Рішення № 48640628, 18.08.2015, Іванківський районний суд Київської області

Є.У. №366/1803/15-ц;

Пр. №2/366/392/15

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 серпня 2015 року Іванківський районний суд Київської області в складі:

головуючої - судді Тетервак Н.А.,

при секретарі - Мельниченко Т.В.,

з участю прокурора - Куренюка А.В., Тимко В.В.,

за участю сторін:

представника відповідача - Левченка Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків справу за позовом ВІЙСЬКОВОГО ПРОКУРОРА КИЇВСЬКОГО ГАРНІЗОНУ, в інтересах ОСОБА_2,до Малого підприємства «ЕНЕРГІЯ» про зобов»язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Військової прокуратури Київського гарнізону звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2 до МП»Енергія» про зобов»язання вчинити певні дії.

В обґрунтування вимог прокурор посилається на те,що ОСОБА_2 до 20.07. 2012 року працював охоронцем в МП»Енергія» смт. Іванків Київської області, та був призваний на військову службу,відповідно до Указу Президента України №447/2014 від 01.05. 2014 року» Про заходи щодо підвищення обороноздатності держави» та № 454/2014 від 06.05. 2014 року «Про часткову мобілізацію»,яку до теперішнього часу проходить у військовій частині В 0849,особовий склад якої залучається до виконання завдань в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей..

20.05. 2015 року ОСОБА_2 звернувся до військової прокуратури Київського гарнізону з заявою, в якій вказував,що МП»Енергія»,де до призову на військову службу він працював, з листопада 2014 року по квітень 2015 року нараховує йому заробітну плату у мінімальному розмірі.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» №1275 від 20.05. 2014 року, який набрав чинності 08.06. 2014 року, ч.3 ст. 119 Кодексу законів про працю України, передбачають,що за працівниками,призваними на військову службу за призовом під час мобілізації,на особливий період,але не більше одного року,зберігається місце роботи,посада і компенсується із бюджету середній заробіток на час призову,незалежно від підпорядкування та форми власності .

На даний час ОСОБА_2 знаходиться на військовій службі і через такий стан неспроможний самостійно захистити свої порушені права,що є підставою для представлення його інтересів прокурором, відповідно до ст.121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру».

Прокурор просить зобов»язати мале підприємство «Енергія» перерахувати ОСОБА_2 розмір середньої заробітної плати за період з 20 червня 2014 року до моменту його звільнення з військової служби,але не більше встановленого законом строку.

Зобов»язати мале підприємство»Енергія» виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за період з 20 червня 2014 року до моменту його звільнення з військової служби,але не більше встановленого законом строку.

В судовому засідання прокурор позов підтримав.

Доповнив позовні вимоги та погодився з розрахунком нарахованої МП»Енергія» ОСОБА_2 сумою середнього заробітку за період з липня 2014 року по червень 2015 року,та сумою,за відрахуванням податків,що підлягає виплаті.

ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився.

Представник відповідача МП»Енергія» позов визнав на загальну суму 12 362,98 грн. та надав суду Перерахунок заробітної плати ОСОБА_2 за період з липня 2014 року по червень 2015 року.

Вислухавши позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю,що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кожен має право на належні,безпечні і здорові умови праці,на заробітну плату,не нижчу ніж визначено законом.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч.2 ст.119 Кодексу законів про працю України працівникам, які залучаються до виконання обов»язків, передбачених законами України «Про загальний військовий обов»язок і військову службу» і «Про альтернативну(невійськову) службу», »Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги, відповідно цих законів.

Відповідно до ч.3 ст. 119 КЗпроПУ за працівниками,призваними на строкову службу,військову службу за призовом під час демобілізації,на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації,що загрожує національній безпеці,оголошення рішення про мобілізацію та(або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації,зберігаються місце роботи,посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі,організації, в яких вони працювали на час призову,незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З наказу №141-к від 20 липня 2012 року слідує,що ОСОБА_2 прийнятий на роботу в Мале підприємство»Енергія» охоронником, з окладом згідно штатного розпису.

З Штатного розкладу МП»Енергія»,затвердженого 03.12. 2013 р. слідує,що зарплата охоронника становить- 1218 грн.

З Повідомлення Іванківського об»єднаного районного військового комісаріату про призов громадян на військову службу від 20.06. 2014 року слідує,що ОСОБА_2 20 червня 2014 року призваний на військову службу під час демобілізації до в/ч В 0849 та на даний час проходить військову службу у Збройних Силах України.

Отже, з 20.06. 2014 року ОСОБА_2 набув право на виплату йому середнього заробітку, який передбачено ст. 119 Кодексу законів про працю України.

З заяви ОСОБА_2 від 20.05. 2015 р. слідує,що МП»Енергія» виплачує йому не середній заробіток, а мінімальну заробітку плату,що є порушенням вимог ст.119 КЗпроПУ, та прав ОСОБА_2

Відповідач надав суду Відомості на виплату грошей №1/08-14 за липень 2014 по червень 2015 року та Перерахунок заробітної плати ОСОБА_2.

З Перерахунку заробітної плати ОСОБА_2 вбачається,що відповідач перерахував ОСОБА_2 заробітну плату, у залежності від середньоденного заробітку,кількості робочих днів у місяці.

Липень 2014 р.-3587,54грн.;

Серпень-3119,60грн.;

Вересень -3431,56 грн.;

Жовтень-3587,54 грн.;

Листопад-3119,60грн.;

Грудень- 3587,54 грн.;

Січень 2015 року-3119,60грн.;

Лютий 2015р.-3119,60 грн.;

Березень 2015р.-3275,58 грн.;

Квітень 2015 р.- 3275,58 грн.;

Травень 2015 р.- 2807,64 грн.;

Червень 2015 року - 3119,60 грн.

Всього до сплати,без відрахування податків: 39 150,98 грн.

Крім того,з Перерахунку слідує,що ОСОБА_2 за період з липня 2014 року по жовтень 2014 р. відповідач сплачував по 3120,00грн.,щомісяця, а з з листопада 2014 року по червень 2015 року- по 1 300,00грн.,з наступним відрахуванням податків.

З Перерахунку слідує,що борг відповідача ОСОБА_2 становить : 16268,98 грн., за відрахуванням податків: ЄСВ 3,6%; ПДФО 15%,військовий збір-1,5%,до виплати загальна сума 12 362 грн.98 коп.,з якою погодився позивач.

Отже, вимоги позивача є обґрунтованими ,а тому позов слід задовольнити.

Крім того, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн.(1% від суми задоволеного позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати).

На підставі викладеного, ст.ст. 119,233,234 Кодексу законів про працю України,керуючись ст.ст. 10,60, 88,209-215 ЦПК України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд

В И Р І Ш И В:

Позов військового прокурора Київського гарнізону задовольнити.

Стягнути з Малого підприємства «ЕНЕРГІЯ»,ЄДРПОУ 22206038 на користь ОСОБА_2 середній заробіток за період з липня 2014 року по червень 2015 року в сумі 12 362(Дванадцять тисяч триста шістдесят дві)гривні 98 коп.,з яких:

За липень 2014 року - 383,10грн.;

За серпень 2014 року - -0,32 грн.;

За вересень 2014 року- 250,62грн.;

За жовтень 2014 р.- 376,09 грн.;

За листопад 2014 р.- 1371,53грн.;

За грудень 2014 р.- 1747,94грн.;

За січень 2015 р.- 1372,34 грн.;

За лютий 2015.- 1372,34 грн.;

За березень 2015р.- 1497,81 грн.;

За квітень 2015 р.- 1497,81 грн.;

За травень 2015р.- 1121,40 грн.;

За червень 2015 року- 1372,34 грн.

Стягнути з Малого підприємства «Енергія» на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Іванквіський районний суд протягом 10 днів,з часу проголошення, а сторонами, які не були присутні в судовому засіданні, в той же строк,з часу отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі подання апеляції, після прийняття рішення апеляційним судом.

Суддя: