Рішення № 48647309, 10.08.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" серпня 2015 р.Справа № 916/2399/15

За позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення 9219,41 грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_2 довіреність;

ОСОБА_3 довіреність;

Від відповідача: не зявився;

В судовому засіданні 10.08.2015р. приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_3 довіреність;

Від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся з до суду з позовом до відповідача, Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 9219,41 грн. яка складається з заборгованості з орендної плати в сумі 1236,06грн., пені в розмірі 241,29грн. та неустойки в сумі 2495,12грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.06.2015р. було порушено провадження по справі №916/2399/15

Відповідач у засідання суду не зявився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання, відзив на позов не надав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 10.08.2015р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

21.01.2003р. між Київською районною адміністрацією м. Одеси та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди нежитлового приміщення №2/205 (далі договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, розташоване за адресою Академіка Корольова, 58, загальною площею 15,9 кв.м.

Рішенням Одеської міської ради № 56-V від 27.06.2006 р. „Про впорядкування роботи виконавчих органі Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси було встановлено, що єдиним уповноваженим органом Одеської міської ради з питань виконання функцій орендодавця нежитлових будівель (споруд, приміщень), що знаходяться у комунальній власності територіальних громад міста Одеси, за винятком нежилих будівель (споруд, приміщень) комунальних установ та підприємств охорони здоровя, є Представництво по управлінню комунальної власності Одеської міської ради.

Додатковим погодженням №1 від 28.03.2007р. до вказаного договору у тексті назву орендодавця було змінено з „Київська районна адміністрація м. Одеси на „Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Згідно з положенням Про департамент комунальної власності Одеської міської ради, яке затверджене рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011 р. № 384-VI Департамент комунальної власності Одеської міської ради є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Даний позов подано Департаментом відповідно до рішення Одеської міської ради від 31.01.2011 р. № 273-VI Про затвердження структури виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради та виконавчих органів

Відповідно до п. 1.2 Договору строк дії договору оренди визначався з 14.01.2003 р. по 13.01.2008р.

Додатковим погодженням №2 від 22.11.2010 р. до Договору строк дії Договору було продовжено до 21.05.2011 р.

Додатковим погодженням №3 від 04.07.2012р. до вказаного договору у тексті назву орендодавця було змінено з „Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на „Департамент комунальної власності Одеської міської ради. Крім того, відповідного до даного погодження було змінено орендну ставку з 04.07.2012р., яка складає 1151,05грн. (з ПДВ) та продовжено строк дії договору до 04.06.2015р.

Позивач вказує, що орендар в порушення ст.ст. 526, 530, 629, 762 ЦК України, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна та умов договору оренди, відповідно до яких орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі, не виконував належним чином умови договору оренди. Внаслідок цього у нього утворилась заборгованість з орендної плати, на яку згідно з п. 5.2 договору оренди була нарахована пеня.

Як вбачається з матеріалів справи, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди, виселення та стягнення.

Рішенням господарського суду Одеської області по справі №916/2097/14 від 14.07.2014р. позовні вимоги Департамента комунальної власності Одеської міської ради були задоволені в повному обсязі.

07.10.2014р. актом приймання-передачі вищевказане нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 15,9кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 58 було передано Департаменту відповідачем.

Відповідно п. 4.7 договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобовязаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) обєкта оренди.

Пунктом 4.10 договору передбачено, що у випадку припинення дії договору, у звязку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, Орендар сплачує неустойку в розмірі подвійної орендної плати з урахуванням щомісячного індексу інфляції по день підписання акта приймання передачі приміщення.

Враховуючи невиконання відповідачем свого обовязку щодо повернення орендованого приміщення у встановлений договором 15-денний строк, позивачем нархована неустойка за період з 29.07.2014р. по 07.10.2014р., розмір якої становить 6042,06 грн.

Крім того, позивач зазначає що за відповідачем рахується залишок заборгованість за період з 01.06.2014р. по 28.07.2014р. в сумі 1236,06грн. та пені за період з 16.06.2014р. по 15.01.2015р. в розмірі 241,29грн.

19.03.2015р. позивач направив на адресу відповідача претензію за №01-13/1944 з вимогою в строк до 15.04.2015р.погасити залишок заборгованість по орендній платі, пені та нараховану неустойку.

Зазначена претензія була отримана відповідачем 04.04.2015р, проте була залишена без відповіді та задоволення.

Посилаючись на вищенаведені обставити, Департамент комунальної власності Одеської міської ради, звернувся з відповідним позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною 1, 3 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендар зобовязаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку, у відповідача наявна заборгованість з орендної плати за договором оренди нежилого приміщення 2/205 від 21.01.2003р. за період з 01.06.2014р. по 28.07.2014р. в сумі 1236,06грн., про стягнення якої і просить позивач. Враховуючи, що доказів сплати вказаної заборгованості відповідач, в порядку ст.33 ГПК України, не надав, позов в цій частині підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.2 договору оренди за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Позивачем в звязку з невиконанням відповідачем умов договору нарахована пеня в розмірі 241,29грн. за період з 16.06.2014р. по 15.01.2015р.

Проте, перевіривши надані позивачем розрахунок пені, судом встановлено що наданий розрахунок не відповідає вимогам чинного законодавства щодо періоду нарахування, в звязку з чим судом самостійно здійснено перерахунок пені.

Так, здійснивши перерахунок пені за період з 16.06.2014р. по 16.12.2014, судом встановлено, що сума пені яка підлягає задоволенню становить 214,55грн..

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення неустойки за період з 29.07.2014р. по 07.10.2014р. у сумі 6042,06грн.., то дана вимога також підлягає задоволенню на підставі ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи проте враховуючи перерахунок пені підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 (65076, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код 26302595) 1236 (одну тисячу двісті тридцять шість) грн. 06 коп. - заборгованості по орендній платі, 214 (двісті чотирнадцять) грн. 54 коп. пені, 6042 (шість тисяч сорок дві)грн.06коп. неустойки та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 17 серпня 2015 р.

Суддя К.Ф. Погребна