівництва державна реєстрація права власності на такий об'єкт проводиться відповідно до вимог Положення та з урахуванням особливостей, визначених пунктами 4.2 та 4.3 Положення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не надав третій особі - Комунальному підприємству «Рівненська міське бюро технічної інвентаризації»документів, необхідних для проведення реєстрації права власності на незавершений будівництвом багатоповерховий житловий будинок з вбудованими приміщеннями, що знаходиться за адресою: вул. Струтинської,2-в, м. Рівне, відтак третя особа правомірно відмовила в оформленні права власності та видачі свідоцтва (п. 3.5. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно).

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач та третя особа - Комунальне підприємство «Рівненська міське бюро технічної інвентаризації»здійснює оформлення та видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно і, не перебуваючи з позивачем у правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядження майном, щодо якого заявленого позовні вимоги про визнання права власності, не оспорює та не претендує на таке право, а відмовляє в оформленні та видачі свідоцтва з підстав ненадання всіх необхідних документів для оформлення права власності.

Відтак, відмова органу державної реєстрації прав в оформлені права власності на об'єкт незавершеного будівництва та видачі свідоцтва позивачу у зв'язку з ненаданням ним необхідних документів для оформлення такого права не є оспорюванням права власності на об'єкт нерухомого майна (постанова Верховного Суду України від 20 червня 2011 р. у справі N 3-54гс11; постанова Верховного Суду України від 20 червня 2011 р. у справі N 3-55гс11; постанова Верховного Суду України від 20 червня 2011 р. у справі N 3-60гс11; постанова Верховного Суду України від 20 червня 2011 р. у справі N 3-61гс11; постанова Верховного Суду України від 12 вересня 2011 р. у справі N 3-78гс11; постанова Верховного Суду України від 3 жовтня 2011 р. у справі N 3-100гс11; постанова Верховного Суду України від 10 жовтня 2011 р. у справі N 3-105гс11).

З викладеного вбачається, що позивач не довів належними та достатніми доказами того, що, позивачу належить право власності на обєкт незавершеного будівництва та що відповідач в будь-який спосіб не визнає чи оспорює право власності позивача на спірне майно.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення позову та визнання за позивачем права власності на незавершений будівництвом багатоповерховий житловий будинок з вбудованими приміщеннями, що знаходиться за адресою: вул. Струтинської,2-в, м. Рівне.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "С.І.С." (вул. Княгині Ольги,1, м. Рівне, 33000, код ЄДРПОУ 36922004) в дохід Державного бюджету 62 770,50 (шістдесят дві тисячі сімсот сімдесят грн. 50 коп.) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Андрійчук О.В.

Повне рішення складене 21.08.2012 року