Рішення № 48639662, 13.08.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2015Справа №910/14285/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська комерційна компанія «Еталон-Автобудсервіс»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Шкурба Олександр Вікторович

про стягнення 731 733,78 грн.

Суддя В.О. Демидов

Представники сторін:

від позивача - Патенок А.В. (довіреність від 16.06.2015)

від відповідача - не прибув

від третьої особи - не прибув

встановив :

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська комерційна компанія «Еталон-Автобудсервіс» про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 0016/08/01-А від 18.01.2008 у сумі 19 816 доларів США та 310 592,66 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору № 0016/08/01-А від 18.01.2008.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.06.2015 порушено провадження у справі № 910/14285/15, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Шкурбу О.В. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.07.2015.

В судовому засідання 13.08.2015 позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач та третя особа своїх представників в судове засідання 13.08.2015 не направили, причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином шляхом надсилання за належною юридичною адресою ухвали господарського суду.

З урахуванням фактичних обставин справи суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

18.01.2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (далі - Банк, позивач), та Шкурбою Олександром Вікторовичем (далі - позичальник, третя особа) укладено кредитний договір № 0016/08/01-А, за умовами якого банк надає позичальнику кредит на придбання автомобіля Skoda Fabia у сумі 23 900,00 доларів США.

Відповідно до п. 1.2, 1.3 кредитного договору, кредитні кошти надаються строком по 18.01.2015 та за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 12 (дванадцять) процентів річних.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що забезпечення повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування та можливої неустойки (штраф, пеня) є договір застави автомобіля Skoda Fabia, що належить Шкурбі О.В.

Відповідно до п. 2.3. договору, позичальник здійснює повернення кредиту частинами щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту в сумі не менше ніж 284,52 доларів США на відкритий йому позичковий рахунок № 22030500005065 в ПКФ АКБ «Форум», МФО 300948.

Проценти за користування кредитними коштами сплачуються Позичальником згідно з п. 2.7 цього Договору. Несплата Позичальником процентів в терміни, встановлені п. 2.7 цього Договору, є підставою для вимоги дострокового повернення кредитних коштів, стягнення процентів за користування кредитними коштами, неустойки та є підставою для дострокового звернення Банком стягнення на заставлене майно. Сплата процентів позичальником здійснюється за фактичний строк користування кредитними коштами. При розрахунку плати за користування кредитом приймається місяць, рівний календарній кількості днів та рік, рівний 360 днів (п. 2.5., 2.6. договору).

Банк має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, а також у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником та/або поручителем зобов'язань за договорами, які є забезпеченням виконання зобов'язань (пп. 3.2.2 п. 3.2 Кредитного договору).

Відповідно до пп.3.3.8 п. 3.3 Кредитного договору позичальник зобов'язаний достроково повернути кредит та сплатити проценти за користування ним на письмову вимогу Банку у випадках, передбачених цим договором та договором/ми застави, укладеним/и із позичальником (майновим поручителем), зокрема: у випадку порушення справи про банкрутство майнового поручителя; якщо майно, що надане Банку в заставу, позичальником чи майновим поручителем не застраховане на користь Банку (не продовжено дію договору/ів страхування); при наявності виконавчих документів, рішень суду, будь-яких інших органів, що можуть призвести до невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань за цим Договором та інше.

Кредитний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.7.3 Кредитного договору).

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором, 18.01.2008 між Банком, Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська комерційна компанія «Еталон-Автобудсервіс» (далі - відповідач, поручитель) та Шкурбою О.В. (позичальник) було укладено Договір поруки, за умовами якого поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у повному обсязі, зокрема, за повернення кредиту у сумі 23 900,00 доларів США, у встановлений кредитним договором термін, сплату процентів за користування кредитом у розмірі, визначеному договором кредиту, неустойки у випадках та розмірі, що передбачені договором кредиту.

Порука за цим договором припиняється лише у разі належного виконання договору кредиту і в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 1.4 договору поруки).

Згідно з пп. 2.1.1, 2.1.3 п. 2.1 договору поруки поручитель зобов'язується протягом одного робочого дня від дня отримання вимоги кредитора про порушення позичальником договору кредиту, виконати відповідне зобов'язання за позичальника шляхом сплати кредиту (або частини кредиту) та/або суми процентів, неустойки на належні рахунки кредитора, або іншим способом, що визначений вимогою кредитора; у випадку порушення позичальником договору кредиту відповідати перед кредитором як солідарний боржник усім своїм майном на яке, згідно з чинним законодавством України, може бути звернено стягнення.

Пунктом 2.2.4 договору поруки сторони погодили, що у випадку здійснення поручителем дій, передбачених п. 2.1.1 даного договору до поручителя переходить право кредитора, передбачене договором кредиту на звернення стягнення на забезпечення зобов'язання позичальника.

У випадку невиконання поручителем вимоги кредитора (п. 2.1.1 цього договору) поручитель зобов'язаний сплатити кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє (діяла) у цей період, від суми невиконаного забезпеченого порукою зобов'язання, за кожний день прострочення (п. 3.1 договору поруки).

Цей договір набирає чинності з дати його укладання і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків (п. 4.2 договору поруки).

08.04.2015 позивачем на адресу третьої особи та відповідача як поручителя за договором поруки направлено письмові вимоги № 5276/1.2 та № 5280/1.2 про дострокове виконання порушених зобов'язань за кредитним договором та договором поруки.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позовних вимог з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами виник у зв'язку з фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо сплати заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною другою статті 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частинами першою та сьомою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною першою статті 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із частиною першою статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до частини другої статті 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В обґрунтування свої позовних вимог позивач зазначає, що кредитор свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, та у відповідності до вимог п. 3.1.1. Кредитного договору, на підставі заяви на видачу готівки № 9940 від 18.01.2008 надав позичальнику кредитні кошти.

Проте всупереч умовам кредитного договору, позичальник не виконує належним чином зобов'язання за кредитним договором, не сплачує проценти та повернення кредиту у розмірах і у строки, передбачені кредитним договором.

Пунктом 3.2.2. кредитного договору передбачено право вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань, а також, у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником та/або поручителем зобов'язань за договорами, які є забезпеченням виконання зобов'язань.

Таке стягнення відповідно до п. 5.3 кредитного договору може бути проведено за умови вручення під розписку або надіслання рекомендованим листом позичальнику письмової вимоги про повернення кредиту та сплату процентів х можливим нарахуванням штрафних санкцій та пені. У випадку непогашення зазначеної у вимозі суми, банк по закінченню 15-ти денного строку з дати надіслання такої вимоги, звертає стягнення на заставлене майно у розмірі наданих кредитних коштів, заборгованості по сплаті процентів, неустойки, збитків та інших витрат банку, у порядку, визначеному цим договором, договором застави та чинним законодавством України.

Відповідно до п. п. 7.6. Кредитного договору усі повідомлення сторін здійснюються в письмовій формі шляхом направлення листів, телеграм чи факс-повідомлень з подальшим направленням оригіналів таких повідомлень рекомендованим листом. Повідомлення є обов'язковим і здійсненим належним чином при направленні його рекомендованим листом за адресами сторін, вказаними в цьому договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою виконання обов'язків та погашення боргу вимоги направлялись відповідачу за № 5280/1.2 від 08.04.2015 року рекомендованим поштовим відправленням але заборгованість перед позивачем до цього часу не ліквідована.

Отже, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що станом на 20.05.2015 за кредитним договором існувала прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 19 816,00 доларів США.

Відтак, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.1. кредитного договору позичальник зобов'язався за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів сплачувати пеню в розмірі 0,2% за кожний день прострочення, що обчислюється з суми неповернутого кредиту та/або несплачених процентів.

Перевіривши доданий Позивачем до позовної заяви розрахунок пені за порушення умов кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону, в тому числі положенням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та умовам кредитного договору, зокрема оскільки обраховані позивачем розміри пені не перевищують дозволені до стягнення згідно з указаним законом.

А відтак, є правомірною нарахована позивачем сума пені за простроченим кредитом та процентами в розмірі 14 614,35 доларів США, що еквівалентно 310 592,66 грн.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська комерційна компанія «Еталон-Автобудсервіс» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 5 А, код 35533877) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» (02100, м. Київ, бул. Верховної Ради, 7; код 21574573) заборгованість по кредиту у розмірі 19 816 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот шістнадцять) дол. США 00 центів, пеню у розмірі 310 592 (триста десять тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн 66 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська комерційна компанія «Еталон-Автобудсервіс» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 5 А, код 35533877) в доход Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 14 634 (чотирнадцять тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 68 коп.

В судовому засіданні 13.08.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повне рішення складене та підписане 17.08.2015

Суддя В.О. Демидов