Ухвала суду № 48646600, 02.04.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/14271/14-ц

Провадження 4-с/127/71/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Саблук С.А. розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ ОСОБА_2, за участю заінтересованої особи ОСОБА_3 і особі опікуна ОСОБА_4, на рішення державного виконавця,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ ОСОБА_2 на рішення державного виконавця, з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження постанови.

Статтею 383 ЦПК Українипередбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушеної права чи свободи.

Дослідивши матеріали скарги, суд вважає, що у задоволені клопотання про поновлення пропущеного строку слід відмовити з наступних підстав:

П. 1 ч. 1 ст. 385 ЦПК України, передбачено, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її прав чи свобод.

Жодної підтверджуючої інформації та доказів поважності пропуску десятиденного строку, заявником суду не надано.

Пленумом ВССУ Постанова № 6 від 07.02.2014 року п. 16 визначено, що відповідно достатті 385 ЦПКскаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Також суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 - оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 - оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна (Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами статті 385 ЦПК.

Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження.

Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

Враховуючи відсутність окремої заяви про поновлення пропущеного процесуального строку, з належним обґрунтуванням та наданими доказами щодо поважності пропуску або дати дізнання особи про порушене право, заявниця суду не надала, а лише сформулювала в прохальній частині вказаної скарги дану вимогу, що в свою чергу суд не може вважати заявою про поновлення пропущеного строку, а даний вид та спосіб звернення не передбачений жодною нормою цивільно-процесуального законодавства.

Також в матеріалах справи міститься копія письмового договору про надання правової допомоги від 10.06.2013 року, що свідчить про обізнаність адвоката та надання ним послуг з моменту його укладання, і відсутності строку дії даного договору.

18.03.2015 року з відповідною заявою до старшого державного виконавця Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ ОСОБА_2, звернулась адвокат ОСОБА_5, що також підтверджує обізнаність її довірительки та самого адвоката, а скарга подана лише 31.03.2015 року, поза межами визначеним строком цивільно-процесуального законодавства, що є пропуском строку без поважної причини.

Керуючись положення Пленумом ВССУ Постанова № 6 від 07.02.2014 року п. 16 якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

Згідно ст. 207 ЦПК України, суд залишає заяву без розгляду та повертає її заявникові.

Враховуючи досліджені письмові докази та обставини на які посилалась представник заявниці у своїй скарзі з заявленою вимогою в прохальній частині скарги про поновлення пропущеного строку з поважних причин, суд вважає що жодної обґрунтованої та доказово підтвердженої обставини пропуску вказаного строку з поважних причин суду не надано та не доведено, також така форма заяви не може бути прийнята судом до уваги з огляду на її процесуальну невідповідність, оскільки вказана заява є окремим процесуальним документом до якого застосовують загальні правила визначені в ст. 119 ЦПК України, а тому дана скарга підлягає залишенню без розгляду з поверненням її матеріалів.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст.207383 ЦПК України, -

УХ В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ ОСОБА_2, за участю заінтересованої особи ОСОБА_3 і особі опікуна ОСОБА_4, на рішення державного виконавця, залишити без розгляду та її матеріали повернути заявнику.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: